Енергетична криза в Україні — не на один рік. Чому так і що робити?
В Україні не вистачає вугілля, подорожчав газ, у листопаді країна запитувала аварійну допомогу у Білорусі. Енергетичні кризи у нас відбуваються щороку. Цього разу проблему вдається вирішити, але очевидно, що усунуті лише її «симптоми».
Українська енергетика об'єктивно не була готова до зими. Це відбувається рік у рік і стосується як держави, так і приватних компаній, що працюють в енергетичному секторі. У 2020-му колапс енергетичної системи стався один раз, у лютому, у найхолодніші зимові місяці, коли довелося просити аварійну допомогу у сусідніх країн (українська енергетична система не може працювати на максимумі більше місяця без збоїв). 2021-го аварійну допомогу довелося просити у Білорусі вже на початку листопада, що говорить навіть не про часткову, а про повну неготовність енергетичної галузі до холодів. І це в ситуації, коли Україна — імпортозалежна від енергоресурсів країна, до того ж перебуває у стані війни, коли найближче можливе джерело покриття нестачі в електроенергії недоступне.
На початок опалювального сезону для безболісного його проходження на складах має бути трохи більше 2 млн тонн вугілля, а за фактом цього року було 800−900 тис. тонн. Тобто схоже, що ні держава, ні приватні компанії не контролювали процес накопичення вугілля та мазуту для підготовки до зимового періоду. З іншого боку, вартість газу, похідним якого також є електрика і який міг би врятувати ситуацію, досягла свого максимуму, і ціна на цей ресурс навряд чи істотно знизиться. Все вказує на те, що на Україну чекає довга енергетична криза, яка розтягнеться на роки, якщо нічого не зробити.
Зараз електроенергії не вистачає у пікові навантаження — у вечірній час, коли попит на неї у зв’язку з настанням темряви різко зростає. Ситуація посилюється зростанням попиту на електроенергію у найхолодніші місяці року. Взимку при -15 і -20 градусах енергетична система працює на межі своїх можливостей, і дає збої, оскільки застаріла та потребує модернізації. Розглянемо кожен напрям окремо і те, наскільки його розвиток врятує країну від затяжної енергетичної кризи.
