Між Джибуті та Мавританією. Що не так з економічною свободою в Україні?

25 березня 2021, 15:40

Публікація Рейтингу економічних свобод — 2021 викликала біль, розчарування і спонукала до написання цієї статті. Результати рейтингу мене вразили: 127 місце у світі і останнє в Європі, а сусідство — взагалі без коментарів.

Найнижчі оцінки зафіксовані у показниках фінансової та інвестиційної свободи, відповідно 30 і 35 балів із 100. Можна пояснювати чи критикувати недосконалість даного рейтингу, але не можна не бачити і не реагувати на те, як і куди ми рухаємося.

Відео дня

Бажання, щоб країна була іншою, не означає її зміни. Гасла не приводять до змін, якщо звички і система залишаються в основному тими ж. Потрібно діяти і змінювати, створювати нові системи і нові можливості. Необхідно зрозуміти, що ми не можемо жити як раніше і робити те, що робили раніше. Потрібні зміни, яких, як відомо, без болю не буває.

Державна власність керується не ефективно і, як наслідок, замість прибутку приносить мільярдні збитки, а доступ до неї є джерелом збагачення для посадовців. Мало що змінилося і в заробітчанстві на доступі до бюджетних потоків. Більше того, децентралізація породжує нові можливості для регіональних чиновників і перетворює їх на місцевих князьків, яких верхи не контролюють.

Популізм і бажання сподобатися виборцю призводить до шарахання від формування економічно обґрунтованих ринкових тарифів і від створення конкурентних і прозорих ринків. Існує страх і небажання визнати, що тільки боротьба з монополіями і наявність здорової добросовісної конкуренції може бути інструментом зниження тарифів та тільки субсидії можуть служити соціальним буфером для малозахищених.

Адміністративна система влади досить часто далека від інституційної спроможності працювати на результат, затратна і не орієнтована на сервіс для людей. Гордовитість і вседозволеність з почуттям власної переваги — це поширені сьогодні оціночні судження про чиновників. Проте, влада і надалі залишається найбільш доходним бізнесом — мало що змінилося на митниці, у судах та правоохоронній системі. Потрібні зміни і я не вірю, що чиновники не знають які, їх просто треба зробити.

Візьми і зроби — це дуже актуально. Дещо робиться, але цього недостатньо і воно результату не дасть. Приватизація, дерегуляція, демонополізація, реформи інституцій, трансформація країни — хто про це ще не говорить, що тут незрозумілого?

Раніше я стверджував, що немає чітких орієнтирів, яку країну і з якою економікою ми будуємо. Тепер є національна економічна стратегія до 2030 року, де прописана ідеологія ринкової економіки. Далі потрібен чіткий план дій для владних інституцій з констатацією — хто, коли і що робить і за що відповідає.

Треба діяти, посади «хороший хлопець» немає, потрібен результат: економічне зростання, як єдиний спосіб забезпечити заможність українців.

Однією із складових економічного зростання в Україні є створення нових і розвиток існуючих ринків. Що є каталізатором розвитку ринків, крім попиту і пропозиції, в економіці, що розвивається?

Важливим є участь і вплив держави і я вже не раз називав це видимою рукою ринку. Створення зрозумілих, прозорих і стабільних правил гри для бізнесу загалом і для окремих ринків, зокрема, — це обов’язок держави. Досить часто принципу не втручатися і не заважати буває недостатньо, а стає необхідним створення додаткових стимулів і мотиваторів для розвитку того чи іншого ринку. Наприклад, самодостатній розвиток ринку ІТ, особливо його експортний потенціал, відбувся не завдяки участі держави, а всупереч. А ринку альтернативної енергетики не було би без держави і стимулів, створених нею.

Давайте використаємо вікно можливостей, а не перетворимо його на довгий коридор надії

Сьогодні важливо залучити весь владний, науковий та експертний потенціал для аналізу існуючих ринків на предмет їх можливостей для зростання, визначення вузьких місць і факторів стримування. І розробити стратегії їх розвитку. Думаю, що багато з них мають перспективи росту, які треба просто розблокувати, а в окремих випадках — створити каталізатори росту. І зробити це варто невідкладно без зволікань, комплексно і системно. Де — через елементарну дерегуляцію, а де — через стимули.

Без законодавчих рішень не зрушити далі розмов створення фондового ринку, ринку акумулювання і зберігання електроенергії, переробки побутових відходів, медичного канабісу чи навіть ринку таксі, та інших системних ринків чи ринків фрілансерів.

Створення нових ринків в Україні, їх розвиток і структуризація відбувається не так швидко, як хотілося би. І причин для цього багато. Це, звичайно, відбувається через бізнес-клімат, характеристики якого не найкращі.

На перший план я би виніс низький об'єм ринку, його ліквідність та дохідність. Якщо попит та пропозиція створюють високу дохідність при мінімальних ризиках, то інтерес до такого ринку, як і його об'єм, виростає. Окремі ринки страждають від надмірних монополій та зарегульованості, наприклад, енергетичні ринки. Деякі знаходяться на низькому старті і, як наслідок, в тіні, без зрозумілих і прозорих правил гри.

Щоб вижити і стати успішною країною ми, як держава, мусимо змінитися. Протистояти зовнішнім і внутрішнім викликам можливо тільки з сильною економікою. Особливо в умовах наявності сусіда-агресора, який весь час хоче знищити нас. Ми не можемо дозволити собі бути слабкими і духовно, і економічно. Військовий потенціал України — це не тільки підтримка світу, дипломатична і фінансово-матеріальна, а і потужний внутрішній економічний потенціал, який ми зобов’язані розвивати і використовувати.

Я прихильник ринкової економіки і приватизації, але сьогодні держава повинна все зробити, як ефективний власник, для збереження і відновлення ракетно-космічної галузі, авіабудування та інших оборонних галузей. Необхідно виступити модератором між сучасною ІТ-галуззю і наявною промисловістю, в тому числі аграрною. Вдале і своєчасне об'єднання двох потенціалів може стати «бомбою» для розвитку країни. Ресурсний, людський та інші потенціали для зростання в Україні є дуже великими, але бракує ефективності і владі, і бізнесу, і суспільству. Давайте використаємо вікно можливостей, а не перетворимо його на довгий коридор надії.

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

Показати ще новини
Радіо НВ
X