Енергетична самодостатність є ключовою у децентралізації

14 грудня 2017, 09:00
П'ять років тому я натрапив на цікавий футуристичнй проект «Earth City», який презентувала компанія JM Schivo & Associati

Проект був покликаний створити стійке міське середовище, яке б не завдавало шкоду природі. Планувалося, що такі міста можуть співіснувати з будь-якою кліматичною зоною, оскільки самі себе мали забезпечувати енергією та продуктами харчування. Розробники пропонували у "Земному місті" використання геотермальної енергії та інших альтернативних джерел в одній системі, яка живить усе місто. Більш того, ефективність використання енергії будувалась на принципі "just in time", тобто тоді, коли це було справді необхідно.

Відео дня

Для мене це була фантастика, саме тоді, коли я читав цю статтю, ми починали запуск першої біогазової установки у Дніпропетровській області. Пройшло декілька років, і я, чесно кажучи, не знаю про долю цього проекту, але знаю результати своєї роботи – у наших підприємств є енергетична самодостатність.

Чому я згадав про цей проект? Тому що проект Earth City – це був такий собі анклав "енергоефективності" та, мабуть, земного раю, який мав би з'явитись на карті світу. Але мої багаторічні спостереження, як енергетична незалежність міняє все довкола, дозволяють припустити, що з плином часу енергетична незалежність стане "розмивати" таке поняття, як кордони. Чому?

Почнемо з очевидного – глобалізації. Інформація долає тисячі кілометрів за секунди. Інтернет та соціальні мережі стали чи не основним джерелом отримання найсвіжіших новин. Одиниці за звичкою черпають новини з друкованих засобів масової інформації. Людина з газетою в метро – виняток з правил. Гаджети і доступність інтернету в будь-якій точці земної кулі вже розмивають поняття держав і кордонів.

Візові перепони поступово стають архаїчними рудиментами і є інструментом стримування транскордонної міграції лише для закритих країн новітньої залізної завіси. Розвинені країни давно змирились з такою міграцією і намагаються уживатися з цим. Однак це все є перехідним етапом до глобальної трансформації світового порядку, підсумком якої стане відсутність звичного для нас політичного укладу речей.

За кілька десятків років звичні державні кордони остаточно втратять свій сенс і зникнуть. Натомість, буде створено нову модель світового існування, основним стрижнем якої стане самодостатність транснаціональних агломерацій. По суті, якщо спростити, світ впевнено крокує до глобальної децентралізації.

Як це відбувається у межах нашої країни? Завдяки реформи децентралізації міняється територіальний устрій країни. І цей процес буде пришвидшено завдяки тим підприємствам, які перейдуть на відновлювальну енергетику. Енергія від сонця, води, вітру, переробки відходів зробить їх енергетично самодостатніми. Згодом, вони будуть забезпечувати життєдіяльність навколишніх населенних пунктів. Які вироблятимуть якісну і поживну їжу, а також генеруватимуть необхідну кількість енергії: світла, тепла та газу. А це мінятиме карту країни.

У всьому світі великі міста-мільйонники вже сьогодні є культурними, інноваційними, технологічними або промисловими центрами. Населені пункти агломерацій виступають лише ресурсом для функціонування таких мега-міст. Вони надають робочі руки, харчі та послуги, в той час, як центри агломерацій виконують функцію хабів, а також забезпечують функції соціального захисту, лікують та організовують безпеку. Коли міста вирішать чи не найголовнішу на сьогодні проблему – енергетичної самодостатності, процес загальносвітової децентралізації стане неминучим. І ключовими в такій світовій трансформації стануть великі підприємства.

Я переконаний, що врахування такого сценарію при плануванні і розбудові промислової інфраструктури дасть нашій країні значну фору в порівнянні з іншими світовими гравцями.

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

poster
Картина ділового тижня

Щотижнева розсилка головних новин бізнесу і фінансів

Розсилка відправляється по суботах

Показати ще новини
Радіо НВ
X