Ембарго на російські енергоресурси — складно, але можливо і необхідно

29 квітня, 09:57

Накласти ембарго на російські енергоносії, включно з газом, можливо. Та чому це так складно для певних країн ЄС і чому так необхідно для України?

Ембарго на російські енергоносії відкриває перспективу перерозподілу ресурсів на енергетичному ринку Європи. Найбільше на ембарго наполягає Україна, як безпосередньо зацікавлена у зупиненні війни країна. Проте деякі країни демонструють неготовність до рішучих заходів заради обмеження фінансових потоків до бюджету росії на продовження війни.

Відео дня

Минулого року росія отримала 50% своєї експортної виручки від експорту вуглеводнів, з яких 11% припадає на газ, а 36% — нафту. В цілому 40% усіх доходів бюджету рф — це нафтогазові доходи. Bloomberg Economics прогнозують, що у 2022 експортна виручка рф від продажу енергоносіїв може скласти $321 млрд або зрости на 36% порівняно з 2020 роком. Тож поточних санкцій недостатньо для суттєвого впливу на державний бюджет рф, оскільки саме енергетичні ресурси є ключовим фінансовим донором.

Від вугілля відмовитися найлегше. Нафта — на другому місці. Хоча найбільше грошей росія отримує саме від експорту нафти, відмовитися від цього ресурсу легше технічно, ніж від газу. Саме тому це вже задекларовано і очікується у черговому пакеті. А от відмові від газу, який є важелем для експорту політичного впливу, як не дивно, найбільше опираються саме політики. Зокрема через те, що газом користуються безпосередньо їхні виборці. І аргументація західних політиків переважно така: «так, це теоретично можливо, але для нас це болісний крок, наразі не на часі, ми маємо все зважити (див. малюнки), нам треба більше часу».

надано автором
Фото: надано автором

Саме по собі ембарго не зупиняє війну так як захист наших військових та зброя. Але газове ембарго — це найпотужніший чинник впливу на зовнішню та внутрішню політику росії, і вже як наслідок можливість еліт і далі відправляти військових в Україну. Росія не має достатнього сполучення газопроводами з Азією, зокрема з Китаєм. Із усього обсягу газу, який там видобувається, найбільший обсяг для експорту до інших країн (крім ЄС) — близько 14 млрд куб. м скрапленого природного газу. Тому варто не забувати про санкції на LNG-технології, щоб російські компанії не мали доступу до розширення цих потужностей. Внутрішнє споживання газу росія не зможе наростити в обсязі, щоб перекрити експорт. Також варто унеможливити вихід на нові ринки добрив та інших продуктів переробки природного газу. Адже сховища в росії теж не бездонні, та й вже більш ніж на половину заповнені. І тому, якщо не буде можливостей для продажу, то вони будуть змушені або руйнувати цю галузь на роки, або ж сідати за стіл перемовин.

надано автором
Фото: надано автором

Німеччина та Австрія запевняють, що не можуть запровадити газове ембарго. Політики в США заявляють про відсутність трансатлантичної єдності щодо санкцій у вигляді ембарго, хоч самі підтримують ці кроки. Відтак найгірший сценарій для України — це провести ще 5 років, обговорюючи, «як потрібне ембарго, але як складно його запровадити». Ми вже це проходили із «Північним потоком-2».

Що має робити Україна у цій ситуації? Наполягати на ембарго і доводити його реалістичність на прикладах окремих країн, які вже заявили про готовність відмовитися від російського газу з конкретними термінами — Польща, Литва, Велика Британія. А також вимагати кроків до впровадження ембарго, які, вочевидь, є реальними вже зараз. Важливою короткостроковою задачею є зміна налагоджених каналів політичного впливу росії через експорт газу.

poster
Дайджест головних новин
Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів НВ
Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

Важливо не втрачати час на безкінечні розмови і робити перші проміжні кроки для підсилення позиції України. Є механізми, які вже запропонували в Міжнародній Робочій Групі з Питань Санкцій Проти Росії Єрмака-МакФола: спеціальне та значне імпортне мито, тариф або податок на імпорт російської сирої нафти та конденсату, спеціальні рахунки для тих, хто продовжуватиме купувати газ в росії.

надано автором
Фото: надано автором

Окремо хочу зупинитися на пункті щодо забезпечення дотримання ЄС зобов’язань зі скорочення імпорту російського газу на дві третини в 2022 році (101,5 млрд куб м) та встановлення проміжних дат повної зупинки транспортування російського газу до ЄС через «Північний потік-1», «Турецький потік-2» та «Ямал-Європа» (1.ІІІ.V). Ми вважаємо, якщо наші партнери дійсно хочуть допомогти Україні, то вже зараз можуть, як мінімум, переключити газові потоки «Північного потоку-1» (55 млрд куб м) на Україну та Польщу. Український потік має бути останнім, який відчує плани скорочення транспортування російського газу, бо він сьогодні реально захищає населення та велику територію України.

Німецькі політики час від часу визнають, що «Північний потік-2» став великою помилкою, але «Північний потік-1» — це, так би мовити, перворідний гріх. Ми від початку знали, що це спроби усунути важливість нашого. Зупинення «Північного потоку-1» зараз не погіршить фінансовий стан споживачів в Німеччині, однак суттєво посилить і захистить український маршрут. Увесь обсяг «Північного потоку-1» можна замінити наявними альтернативами. Цей проміжний крок до ембарго також посилить переговорні позиції наших політиків і дипломатів та змінить канали впливу в інших країнах.

Нагальність швидких дій підтверджують останні новини про зупинку постачання газу газпромом до Польщі та Болгарії. Поки тривають обговорення, росія вже вживає заходів та застосовує шантаж для впливу на європейські ринки газу, випробовуючи стійкість та єдність ЄС.

Показати ще новини
Радіо НВ
X