Цифрова інфраструктура економічного зростання

0 коментувати
Переваги цифровізації бізнесу, індустрій та країн очевидні. Однак на шляху до неї зазвичай стоїть велика перепона – наявність розвинутої цифрової інфраструктури

Цифрова інфраструктура України - це поки що загублене у часі та просторі явище, невизначене, кострубате, хаотичне, а тому - відірване від потреб економіки та людей, безцільне та кволе. 

Варто лише сказати, що Україна одна з небагатьох у світі, де досі немає Національного Плану розвитку  широкосмугового інтернету, або так званого National Broadband Plan (NBP, згідно з Міжнародним союзом електрозв'язку), що мав би містити ініціативи, проекти та моделі досягнення в країні відповідних показників покриття broadband (фіксованого, насамперед) та підключення домоволодінь до оптичних (тобто широкосмугових) каналів. У планах Німеччини - це 98% фіксованих підключень домоволодінь, в Кореї - відповідно 100%, загалом за планами ЄС до 2020 згідно Digital Economy and Society Index - це 95% домоволодінь. 

Українська статистика щодо фіксованого покриття broadband невтішна: орієнтовно 60% домоволодінь у сільській місцевості не підключені взагалі, щодо шкіл - це лише 5% умовних підключень (кабінет директора або комп'ютерного класу), щодо лікарень - близько 2% аналогічних умовних підключень. 

По країні загалом наявний яскраво виражений цифровий розрив між містом та селом - орієнтовно 35-40%. Разом з тим, численні спостереження свідчать, що для вразливих соціальних категорій громадян broadband взагалі є недоступним, незалежно від міста чи села.

Згідно до практик Міжнародного союзу електрозв'язку Національний план розвитку broadband має встановити вимоги до технічних параметрів broadband, окреслити регіони, що підпадають під так званий "цифровий розрив", запропонувати моделі державно-приватного партнерства (провайдери-держава-громади), визначити ініціативи щодо формування у громадян потреб у широкосмуговому інтернеті. 

До речі, з точки зору технічних параметрів, такої послуги чи продукту як broadband в Україні взагалі не існує. В той час, як німецький broadband - це 30 Мбітс, корейський - 100 Мбітс, угандський - 80 Мбітс.   

Що купують українські споживачі у провайдерів? Невідомо. Що продають українські провайдери споживачам? Невідомо.

Ця ситуація нагадує купівлю молока з рук у бабусь біля виходу з метро. Але ж ми звикли купувати молоко у супермаркеті, де на кожній пачці кожного виробника містяться відповідні параметри продукту. Хіба broadband це не продукт?

Послуга broadband в Україні має стати цифровою (електронною) універсальною послугою із визначеними технічними та сервісними параметрами, особливо у сфері фіксованих комунікацій. Національний План розвитку broadband в Україні має визначити графік підключення громад та територій, соціальної тощо інфраструктури, містити амбітні цілі, сучасні моделі фондування, інвестиційної діяльності, ДПП. 

Наша мета має полягати у тому, щоб усі громадяни України без обмежень технічного, організаційного та фінансового характеру могли скористатися перевагами цифрового світу та не перебували у сегменті так званого "цифрового розриву".

Розвинена цифрова інфраструктура - основа розвитку цифрової економіки. Однак, сама цифрова інфраструктура - це не лише телекомунікації. У загальному розумінні цифрова інфраструктура - це комплекс технологій, продуктів та процесів, котрі забезпечують обчислювальні, телекомунікаційні та мережеві можливості та працюють на цифровій (а не на аналоговій) основі. 

У масштабі країни цифрова інфраструктура поділяється на тверду (від англ. hard) та м'яку (від англ. soft). Кожна містить відповідні компоненти, які окремо та разом впливають на акселерацію економічного розвитку. Різні методики та консультанти по кожному з компонентів показують від 1% до 10% приросту ВВП, їх кумулятивний ефект згідно з даними IDC складає до 20% приросту ВВП,  а ROI від інвестицій у цифрові інфраструктури по деяким країнам складали до 500%. Випадання одного або декількох інфраструктурних компонентів зменшує темпи та якість цифровізації економіки та суспільства. Усі компоненти національної цифрової інфраструктури є опорними (backbone) для цифрових трансформацій економіки та життєдіяльності, тобто є базою для безлічі цифрових додатків, послуг та реалізації цифрових платформ. Очевидно, що м'яка інфраструктура сильно залежна від твердої, - банально це питання підключення до широкосмугових мереж (connectivity). 

Отже, тверда цифрова інфраструктура умовно включає такі ключові компоненти (без прив'язки до власників):

- фіксовану телекомунікаційну інфраструктуру (магістральні, дистрибуційні та локальні мережі, точки обміну трафіком тощо)

- мобільну телекомунікаційну інфраструктуру (3G, 4G, радіо та супутниковими технологіями, wi-fi тощо)

- інфраструктуру цифрового телебачення (наземного, кабельного, супутникового)

- радіо-інфраструктуру LoRa (long range frequency, неліцензійовані частоти) для проектів Інтернету речей (сенсори, датчики тощо),

- інфраструктуру центрів обробки та збереження даних (т.з. хмарна або віртуалізована інфраструктура).

- інфраструктуру кібер-безпеки 

- спеціалізовані інфрастуктури (спеціальні мережі, відео-спостереження, супутні  інженерні системи).

М'яка цифрова інфраструктура включає такі компоненти як:

- Інфраструктуру ідентифікації та довіри (довірчі послуги, citizen ID, BankID, mobileID)

- Інфраструктури відкритих даних 

- інфраструктуру інтероперабельності (API, стандарти європейської ISA).

- інфраструктуру e-commerce (b2b цифрові платформи купівлі та продажу, e-contract, e-invoicing, e-supply chain)

- Транзакційно-процесингову  інфраструктуру (он-лайн платежі, інструменти cashless, сервіси  fintech).

- інфраструктуру державних послуг (e-government)

- інфраструктуру життєзабезпечення (цифрові медицинські, освітянські, транспортні, логістичні та інші послуги, послуги громадської безпеки).  

- геоінформаційну інфраструктуру (прив'язки цифрових даних до просторових об'єктів)

- промислові цифрові інфраструктури (індустрія 4.0, кібер-системи). 

Зрозуміло, що перелік не вичерпний, а базовий. 

Так, останнім часом стало очевидно, що до м'якої інфраструктури варто включати теперішніх хедлайнерів цифрової економіки - інфраструктуру блокчейн, смарт-контрактів та інфраструктуру цифрових валют. 

Наразі комплексних досліджень стану та стратегії розвитку цифрових інфраструктур в Україні немає, а саму цифрову інфраструктуру в Україні традиційно обмежують лише телекомунікаціями. 

Також відсутня обєктивна офіційна статистика щодо таких речей як покриття домогосподарств широкосмуговим доступом до інтернет, рівень проникнення  комп'ютерної техніки та іншої  статистики щодо "твердої" цифрової інфраструктури, яка безперечно є базовою. 

Спроба комплексно оцінити та запропонувати візію розвитку національної цифрової інфраструктури була зроблена ГО "ХайТек Офіс" у межах підготовки "Цифрової адженди України-2020".

Будемо відверті та критичні: за останні роки суттєвий стрибок у розвитку національних цифрових інфраструктур здійснено лише у сфері мобільних комунікацій (3G), потроху з'являються національні "хмарні" інфраструктури та інфраструктури кібер-безпеки. Ще декілька інфраструктурних компонентів "лупаються" завдяки окремим особистостям в уряді та громадському секторі (відкриті дані, блокчейн, e-урядування). 

Загальне відчуття: поки що комплексний та форсований розвиток цифрових інфрастуктур в Україні відбувається "не завдяки, а всупереч", не є стратегічним пріоритетом держави, а радше вузькорамковим явищем, та недостатньо наповнений амбітними проектами та ініціативами. 

Тим часом, усвідомлення їх реального стану та створення бачення розвитку - це перший крок у бік цифрової економіки.
Читайте термінові новини та найцікавіші історії у Viber та Telegram Нового Времени.

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время Бізнес, напишіть, будь ласка, листа за адресою: kolonka@nv.ua

Експерти ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

опитування

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер: