Енергетична війна без жодного пострілу
Від самого початку нашої Незалежності газовий шантаж був незмінним важелем, що його росіяни використовували у наших двосторонніх відносинах. Без перебільшення, кожного дня російський ПАТ Газпром працює над тим, щоб не залишити нам жодного зайвого кубометра транзитного газу.
Газпром грає без правил не лише із нами, але й систематично зловживає своїм становищем на європейському ринку, фактично порушуючи права своїх контрагентів. Як наслідок, у 2012 році Європейська Комісія звинуватила Газпром у порушенні конкурентного законодавства ЄС шляхом зловживання домінуючим положенням на ринках Центральної та Східної Європи, де його частка на ринку постачання природного газу у багатьох країнах вища за 50%, а подекуди доходить і до 100%.
Комісія вже вийшла на фінальну стадію власного розслідування. На початку травня завершився market test — учасники ринку, зацікавлені у рішенні, подавали свої зауваження. З українського боку НАК Нафтогаз України також подав свою позицію, зокрема компанія зауважує, що подолати антиконкурентні дії Газпрому в ЄС неможливо без позбавлення його контролю над потоками газу українською ГТС. Інакше, обов'язки, покладені на Газпром, будуть точковими та загалом неефективними у посиленні конкуренції та торгівлі газом у регіоні.
Звичайно, Газпром робить все можливе й неможливе, щоб піти на мирову. Тому ми з європейцями повинні грати на спільний результат.
У 2015 році Україна розпочала антимонопольне розслідування щодо Газпрому. Це був наш сигнал європейським партнерам, яким ми засвідчили свої пріоритети і готовність боротися за наші права.
На цьому етапі Антимонопольний комітет України здійснив всі необхідні заходи для примусового стягнення штрафу та пені з Газпрому. Наступний крок ми очікуємо від органів державної виконавчої служби.
Разом з тим, ми повністю виконуємо зобов’язання щодо забезпечення надійного транзиту газу з РФ до країн ЄС територією України. Газпром часто вдається до різноманітних інформаційних маніпуляцій проти нас — як правило, вигадують історії на кшталт “Україна краде газ із наших труб”. Іноді російська пропаганда вигадує щось свіженьке, але жодного разу Газпром не навів доказів на підтвердження своїх заяв.
Натомість, щоб вибити цей маніпулятивний козир із рук росіян, із 2014 року ПАТ Укртрансгаз публікує статистику усіх газових потоків в Україну та з України, звіти про стан газу у підземних сховищах. Також Україна приймає європейські моніторингові місії. Чи варто казати, що Газпром нікого до себе не пустив і даних своїх не розкриває?
Звісно, українці не відсиджуються вдома — ми активно спілкуємося з європейськими партнерами і пояснюємо свою позицію та можливі наслідки загравання із Газпромом. Лише я за останні кілька місяців взяла участь у низці переговорів та заходів. Відверто кажучи, нам простіше пояснювати свою позицію, аніж росіянам — в країні розпочалася та триває енергетична реформа, наша галузь стає прозорою і, що найголовніше, ми не порушуємо взятих на себе зобов’язань.
Сьогодні є достатньо геополітичних проектів, зокрема Північний потік-2, Турецький потік, OPAL, де комерційна складова поступається політиці і відходить убік, стаючи фактором, що впливає як на нашу енергетичну безпеку, так і на європейську.
Все просто — поки ми наводимо лад у власній країні, ми маємо не забувати, що російська пропаганда невтомно вигадує нові “клаптики землі і два раби” не лише про Збройні Сили, а й підземні сховища, труби і вентилі. І потрібно й надалі активно цьому протидіяти — у Брюсселі, Берліні, Анкарі…
Бо це теж частина нашої боротьби — війна без пострілів. Ми повинні тримати ще один фронт, щоб боротися за наші інтереси та нашу свободу. І перемагати.
