Артем Ковбель

Партнер Crowe Erfolg, ASIS, ACFE, ASC

Практика проведення судово-медичних розслідувань показує, що у 90% випадків власники знають, що у них крадуть, хто у них краде і, часом навіть, можуть назвати орієнтовний відсоток втрат внаслідок неправомірної діяльності менеджерів.

Питання, чому багато з них не ініціюють розслідування всередині компанії? Адже рішення очевидно: злодіїв просто необхідно карати. І, як мінімум з двох причин. Перша – злодійство приносить матеріальні та репутаційні збитки компанії. Друга – поганий приклад – заразливий, відповідно, випадки шахрайства можуть мультиплікуватися. Тож будь-який власник просто зобов'язаний впроваджувати у компанії систему нетерпимості до такого роду фактів.

Відповідей на це питання кілька. По-перше, для багатьох власників, пошук нового менеджера є не меншим стресом, ніж викриття цього ж топа у шахрайстві. Тому більшість просто зберігає свій особистий комфорт, дозволяючи своїм топам трохи красти, мотивуючи це нематеріальністю даних misappropriations (незаконних привласнень).

По-друге, у більшості компаній просто немає ні людських, ні інфраструктурних ресурсів для ідентифікації розслідування, консолідації всіх фактів шахрайства всередині компанії. У них відсутні повноцінні служби внутрішнього аудиту та фінансового контролінгу, відсутні регламенти економічної, фінансової, інформаційної та юридичної безпеки. У компаніях часто просто нема кому займатися так званими "Сherry picking" чи "Cinderella work", тобто, "чорною" роботою. У тому числі з причини конфлікту інтересів, де своя служба безпеки не хоче рити під свого ж генерального директора, або фінансового директора. А культури залучення зовнішнього консультанта просто немає.

Ще однією причиною є перманентний стан перевірки компанії різними органами: податкової, СБУ і т.д., або боротьбою з наслідками важкої економічної ситуації, конкурентами. Плюс є ще небажання показувати спідню білизну.

Як же вирішити таке непросте завдання? Рішень, як мінімум, три.

– Плисти далі за течією і сподіватися, що все буде добре, далі існувати без тактичного і стратегічного плану реагування на непередбачені ситуації, сподіваючись на лояльність своїх працівників.

– Засукати рукава, викинути з голови "ванільні історії", що у вас не крадуть, або крадуть але трохи, і просто взяти й влаштувати стрес-тест менеджменту у вигляді короткострокової спонтанної перевірки зон відповідальності.

– Якщо не готові до кардинальних рішень – просто роззирнутися на всі боки і розпитати у колег бізнесменів про їхній досвід, гірше від цього точно не буде.

І головний підсумок – бізнес, як і вінтажний віскі, з кожним ковтком п'янить все сильніше і сильніше. Завжди пробуйте свій бізнес на смак, але ніколи не забувайте і про освіжаючий ковток води.

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.