Електрометалургійна галузь під загрозою

11 жовтня 2018, 09:00

Через необґрунтовані тарифи на електроенергію запорізькі електрометалургійні підприємства опинилися під загрозою закриття.

Галузь гірничо-металургійного комплексу України – електрометалургія – спеціалізується на виробництві високоякісних сталей, феросплавів, титану, алюмінію, магнію. Технологічні процеси підприємств цієї галузі передбачають використання великого обсягу електроенергії, адже весь електрометалургійний бізнес - похідна від вартості електроенергії.

Відео дня

В Запоріжжі є три електрометалургійних підприємства: Дніпроспецсталь (виробництво спеціальної сталі), Запорізький завод феросплавів (виробництво феросплавів), Запорізький титано-магнієвий комбінат (виробництво титанової продукції).

Тільки-но ситуація на ринку горно-металургійного комплексу хоч трохи дещо нормалізувалась: на підприємствах стабілізувалось виробництво, відновились інвестиційні програми, відбулось підвищення заробітної плати для працівників, як НКРЕКП – національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики і комунальних послуг – завдала приголомшливий удар по всій електрометалургійної галузі країни.

Наслідки цього удару можна очікувати дуже серйозні – від суттєвих скорочень працівників і боротьби за виживання до повної зупинки підприємств.

Тарифи необґрунтовано стрімко зростають

У 2010-2014 роках тарифи підіймали тільки для промислових споживачів, тож тариф для бізнесу був в 1,8 разів більше, ніж для населення. Ніде у Європі чи у сусідніх країнах такого перекосу немає. В кінцевому рахунку за все платить все одно споживач: через більш високу ціну на товари споживання чи через банкрутство наших підприємств, які виявляються неконкурентоспроможними на зовнішніх ринках.

Виправити ситуацію спробували в 2015 році, коли було прийнято рішення підняти в п’ять етапів тариф для населення – з середньої 35 коп за кВт/год до середньої 122 коп з березня 2017 року. Цей крок повинен був допомогли ліквідувати це саме перехресне субсидування – коли за населення доплачував бізнес і бюджет. Але паралельно чомусь почали піднімати тариф і для непобутових споживачів (бізнес, бюджет). Перше таке рішення (по промисловості) НКРЕКП прийняла в серпні 2015 року - тоді потрібні були додаткові гроші в тариф Укренерго для закупівлі трансформаторів. Потім – ще декілька разів в 2016 році: з травня 2016 року на 5.6%, з липня ще на 10.0%, із жовтня ще на 9.9%. У 2017 році була певна пауза, але у 2018 році тарифи для підприємств виросли ще на 17%.

Коли електроенергія дорожчає на 10% раз в квартал, то дуже важко будувати взагалі будь-які плани на майбутнє, стоїть завдання для електрометалургів – вижити.

Отже, з одної сторони тарифи росли, а з другої сторони вартість продукції спеціальної сталі, феросплавів, титанової продукції на зовнішніх ринках істотно знижувалася.

Десятки тисяч робочих місць Запорізької області під загрозою

Необґрунтоване і стрімке підвищення тарифів, спрямоване на знищення енергоємних виробництв феросплавів і спеціальних марок сталей. Під загрозою опинилися підприємства Запорізької області і роботи тисяч запоріжців: на Дніпроспецсталь – 5,5 тис. робочих місць, на Запорізький завод феросплавів – 3,3 тис., Запорізький титано-магнієвий комбінат – 3,5 тис. робочих місць. Сьогодні нашим металургам доводиться працювати в умовах жорстокої конкуренції, йде безперервний процес оптимізації у усіх її проявах.

Слід зазначити, що у собівартості продукції Запорізького титано-магнієвого комбіната (51% акцій – у власності держави) електроенергія становить 42%. Після останнього підвищення тарифів підприємство останні шість місяців є стабільно збитковим і найближчим часом може припинити своє існування. А це понад три тисячі працівників комбінату та ще декілька тисяч працівників постачальних та підрядних підприємств, які у такому випадку залишаться без роботи.

Ця проблема вже перейшла в площину питань економічної безпеки України, оскільки ставить під загрозу не тільки перспективи розвитку, а й існування низки галузей, які до теперішнього часу забезпечували стабільні валютні надходження, регулярне відрахування податків до державного та місцевих бюджетів від продажу продукції на внутрішньому ринку та за кордон, а також стабільні робочі місця. Для підприємств це десятки мільйонів доларів додаткових витрат щомісяця.

Дуже багато питань виникає щодо вугільної формули, яку затвердила НКРЕКП, адже на подорожчання вплинула вартість вугілля. Як наслідок, маємо новий принцип розрахунку тарифів ТЕС. Майже 80% вартості електроенергії на ТЕС становить ціна вугілля, яке тепер коштує значно дорожче - через нову формулу "Роттердам +". Тобто згідно формули береться не тільки ціна із Роттердаму, але і включається вартість доставки і перевалки. Більше того, вугілля в Роттердамі значно якісніше ніж в Україні, тому і дорожче. Не зрозуміло, чому українські підприємства повинні платити за вугілля з-за кордону, якщо абсолютна більшість сировини все ж видобувається в Україні.

Тарифи для промислових споживачів в Україні на 30 -80% вищі, ніж у Казахстані та Росії, які є одними із основних конкурентів України на експортних ринках металургії, де електроенергія становить 10-40% собівартості продукції. На сьогодні в Україні ціна вже вище, аніж у Європі.

Як депутат Запорізької обласної ради, бачу критичність проблеми та закликаю втрутитися у ситуацію голову НКРЕКП, Прем'єр-міністра, Президента України. Необхідно терміново вирішувати питання справедливої тарифікації на електроенергію для українських промислових підприємств і недопущення зупинки складних виробничих комплексів. Необхідний:

  1. Перегляд рішень НКРЕКП та встановлення тарифу на електроенергію для промислових підприємств, не вище рівня грудня 2017 року.
  2. Впровадження НКРЕКП мораторію на підвищення тарифів на електроенергію на період 2018-2021 рр.

Будь-яке рішення, яке приймається в такій важливій сфері, як тарифоутворення, безумовно, зачіпає всю промисловість, і рішення, які мають прийматися державою, повинні враховувати інтереси економіки в цілому. Від діяльності наших експортерів залежить доля кожного українця, тому що зовнішні ринки - це валюта для країни, а Україна і так знижує експорт, тим більше товарів з високою доданою вартістю. Це валютна виручка в Україну, тобто стабільність курсу гривні, а відповідно, від діяльності металургів залежать, які будуть ціни на продукти харчування, ціни в аптеках. А за це все сплачує кінцевий споживач.

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

Показати ще новини
Радіо НВ
X