Фінтех-стратегія 2020−2025. Чого очікувати гравцям українського ринку від НБУ

21 жовтня 2020, 07:20
Вы также можете прочесть этот материал на русском языке

Влітку Нацбанк представив фінтех-стратегію 2020−2025. Хоч подія пройшла майже непоміченою, це важлива віха для розвитку інноваційного фінансового бізнесу в Україні.

Розроблення стратегії — важливий і позитивний крок НБУ в бік діджиталізації і розвитку технологій, особливо в розрізі забезпечення фінансової стабільності в умовах пандемії COVID-19, яка змінила платіжні звички людей. Однак деякі аспекти документа викликають запитання і сумніви.

Відео дня

Стратегічні напрями: розвинена кешлес-економіка

Незважаючи на те, що план дій щодо реалізації фінтех-стратегії на перший погляд здається логічним, самі стратегічні напрями, серед яких розвиток кешлес-економіки, забезпечення фінансової грамотності та створення умов для стійкої фінтех-екосистеми, слід поліпшити і доопрацювати. Чому?

Тому що напрями визначають подальший наратив. І добре, що у регулятора є дії, прив’язані до них. Але ж часто буває, що державні органи змінюють свою політику і є ризик, що хтось може сказати, що заплановані дії вже неактуальні, а стратегічні напрями вже визначені. У підсумку можна отримати картину, в якій регулятор концентрується на регулюванні, а в стратегічних напрямах немає й мови про те, як розвивати фінансовий сектор в цілому і фінтех, зокрема.

Одним з таких напрямів є розвиток кешлес-економіки. При чому KPI — цільові показники, які повинні вийти в результаті впровадження стратегії в розрізі співвідношення безготівкових карткових операцій до загальної кількості транзакцій, Нацбанк поставив не нижче 85%. А зараз цей показник становить 82%. Тобто за 5 років НБУ потрібно збільшити кількість кешлес-операцій на 3%. Це співзвучно зі стратегічними цілями.

До того ж, готівка зникне тоді, коли з’являться потрібні інструменти, щоб зручніше було користуватися безготівковим розрахунком. Для цього напряму критично важливо сконцентруватися саме на розвитку кешлес-інструментів, технологій, і без прив’язки до визначення стратегії з розвитку безготівкової економіки.

Фінансова грамотність як драйвер зростання

Ще один стратегічний напрям, на який варто звернути увагу — забезпечення високої цифрової та фінансової грамотності. НБУ вже заявив про створення різних освітніх сайтів і курсів. Але в цих процесах варто розглянути світовий досвід, де навчанням своїх клієнтів займаються фінансові організації, або ж спеціальні компанії, зокрема з подачі регулятора.

Проблема законопроєкту щодо хмарних послуг в тому, що вся відповідальність знімається з банків і НБУ і переноситься на провайдера хмарного софта. З такими умовами жоден постачальник хмарних сервісів до нас на ринок не зайде

Під час недавньої конференції «Online Banking — Час інновацій» було цікаве обговорення щодо того, хто повинен займатися фінграмотністю — НБУ чи кожна фінкомпанія. І всі гравці ринку одноголосно дійшли висновку, що це прерогатива фінансових компаній. Адже якщо фінорганізація хоче, щоб її клієнти споживали більше саме її послуг, вона повинна витрачати ресурси на навчання своїх користувачів. І це логічно.

Більш виграшною стратегією буде, якщо регулятор висуватиме вимоги, щоб компанії фінансового сектора займалися фінграмотністю, а не сам створював курси і робив презентації. Тому що ефективність подібної освіти обчислити проблематично.

Проблеми доступу до капіталів

Важливим є факт того, що регулятор, відповідно до своєї стратегії, планує більше залучати державу до інвестування в фінтех-продукти і створюватиме умови для появи в Україні венчурних компаній, зокрема західних. Але немає ні слова про те, як це буде забезпечуватися і як буде реалізовуватися спрощений механізм доступу до капіталів саме для українців.

Тобто поява венчурних компаній в Україні, з огляду на те, як зараз все регулюється, ні до чого не призведе. Оскільки й раніше ми не зможемо купити акції умовних Tesla або Uber з українського рахунку. Також це не призведе до того, що українська компанія зможе безперешкодно вийти на міжнародні ринки капіталу. Для фінтех-стратегії це мінус, оскільки це не дозволить компаніям активно рости, і вони не зможуть залучати капітал, будучи в Україні. Звичайно це не 100% завдання НБУ, але визначення політики регулювання руху грошей в цій сфері давно потребує кардинальних змін.

Хмарні технології і віддалена ідентифікація

Очевидно, що розвиток фінтех-ринку неможливий без змін законодавчої бази. Крім доступу до ринку капіталу і довгоочікуваного впровадження стандартів PSD2, найбільше гравці чекають використання хмарних технологій та дистанційної ідентифікації, що також прописано в стратегічному документі НБУ.

Але важливо, щоб в результаті не виникла надмірна зарегульованість і неправильний розподіл відповідальності, як наприклад, зараз у сфері регулювання хмарних технологій. Згідно із законопроєктом, хмарні провайдери повинні відповідати за все, що роблять банки або фінансові компанії на їхній хмарі. Але яке відношення, наприклад, Microsoft Azure або інший провайдер хмарної інфраструктури, має до банківських транзакцій, якщо він просто надає інфраструктуру? І проблема законопроєкту з хмарних послуг в тому, що вся відповідальність знімається з банків і НБУ, і переноситься на провайдера хмарного софта. А з такими умовами жоден постачальник хмарних сервісів до нас на ринок не зайде.

Це ж стосується віддаленої ідентифікації. В Європі це вже давно працює. І в Wirex ми давно це реалізували. У нас клієнт може зареєструватися в застосунку, зробити фото обличчя, і система, яка проводить процедуру ідентифікації (KYC — Know Your Customer), може відразу зіставити отриману інформацію з даними своїх ресурсів, і визначити — жива людина чи ні.

Як це буде працювати в Україні — питання. Деякі банки вже почали розробляти такі рішення, але як це все буде оброблятися віддалено, чи будуть люди зобов’язані сидіти і порівнювати ці фотографії — неясно. Упевнений, що ми, як і багато інших гравців, які працюють на європейському ринку, за необхідності можемо поділитися своїм досвідом і експертизою в цьому питанні.

Якщо глобально підбити підсумок, то фінтех-стратегія відображає зріз проблем, які багато в чому обговорюються дуже давно і актуальні на поточний момент. І одна з ефективних практик для регуляторів — брати до уваги позицію гравців ринку, поточну інфраструктуру і тренди в її розвитку. А також створення умов роботи для продуктів, які тільки планують з’явитися або вже з’явилися на міжнародних ринках — без «пісочниць» — без очікування, що до них хтось прийде і треба буде чекати півроку, коли видадуть якийсь дозвіл.

Ті ж регулятори в Європі і Сінгапурі створюють пісочницю тоді, коли центральний банк сам пропонує щось зробити, а фінтех-компанії підхоплюють ідею і починають розроблення продуктів. Тобто регулятор сам піклується про кінцевого користувача фінпослуг і створює всі необхідні умови для розвитку ринку та індустрії завдяки колаборації з його активними гравцями.

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

poster
Картина ділового тижня

Щотижнева розсилка головних новин бізнесу і фінансів

Розсилка відправляється по суботах

Показати ще новини
Радіо НВ
X