Температура довіри. Чому розігрів економіки погано забезпеченими кредитами — не найкраща ідея

24 липня 2020, 13:00

Емісія грошей без чіткого механізму їх розподілу, обліку впливу кредитного мультиплікатора на економіку, без належної правової культури і захисту прав кредиторів, добром не закінчиться.

Гроші - це кров економіки. Облікова ставка — це її температура. Необхідність подолання негативних наслідків пандемії, макроекономічна нестабільність світової економіки та економіки України зокрема вимагають активізації діяльності банківських інститутів шляхом їх рефінансування і збільшення обсягів кредитування реального сектора.

Відео дня

Зараз стало модним порівнювати іпотечну ставку в Європі зі ставками за кредитами у нас в Україні. Наприклад, рівень іпотечної ставки в Україні є найвищим в Європі.

Адже рівень ставки — це далеко не тільки результат роботи НБУ. Він відображає температуру економіки, бізнес-середовища та державного сервісу загалом у країні та на міжнародній арені. Чим гірше все працює, тим вищою є температура. Чим вищою є температура — тим важче хворому, тим важче бізнесу, тим більше систем в організмі перестають функціонувати. Коли пацієнт хворий вже давно і хронічно, усні поради погано допомагають. А від використання середньовічних методів лікування на зразок кровопускання може ставати тільки гірше.

Як видно з даних НБУ, ставка (швидше за все, за незабезпеченими кредитами) для фізичних осіб — на рівні 36−38% річних, тобто просто зашкалює. Така висока температура довіри, скоріше, відповідає недовірі, високому ризику неповернення через відсутність адекватних механізмів захисту. До того ж граблі у вигляді «жадібність породжує бідність» розставлені по обидва боки.

У реальному секторі ситуація є на порядок кращою. Динаміка зниження облікової ставки корелює з динамікою зниження ставки кредитування бізнесу.

З недавніх пір НБУ став надавати банкам рефінанс під 6% річних, але комерційні банки дуже обережно кредитують бізнес під 15−16% річних. Різниця в 10% - це не тільки плата за ризик позичальника та його бізнесу, але й за недовіру до сервіс-системи держави. Її правовому, адміністративному, економічному сервісу. Банківська система не замкнута в собі, а навпаки, тісно й інтенсивно взаємодіє із владою, економікою, фінансами, бізнесом і населенням.

До слова, регулюючих і контролюючих органів, функція яких — стежити за здоров’ям окремих систем, стає все більше, а «хворому» при цьому тільки гіршає.

Емісія грошей без чіткого механізму їх розподілу, обліку впливу кредитного мультиплікатора на економіку, без належної правової культури та захисту прав кредиторів призведе до зворотного ефекту. Замість зниження температури буде відбуватися її підвищення.

Частка проблемних кредитів і так становить у державних банках 49%; у банках з іноземним капіталом — 32,5%; у приватних банках — 20%. Із них близько 50 млрд грн — це проблемні валютні кредити фізосіб.

Слід зазначити, що кредитування для банків продовжує залишатися основним джерелом доходів, і, відповідно, генерує підвищений ризик від такої діяльності. Тому в умовах, що склалися, зниження ставки може стати як драйвером розвитку економіки, так і, навпаки, посилити накопичені проблеми в банківській системі та економіці країни.

Щоб розігнати кров в економіці та знизити її температуру (ставку кредитування), доцільно в першу чергу провести чистку і перезавантаження суміжних систем (за аналогією з уже проведеним чищенням у банківській системі), але тепер зробити це в законодавчому полі, сфері виконавчої влади та контролю. І тільки потім, звільнивши системи організму від шлаків, запустити свіжу кров.

Без цього кроку спроба розігріву економіки тільки через банківську систему доступними незабезпеченими або погано забезпеченими кредитами лише загострить «хроніку», а перекладання проблеми з хворої голови на здорову може призвести до підвищення температури.

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

Показати ще новини
Радіо НВ
X