Ефективність розподілу агродотацій
На цьому тижні міністерство аграрної політики має подати до розгляду в Кабмін остаточний проект розподілу дотацій, виділених на підтримку АПК в 2018-му році.
Незважаючи, на відносну незначимість питомої ваги цієї суми (6,3 млрд грн, або 0,64%) в загальних витратах держави, сам факт її існування і структура розподілу вже другий рік поспіль супроводжуються суттєвим резонансом в медіа-просторі. Смію припустити, що ні випадковому, - а якісно організованим лобістами і піарниками конкуруючих агрохолдингів з різних підгалузей, які бажають представити конкурентів у поганому світлі і побічно змусити міністерство змінити параметри програм підтримки.
Але позиція міністерства тверда: дотації повинні бути розподілені таким чином, щоб максимально зміцнити продовольчу безпеку країни, шляхом зниження динаміки цін на основні продукти харчування та сприяння розвитку конкуренції в АПК.
Для того, щоб дати оцінку ефективності розподілу дотацій в 2017-2018-му роках, важливо пам'ятати в будь макроекономічних умовах відбувалося їх впровадження. Нагадаю, що до 2016-го року в сільському господарстві України діяла система спецрахунків ПДВ, яка дозволяла аграріям акумулювати весь сплачений ПДВ на спецрахунках, а потім використовувати його на виробничі потреби. В середньому, завдяки даній пільзі аграрії отримували до 9-10% від свого операційного доходу (виручки).
Джерело: УКРІНФОРМ, Верховна Рада України
Однак, після того як в 2014-2015-их роках квазіфіскальний дефіцит бюджету (з урахуванням витрат на рекапіталізацію держбанків і НАК Нафтогазу) склав безпрецедентні 13,7% і 5,9% ВВП відповідно, Міністерство фінансів вирішило істотно обмежити% повернення акумульованого ПДВ аграріям : до 15% для рослинництва, 50% для птиці і свинарства і 80% - для скотарства. За моїми оцінками, це зберегло бюджету не менше 40 млрд грн в 2016-му році. При цьому, вже в 2017-му, система спецрахунків ПДВ для аграріїв була повністю ліквідована. Було очевидно, що найбільшим чином це вдарить по тваринництву, а виробники будуть змушені "закривати" відсутню частину доходу підвищенням цін.
Частково негативний ефект від ліквідації системи спецрахунків ПДВ для аграріїв, а також зростання світових цін на м'ясопродукти повинен був бути компенсований виділенням 4,7 млрд грн дотацій, які виробники мали право отримати пропорційно сплаченому ПДВ. Пізніше дана формула була піддана нищівній критиці за те, що майже половину від виділеної суми дотацій отримали два агарних олігарха. Однак, важливо розуміти, що це було непряме субсидування кінцевого споживача в супермаркеті в спробі "згладити" ціновий шок на ринку м'яса, а не дотування чийогось бізнесу. Ринок влаштований таким чином, що, якщо б держава не виділила аграріям дотації, що покривають частину збитків від втрати пільгового режиму, - ціни на м'ясо зросли б вище ще на 10-15%.
Джерело: Держкомстат
Тому, з огляду на, що уряд (в тому числі і в особі Міністерства аграрної політики) виконує і соціальну роль, в 2017-му році пріоритетом було важливо поставити захист продовольчої безпеки країни, в частині доступності продуктів харчування для населення. Особливо, на тлі відставання рівня споживання м'яса в Україні від норм ВОЗ'а майже на 40% (51 кг/рік проти 83 рекомендованих).
Яким буде розподіл 6,3 млрд грн дотацій в поточному році?
Оскільки, в 4-му кварталі минулого року динаміка цін на м'ясо і м'ясопродукти зупинилася на рівні вересневих 30%, - сьогодні у Міністерства аграрної політики є можливість діаметральним чином розгорнути спрямованість своєї політики: з дотування споживачів і стримування цін - до сприяння розвитку конкуренції в агропромисловому комплексі та захисту малого і середнього фермерства.
Джерело: Верховна Рада України, Бюджет - 2018
Так, майже 80% підтримки розподілено між двома основними програмами: підтримки тваринництва (4 млрд. Грн.) І розвитку фермерських господарств (мільярд гривень).
Програма підтримки розвитку фермерських господарств, передбачає виділення 1 млрд грн виключно малим фермерам і кооперативам за такими механізмами: прямі дотації (до 30 тис. грн на одного фермера), компенсація капітальних витрат на закупівлю обладнання і техніки (до 70%) і відшкодування відсоткових ставок за кредитами, отриманими в національній валюті.
Більш докладно хотілося б розповісти про основній програмі дотацій - підтримки тваринництва, на яку в поточному році було виділено цілих 4 млрд грн або 63% всієї суми дотацій. Легко прочитати між рядків, що, розробляючи механізм розподілу даних коштів, міністерство виходило з того, що пріоритетною підгалуззю має бути скотарство.
Чому? По-перше, саме в даній галузі створюється найбільший рівень доданої вартості. По-друге, дотування великої рогатої худоби є найбільш ефективним інструментом зниження загального рівня цін на м'ясопродукти. Так, оскільки питома вага м'яса і м'ясопродуктів з ВРХ сьогодні становить всього 12% в загальній структурі виробництва м'ясопродуктів - ціноутворення в скотарстві найбільш чутливо до дотацій. Наприклад, за моїми розрахунками, дотація в 1 млрд грн знижує середню ціну 1 кг курятини на 0,87 грн, свинини - 1,3 грн, а яловичини - на 3,9 грн. Але, так як всі перелічені продукти є замінниками - дотування однієї підгалузі викличе кільцеву реакцію у вигляді зниження цін на всю решту лінію м'ясопродуктів.
Керуючись цією закономірністю, основним інструментом розподілу підтримки тваринництву були обрані спеціальні дотації за утримання корів (1500 грн) І вирощування молодняка ВРХ (від 300 до 2500 грн, В залежності від віку тварини). Переважна підтримка ВРХ передбачена і в другому інструменті - часткове відшкодування капітальних витрат. Тут планується виділення фіксованих дотацій при закупівлі племінних тварин з метою їх подальшого відтворення, а також компенсування вартості будівництва або реконструкції ферм/комплексів, в розмірі до 25% від понесених витрат.
Також, у зв'язку з нерівномірним розвитком різних підгалузей тваринництва, були встановлені спеціальні обмежувачі, які надають скотарства привілейовані умови. Так, сума відшкодування витрат на будівництво і реконструкцію не може перевищувати 51 тис. грн в розрахунку на одну голову ВРХ, 42 тис. грн на одну свиноматку з повним виробничим циклом і всього 0,35 тис. грн. на одну голову птиці. Як це буде функціонувати? Наприклад, якщо Ви побудуєте нову фабрику на 1000 голів ВРХ, інвестувавши мільярд гривень, то зможете отримати відшкодування в 51 тис. грн * 1000 = 51 млн грн. А якщо на 50 тис. голів птиці, то сума відшкодування становитиме лише 17,5 млн грн. Упевнений, це дозволить суттєво посилити позиції скотарства в українському АПК.
Третій інструмент розподілу дотацій тваринництву - це компенсація витрат на обслуговування кредитів і відшкодування частини основної суми по ним. Не секрет, що поточний рівень процентних ставок в 17-18% в національній валюті для більшості фермерів є непідйомним. Тому, якщо обсяг кредиту не перевищує 100 млн грн і виданий на термін до 5 років у національній валюті - фермер може отримати компенсацію в розмірі 1,5 облікової ставки НБУ (на сьогоднішній день це 24%). Що фактично створює для фермерів можливість отримання безвідсоткових кредитів на розширення своєї діяльності. При цьому, якщо сума залученого фермером кредиту не перевищує 350 млн грн, а сам кредит виданий на термін до 5 років і в гривні - він також може отримати відшкодування в розмірі 25% від залученої суми.
Важливо відзначити, що неможливо точно спрогнозувати кінцеву структуру розподілу коштів між зазначеними програмами та інструментами всередині них. Остання залежить виключно від попиту з боку фермерів і домашніх господарств на різні типи державних дотацій. Паралельно, важливо щоб Міністерство аграрної політики доклав усіх зусиль для донесення до фермерів інформації про існуючі програми підтримки та умови отримання дотацій. Також, залишається сподіватися, що в поточному році нам вдасться уникнути будь-яких зовнішніх потрясінь на кшталт епідемії АЧС або цінових шоків на світових ринках, і весь ресурс підтримки залишиться сконцентрований на встановлених пріоритетах - підтримки малого та середнього фермерства і скотарства.
