Перевірка науковим методом. Як не повірити фейкам про коронавірус

11 вересня 2020, 15:00
Вы также можете прочесть этот материал на русском языке

Можу лише уявити, як вас дістав безперервний потік інформації про коронавірус. Не просто те все читати, слухати та дивитися, а намагатися відрізнити правдиву інформацію від неправдивої - тим більше.

Тема коронавірусу особливо багата фейками, маніпуляціями та іншою неякісною інформацією.

Гарно, якщо біологія колись була одним із ваших хобі. Однак якщо ще вчора ви не сильно відрізняли віруси від бактерій, а сьогодні доводиться розбиратися у типах вакцин, то це ой як непросто.

Відео дня

Якщо ж ви самі стаєте джерелом інформації чи лідерами думок, на вас лягає особлива соціальна відповідальність. Адже більшість людей вірить, що ви ретельно розібралися у ситуації, якщо вже починаєте про це говорити. І тут низький уклін тим, хто ретельно переглядає оновлення сайтів Міністерства охорони здоров’я, Всесвітньої організації охорони здоров’я та інших профільних організацій перед тим, як писати чи говорити про ситуацію із коронавірусом.

Звідки взагалі береться інформація? На підставі чого варто створювати, поширювати новину чи вирішувати, наприклад, яким дезінфектантом скористатися чи яких заходів безпеки потрібно вживати? Як самому не стати ще одним джерелом фейків?

Великий вклад у поширення фейків сьогодні здійснюють Viber-групи, Telegram-канали й Twitter. Важливо усвідомлювати, що істинним джерелом знання, наприклад, навколо тем коронавірусу, є не пост у соцмережах і навіть не стаття на якому-небудь сайті чи в газеті, а якісно виконане наукове дослідження.

Як відбувається дослідження, де цю інформацію брати та як інтерпретувати?

Тема коронавірусу — дуже динамічна, щодня з’являються якісь нові дані та прогнозувати щось доволі важко

Спочатку науковці виконують дослідження і на основі цього пишуть статтю в профільний науковий журнал. Це робиться не за одну ніч і не за тиждень. Для отримання якісного науково обґрунтованого знання потрібен час. Наукова робота проходить експертну оцінку, рецензування і після цього публікується.

Так початково з’являється підстава для твердження, наприклад, що вірулентні частки коронавірусу зберігаються на поверхнях протягом певного часу, чи якісь певні ліки проявляють свою ефективність. Далі ця інформація може транслюватися усіма суб'єктами інформаційного простору — офіційними установами, науково-популярними ресурсами, а далі її підхоплюють засоби масової інформації, блогери.

Тому завжди зручно орієнтуватися саме на сайти офіційних установ чи на ресурси, які дають чіткі посилання. Це є і проявом поваги до аудиторії. Посилання має бути не просто на ресурси, звідки взяли інформацію, а посилання власне на цю інформацію.

Інтерпретація також важлива

Нерідко можна зустріти ситуацію, коли обговорюється наукове дослідження, але при цьому його хибно інтерпретують. Припустимо, є якесь дослідження, де вивчали дію якоїсь речовини на ріст пухлинних клітин. І було показано, що ця речовина у кількості, скажімо, 10 мг на мілілітр пригнічувала на 20% ріст цих клітин. Який висновок може зробити недобросовісний або не дуже грамотний користувач інформації?

Саме так, що ця речовина лікує рак. Однак такий висновок буде неправильним. Бо для такого твердження важливо, аби були проведені саме клінічні дослідження з людьми. Бо інші дослідження не дадуть відповіді про ефективність в організмі чи про можливі побічні дії.

Тому часто нам доводиться залучати експертів, які можуть допомогти розібратися в ситуації. Для висвітлення більшості питань про коронавірус не обов’язково бути вірусологом з двадцятирічним стажем вивчення коронавірусів. Ну хоча б тому, що таких фахівців на всій планеті не так вже й багато. І зараз вони, ймовірно, зайняті іншими питаннями.

При виборі експерта варто орієнтуватися на його профільну освіту (добре, коли це медик чи біолог). Важливо, аби експерт проявляв ознаки критичного мислення та стежив за новинами у сфері питання, що висвітлюється. На платформі «Науковий метод» є база науковців та медичних експертів.

Добре, коли в експерта є відчуття своєї місії, а саме — допомогти ЗМI й соціуму отримати якісну інформацію. Ну і, звичайно, дуже у пригоді стане вміння розповідати простими словами.

Великий вклад у поширення фейків сьогодні здійснюють Viber-групи, Telegram-канали й Twitter

Також треба зважати, що тема коронавірусу — дуже динамічна, щодня з’являються якісь нові дані та прогнозувати щось доволі важко. Тому потрібно постійно слідкувати за оновленням інформації й приймати те, що вона може змінюватися, залежно від нових досліджень.

Що важливо знати журналісту для ефективної співпраці з експертами, зокрема науковцями?

Для початку потрібно чітко й чесно пояснити мету свого матеріалу. Узгодити з експертом перелік питань заздалегідь. Експерти — не всезнайки, і їм також іноді потрібен час, щоб ліпше розібратися в питанні.

Незле узгодити з експертом формулювання. Вчені доволі прискіпливо ставляться до цих питань. Науковці часто опиняються під неприємним тиском своїх колег, коли у матеріалі за їхньої участі щось звучить трохи не так. Це, до речі, є однією із найголовніших причин небажання науковців спілкуватися із представниками засобів масової інформації. Тому якщо є така опція, узгодьте з експертом кінцевий текст та контекст, аби не ставити експерта в незручне становище, а свій матеріал зробити максимально якісним.

І наостанок: говорячи вже на тему коронавірусу, наведу три головні правила, які допоможуть захиститися від інфекційних небезпек.

— Дбаємо про чистоту рук. Ця чудова звичка рятує нам життя і здоров’я вже понад століття. Це гарний спосіб захистити себе не лише від коронавірусу, а й від багатьох інших інфекцій — респіраторних та кишкових.

— Тримаємося осторонь людей з можливими ознаками респіраторних інфекцій. Раніше це було актуально для тих, хто просто не любив хворіти на ГРЗ чи грип. Зараз ця порада вже не виглядає такою манірною, а є нормальним правилом безпеки.

— Не торкаємося обличчя немитими руками. Це гарна профілактика не лише респіраторних інфекцій, а й кишкових, а також уберігатиме вашу шкіру від зайвих подразнень.

Звичайно, цей список можна продовжувати й далі. Наприклад, про дезінфекцію мобільного телефону, профілактику харчових отруєнь чи ризики, пов’язані з відвідуванням басейнів. Споживаємо здорову і якісну їжу та інформацію!

Матеріал підготовано в рамках проєкту «Науковий метод» громадської організації INSCIENCE за підтримки Міжнародного Фонду «Відродження» та Європейського Союзу в рамках гуманітарної ініціативи «Людяність і взаємодопомога». Матеріал відображає позицію автора і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження» та Європейського Союзу.

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

poster
Картина ділового тижня

Щотижнева розсилка головних новин бізнесу і фінансів

Розсилка відправляється по суботах

Показати ще новини
Радіо НВ
X