Цифра проти паперу. Погляд книговидавця

5 листопада 2019, 16:00

Лише 31% українців готові платити за контент в інтернеті. Яке майбутнє в електронних книжок в Україні?

Завтра світ відзначатиме World Free Paper Day: Міжнародний день без паперу. Як видавець, я розумію, що це питання гостро стосується і моєї галузі - найбільш популярні саме паперові книги.

Відео дня

Історія

Історія електронних книжок бере свій початок у 1990-ті - коли перші книги почали продаватися та розповсюджуватися на дискетах. Справжню цифрову революцію розпочав Amazon, створивши свою читалку Kindle — це трапилось у 2007 році, і з того часу прихильників електронного формату більшає з кожним роком. Це і не дивно: зручно, екологічно, не важко, та і читати тепер можна просто зі смартфона. Проте, дані свідчать, що паперова книга не готова уступати своїх позицій. Вибір формату книги — суб'єктивний: в першу чергу, він про власні споживчі потреби.

Відсоток прихильників електронного формату рік від року росте, але доволі повільно: близько 90% читачів все одно на стороні паперової книги

І дані свідчать, що серед аудіо-, електронних та паперових книг лідирують саме останні. Франкфуртський книжковий ярмарок — чи не найбільший у світі — провели дослідження щодо обсягу читачів, які обирають електронні книги. За даними виставки, це роблять близько 10−12% від загальної кількості читачів. Так, відсоток прихильників електронного формату рік від року росте, але доволі повільно: близько 90% читачів все одно на стороні паперової книги.

Так, з’явиться багато хейтерів, які скажуть, що вони читають тільки в електронці, і взагалі не розуміють, що це за люди такі, хто читає паперові книги в ХХІ столітті, адже це неекологічно. Я поважаю їх думку, але в будь-якому випадку є дані, і вони дають певне розуміння ринку та результат: видавцям варто на це звертати увагу. Додам лише, що в Україні відсоток прихильників електронних носіїв книжок ще нижчий. Чому? Так склалося не через розвиток видавництва або діджіталізаціі книжкового ринку.

Як електронні книги спрощують життя

У видавців книга спочатку з’являється саме в електронному форматі - не плутайте видавництва та типографії. І буду абсолютно відвертою, видавцям вигідно продавати книгу саме в електронному форматі за низкою причин:

Склади для зберігання. Для того, щоб книгу в паперовому форматі зберегти, потрібно мати досить великі склади — у нашому видавництві вони займають більше 2 000 м. Ці склади повинні підтримувати певний температурний режим: в зимовий період це може обійтись в копієчку — опалення коштує дорого. В зв’язку з тим, щоб паперова продукція гігроскопічна (здатна поглинати вологу з повітря) та є картонна обкладинка, ці склади повинні мати певний режим вологості, який потрібно підтримувати. Це також — додаткові витрати.

poster
Дайджест головних новин
Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів НВ
Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

Паперові книги швидко псуються. Величезна ймовірність, що ще на складі книги отримувати якийсь «брак». Якщо книга хоча б один раз впаде, то її зовнішній вигляд зіпсується — від пом’ятих куточків до розклеювання палітурки. Так, книга — більш крихкий матеріал, ніж може здатися на перший погляд. І така книга вже не буде дуже привабливою для покупця — її доведеться утилізувати.

Відвантаження книг. Для відвантаження книг потрібен великий штат людей — як ви розумієте, це також додаткові витрати та клопоти.

Паперова сировина. В Україні немає свого стратегічного запасу паперової сировини. Тобто, у нас практично немає паперово-переробних комбінатів. Тому 90% паперу всі видавництва завозять з Європи. Вартість паперу архіважлива. Саме тому видавництва залежні від курсу долара: враховуючи, що в нашій країні він досить волатильний, цей фактор також впливає на кінцеву ціну продукту.

Книжковий бізнес не настільки рентабельний, щоб перелічені витрати були непомітними. Окрім цього, кожен з зазначених пунктів впливає на ціну книги: якщо нижча ціна, то є більше шансів, що книгу купить більше кількість людей — продукт стає більш доступним. Так, я говорю, що видавництво та читач в одному човні щодо вигідності електронного формату.

Проте, є низка причин, чому ми, видавці, так мало продукуємо електронних книг.

Підводні камені електронного формату книг

По-перше, в нашій країні на державному рівні не заборонено безкоштовно скачувати книги, музику та фільми. У Німеччині, наприклад, ні у кого і думки не буде завантажити продукт безкоштовно — IP-адреса умовного «пірата» буде зафіксована, і на державному рівні він отримає високий штраф. В Україні такі питання не врегульовані: можна безкоштовно скачувати і поширювати продукцію.

Тому виникає логічне питання: якщо книги будуть розповсюджуватися безкоштовно та безконтрольно, навіщо працювати автору, перекладачеві? В середньому, задля того, щоб отримати 300 сторінок тексту треба працювати шість місяців. І книга — це результат роботи не лише автора/перекладача: над нею працює величезний штат людей. І всім їм потрібна зарплатня. Дехто може сказати, що частину роботи можна спростити — перекладати через Google translator, наприклад. Проте, чи це справді вихід? Чи ми отримаємо продуктом текст, який матиме культурну цінність і буде здатен хоч когось духовно збагатити? Питання риторичне: такий продукт не буде цікавим і читабельним.

В США зафіксували падіння заробітку авторів: автори заробляють на 42% менше, ніж 10 років тому. Цей факт пов’язують з тим, що обіг книг в електронному форматі складно контролювати навіть в США

Ця тенденція стосується не лише України: в США зафіксували падіння заробітку авторів: автори заробляють на 42% менше, ніж 10 років тому. Цей факт пов’язують з тим, що обіг книг в електронному форматі складно контролювати навіть в США. Питання книжкового піратства також піднімалося у The Guardian: так, воно демотивує авторів. Проте, якщо за кордоном бодай соромно бути «книжковим піратом», то в нашій країні - це норма. І люди, які купують електронні книги, — виключення, а не правило.

Як довго змог би протриматися на ринку той самий McDonalds, якби замість покупки бургера, 50% клієнтів просто забирали його та втікали, не сплативши? А якщо говорити про середній чи малий бізнес? А якщо показник буде більше, ніж половина? Згідно з дослідженням компанії Gemius для антипіратської ініціативи «Чисте небо», лише 31% українців готові платити за контент в інтернеті. Так, приємно, що цей показник зростає: минулого року лише 13% українців підтвердили, що не хочуть бути «піратами». Проте, все одно рано казати, що суспільство готове споживати електронний контент відповідально.

Безумовно, вибір формату — це ще і питання смаку та зручності. Я надаю перевагу паперовій книзі, адже саме з цим форматом я повністю поринаю в написаний текст: завдяки чому я краще відпочиваю, усвідомлюю та запам’ятовую прочитане. І, певно, я не одна така: 90% читають книги на паперовому носії. Більш того, навіть Amazon, що починав з продажу книг та привернув увагу до електронного формату читалкою Kindle, відкриває серію оффлайн-магазинів, де продаються паперові книги. Так, в цих магазинах є і продаж аудіо-та електронних книг. Також є клуби-бібліотеки, де можна посидіти і послухати аудіо-формат книги перед покупкою — щоб визначити, чи є сенс її купляти в папері чи на іншому форматі.

Я вважаю, що паперова та електронна книги будуть йти пліч-о-пліч. Проте, у різному відсотковому співвідношенні. Та і для поширення електронного формату, зусиль мають докладати не лише видавців, а і держава. Я, як видавець, вважаю, що більше уваги варто приділяти авторському праву — і тоді кожен зможе задовольнити власні споживацькі потреби.

Показати ще новини
Радіо НВ
X