Що приховує економічний паспорт від Зеленського

14 грудня 2021, 20:14

Чи є в України ресурс для реалізації ідеї президента?

Що відомо

1 грудня 2021 року під час щорічного послання про внутрішнє та зовнішнє становище України президент Зеленський оголосив про намір запровадити «економічний паспорт українця» — інструмент, завдяки якому на персональних рахунках дітей громадян України накопичуватимуться кошти від плати за користування надрами. При цьому, у своїй промові президент як джерело наповнення назвав додаткові кошти, які отримає держбюджет через прийняття так званого «ресурсного» закону 5600.

Відео дня

Ідея щодо «передачі» коштів від ренти на користування надрами озвучується не вперше. На початку 2021 року президент анонсував запровадження «економічного паспорту українця», але на той час ініціатива мала дуже загальний характер. Після промови президент уніс відповідний пакет законопроєктів до Верховної Ради, визначивши їх як невідкладні.

Пакет законопроєктів, зокрема, передбачає, що громадяни України, які досягли 18-річного віку (або за певних обставин до 18 років) та народжені з 1 січня 2019 року мають право на отримання виплати у грошовій безготівковій формі в національній валюті України. Виплати із системи економічного паспорта можуть здійснюватися на: навчання, купівлю власного житла на території України, недержавне пенсійне забезпечення, лікування (у певних випадках).

Стосовно джерел формування Фонду майбутніх поколінь передбачається:

  • виведення із доходів загального фонду держбюджету 70% рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення, 95% рентної плати за користування надрами для видобування нафти, природного газу та газового конденсату та 100% рентної плати за користування надрами в межах континентального шельфу та/або виключної (морської) економічної зони України, а також додано відповідне призначення спрямування коштів спецфонду;
  • відповідні види рентної плати за користування надрами зараховуються до державного бюджету таким чином:

у 2023 році

  • рентна плата за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення — по 35% до загального та спеціального фондів;
  • рентна плата за користування надрами для видобування нафти, природного газу та газового конденсату — по 47,5% до загального та спеціального фондів;
  • рентна плата за користування надрами в межах континентального шельфу та/або виключної (морської) економічної зони України — по 50% до загального та спеціального фондів;

з 2024 року і надалі

  • частки щороку збільшуються для спеціального фонду та зменшуються для загального фонду, порівняно з частками у попередньому році, на 5 відсоткових пунктів одночасно за кожним фондом (крім останнього року такої зміни, у якому частки збільшуються для спеціального фонду та зменшуються для загального фонду на 2,5% відповідно) до досягнення розмірів відрахувань на рівні 70%, 95% та 100% відповідно.
poster
Дайджест головних новин
Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів НВ
Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

При цьому, згідно із пояснювальною запискою, до джерел формування Фонду віднесено виплати, розраховані відповідно до розміру мінімальних заробітних плат, зокрема перший річний державний внесок у 2023 році становитиме 21,8 млрд грн з розрахунку двох розмірів мінімальної заробітної плати (7 176 грн) та прогнозної статистики народжуваності. Також є згадка про дохід від цінних паперів, що не відображено у пропонованих змінах до Бюджетного кодексу.

На момент перших виплат у 2037 році сума коштів Фонду становитиме 1 832 млрд грн за рахунок внесків держави та отриманого інвестиційного доходу від розміщення коштів у державні цінні папери, що дозволить здійснити виплати на загальну суму 191 млрд грн з розрахунку 626 125 грн на одного учасника Фонду. Зазначено також, що такі надходження передбачені у проєкті Державного бюджету на 2022 рік та складають 69 млрд гривень — це відповідає 65,7 млрд грн надходжень від рентної плати за користування надрами загальнодержавного значення у проєкті, підтриманому ВРУ, який проте не передбачає жодних видатків на Фонд.

Оскільки розробниками не надано детальних фінансово-економічних розрахунків, наведені показники викликають низку питань. Зокрема йдеться про обсяги додаткових джерел формування Фонду майбутніх поколінь (інвестиційний дохід від розміщення державних цінних паперів), а також джерел фінансування статей бюджету, на які зараз спрямовують доходи від ренти. Також, не до кінця зрозумілим є склад показників виплат у 191 млрд грн (на 2037 рік), 69 млрд грн (на 2022 рік) та 1832 млрд грн (баланс фонду станом на 2037 рік).

Надра — власність українського народу. Чи ні?

Стаття 13 Конституції України чітко вказує, що надра є власністю народу. У преамбулі Конституції народ України визначається як її громадяни усіх національностей. Конституція також містить положення, що «конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані», а «Президент України є гарантом … прав і свобод людини і громадянина».

Оскільки, за ініціативою президента, надходження від користування надрами пропонується направити на добробут не всього народу, а лише певної категорії громадян (тих, що народилися у 2019 році та пізніше), пакет законопроєктів про економічний паспорт українця має високий потенціал стати предметом подання до Конституційного Суду України та на розгляд Венеціанської комісії, для встановлення його відповідності Конституції України та основоположним документам про права людини.

На сьогодні левова частка ренти на користування надрами (70% ренти за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення; 95% ренти за користування надрами для видобування нафти, природного газу та газового конденсату; 100% ренти за користування надрами в межах континентального шельфу та/або виключної (морської) економічної зони України) спрямовується на фінансування видатків загального фонду державного бюджету, за рахунок якого забезпечується фінансування таких суспільно важливих видатків, як субсидії, пенсії, заробітні плати працівників бюджетних установ тощо.

Крім того, 5% ренти від видобутку газу, нафти і газового конденсату залишається в місцевих бюджетах, у т.ч.: 2% надходить в обласний бюджет, 1% залишається в сільських, селищних радах та в містах, 2% - в районах області. Якщо родовища розташовані на територіях міст обласного значення або ОТГ, то 3% спрямовується в їхній бюджет.

Таким чином, та обставина, що президент України висуває ініціативи щодо покращення добробуту лише тих громадян, що народилися із початком його каденції (2019 рік), ймовірно за рахунок добробуту інших громадян (у т.ч. тих, хто живе безпосередньо на місцевості, де відбувається видобуток), викликає занепокоєння щодо можливого зловживання для досягнення політичних цілей.

Чи рентою єдиною

Президент у своєму посланні називав у якості джерела наповнення Фонду майбутніх поколінь доходи від збільшення податків відповідно до змін у Податковому кодексі. За підрахунками експертів НадраMonitor, прийняття Закону 5600 надасть можливість залучити додатково 1,273 млрд грн (рента за видобування залізних руд). Втім, у Мінфіну під час складання проєкту держбюджету не було можливості врахувати всі зміни, прийняті ВРУ, відповідно цей показник не є остаточним. Але навіть він дозволяє припустити, що цих коштів не вистачить на забезпечення потреб Фонду. Всього ж від ренти за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення очікується у 2022 році залучити близько 65 млрд грн (прийнятий Державний бюджет на 2022 рік).

Ініціатива президента на сьогодні не має ресурсного та економічного підкріплення

За даними сервісу «Опендатабот», за період 2015−2020 рр. щорічна народжуваність в Україні коливалася від 411 до 293 тис. осіб. Це означає, що через 18 років державі треба буде щорічно резервувати від 149,64 до 257,34 млрд грн (з урахуванням тенденції спаду народжуваності у подальші роки, сума може зменшуватися). Наприклад, на забезпечення внесків на рахунки народжених у 2019−2020 рр., які вже входять у часовий проміжок ініціативи, до 2037−2038 рр. треба буде виділити близько 193 та 183 млрд грн відповідно.

За цими приблизними розрахунками, що впливають з індикатора в 626 125 грн виплат на кожного громадянина України, що народився із 2019 року, та прогнозних показників Держбюджету-2022 очевидно, що ані додаткових надходжень від ренти на видобуток залізної руди, ані надходжень від усіх рентних платежів недостатньо для повного покриття цих витрат.

Всі ці нескладні підрахунки свідчать або про необхідність залучення інших ресурсів, або про наміри щороку нарощувати видобуток, що у свою чергу має бути узгоджено із кліматичними амбіціями України (особливо у контексті того, що найбільша частка надходжень Фонду — рента із видобутку вуглеводнів). Крім того, штучне збільшення видобутку може негативно вплинути на ринок і ціноутворення енергоносіїв та відповідно позначитися на вартості комунальних послуг.

Висновки

Ініціатива президента на сьогодні не має ресурсного та економічного підкріплення. Фінансово-економічні розрахунки, проведені на підставі доступної інформації, не підтверджують здатності системи публічних фінансів забезпечити «економічний паспорт українця» без втрат для макрофінансової стабільності.

Крім того, будь-яке фінансування бюджетної програми, прив’язане до ренти на користування надрами, потенційно стає залежним від зменшення/збільшення обсягів видобутку та відповідних факторів. Такими факторами можуть стати виснаження родовищ, непідтвердження попередньо розрахованих запасів мінеральних ресурсів, а також впровадження політики декарбонізації, яке має призвести до поступового скорочення видобутку викопного палива та можливого збільшення видобутку окремих видів критичної сировини. Крім того, існує ризик, що приватні та державні видобувні компанії перекладатимуть свої витрати на споживачів, збільшуючи вартість енергоносіїв та, відповідно, зросте ціна комунальних послуг. А такі витрати можуть утворитися, адже держава очевидно «забирає» рентні кошти із загального фонду та одночасно створює певний тиск щодо необхідності постійно нарощувати видобуток.

Ініціатива «економічного паспорта українця» має сумнівний ефект із точки зору впровадження конституційного принципу щодо надр як об'єкту власності українського народу. Як згадувалося, надходження від ренти дозволяють покривати загальнодержавні потреби, такі як пенсійні виплати, субсидії, зарплати у державному секторі тощо. За впровадження ініціативи президента ці ресурси ренти будуть перенаправленні на користь Фонду майбутніх поколінь.

За рахунок чого будуть компенсовані недофінансовані рентою бюджетні видатки, на даний час невідомо. Виглядає так, що держава фінансуватиме потреби своїх громадян, які народилися після 1 січня 2019 року, у т.ч. за рахунок потреб її інших громадян, які за Конституцією так само є власниками українських надр і мають такі самі права.

Показати ще новини
Радіо НВ
X