Тренд на екологічність: Хайп заради прибутку чи реальна цінність?
Зараз на порядку денному майже будь-якого бізнесу стоїть питання екологічності та сталого розвитку. Споживачі звертають увагу на цінності бренду, а фаст-фешн критикують за грінвошинг (фейкову екологічність) та непрозорі процеси виробництва.
Хоча на міжнародному ринку стійке виробництво — вже щось звичне та само собою зрозуміле, великий відсоток українських споживачів вважає sustainability хайпом, спробою бренду підняти ціни і заробити більше.
Погляд споживачів
Нерідко сталий спосіб життя приписують молодшим поколінням — міленіалам та поколінню Z, хоча за статистикою бажання підтримувати стійкі процеси виробництва є серед більшості вікових груп. За результатами глобального дослідження корпорації IBM, приблизно 6 з 10 споживачів готові змінювати свої шопінг-звички на більш екологічні. 8 з 10 респондентів заявляють, що стійкість є для них важливим фактором. Такі результати є показовими і щороку будуть тільки зростати. Саме тому, я переконаний, що кожна компанія має закласти екофундамент у свої стратегії та робити кроки на шляху до змін.
Зміна пакування
Поки в Україні деякі люди ще продовжують стверджувати, що відмова від безкоштовних поліетиленових пакетів це хайп і спосіб бізнесу заробити — за кордоном така тенденція є невід'ємною частиною бізнес-стратегій. Зараз держава починає регулювати це на законодавчому рівні, тож зміна пакування є неминучим процесом, який треба запускати вже зараз. Пластикові пакети не можна буде розповсюджувати безкоштовно у роздрібній торгівлі та закладах харчування з 2022 року, але й сьогодні ритейлер може піти далі та мінімізувати пакування.
Ми відмовились від безкоштовних поліетиленових пакетів в INTERTOP 10 років тому і реакція людей була здебільшого негативною. На міжнародному ринку склалася протилежна ситуація, і вже зараз ми можемо бачити результат таких змін. Наприклад, американський будинок моди Calvin Klein поставив собі за мету перейти на 100% екологічне пакування та стати zero waste до 2030 року. Amazon декілька років тому запустив програму Frustration-Free Packaging, покликану зробити упаковки брендів більш екологічними та стійкими. Для світових брендів це вже must, без якого компанія не може існувати, і, незважаючи на критику, ми також впроваджуємо подібні екоініціативи.
Я переконаний, зменшуючи пакування, замінюючи пакети на багаторазові альтернативи та відмовляючись від безкоштовних одноразових пакетів, ритейлер не тільки мінімізує вплив на довкілля, а й поступово трансформує споживацькі звички під реалії сьогодення, привчає його до більш екологічних альтернатив.
Інноваційність та мінімізація використаних ресурсів
Наступним кроком після змін у пакуванні є створення більш sustainable речей та екологічні нововведення у виробництві. Нерідко компанії намагаються хайпити на екоколекціях з перероблених матеріалів. Не можна заперечувати комерційну та іміджеву вигоду таких рішень, але це не применшує позитивної для навколишнього середовища сторони.
Для вироблення однієї футболки використовується приблизно 2 700 літрів води, яких достатньо на 2,5 роки споживання однією людиною. Тож зменшення використаних ресурсів навіть на прикладі однієї речі чи колекції вже має значення і позитивно впливає на екологію. Але, звичайно, вже давно є сенс говорити не про одну колекцію, а про докорінні зміни у філософії компанії.
Бренд одягу Marc O’Polo активно впроваджує екологічну відповідальність у свою бізнес-стратегію, і у своїх колекціях представляє більшість речей з органічної бавовни та інших натуральних стійких матеріалів. Компанія сертифікує свої продукти за світовими текстильними стандартами і навіть веде звітність екодіяльності. Тобто Marc O’Polo не просто створює лімітовані колекції з екоматеріалів раз на рік, а проводить комплексну роботу, яка у результаті призводить до глобальних змін — як для планети, так і для репутації самого бренду.
Створення якісних товарів
Український ритейл зараз знаходиться на шляху до глобальних екотрансформацій
Фундаментальною складовою екологічності бренду є тривалість життя однієї речі. Навіть якщо одяг створений з екологічного матеріалу, це не означає, що виробник може нехтувати якістю. Річ не має швидко зношуватися або втрачати актуальність через один сезон. Виробництво універсальних речей, які можна поєднувати між собою, та які будуть залишатися у тренді протягом довгого періоду часу — ключова цінність sustainability. Така тенденція трансформувала модну індустрію, і багато брендів почали фокусуватися на довготривалих силуетах та фасонах замість швидкоплинних фастфешн колекцій. Цей принцип прописаний і в нашому екоманіфесті, а в асортименті велику частку займають бренди, які свідомо підходять до кожного етапу виготовлення речей та ставлять якість у пріоритет. Наприклад, Ecco, The North Face, Geox та багато інших брендів виготовляють універсальний, практичний та високоякісний одяг і взуття, що слугуватиме власнику роками. Emporio Armani створює речі, які поєднуються між собою незалежно від колекції, у такий спосіб подовжуючи життя кожного окремого елементу гардеробу.
Прозорі етапи виробництва
Світові тенденції вказують на те, що екологічність — це не тільки про відмову від пакетів та створення екоколекцій, а й про більш глобальні речі як, наприклад, справедлива оплата праці, хороші умови роботи та захист прав співробітників. Компанія не має права називати себе sustainable, якщо не говорить відкрито про ланцюги постачання, не сплачує податки, а у її робочому просторі панує дискримінація.
Наприклад, американський outdoor-бренд взуття, одягу та аксесуарів Timberland ще у 1994 році створив спеціальний кодекс, який контролює умови роботи на фабриках та впроваджує системи соціального та екологічного управління. В українському контексті відсутність прозорості найперше пов’язана із несплатою податків та тіньовим бізнесом — і вихід з тіні має стати першим кроком до стійкості українського фешн-ритейлу.
Я переконаний, що прозорість бізнесу є принциповим фактором і без неї не може навіть і йти мова про екологічність компанії. Детальніше про це я вже розповідав у блозі.
Переробка старих речей
Здавалося б, вище описані всі етапи, які проходить річ перш ніж опинитися в руках у споживача. Та на цьому місія свідомого ритейлера не закінчується. Бренди прищеплюють клієнтам нові екозвички і одна з них — правильна утилізація або переробка старих речей. Так, речі отримують друге життя, а бренди — нових клієнтів завдяки додатковим знижкам або бонусам. У різних брендів — різні підходи, але загалом така ініціатива дуже дієва, адже вирішує два запити клієнта — куди подіти свою стару річ і де купити для неї заміну.
У Napapijri існує ціла лінійка речей Circular Series, які можуть бути на 100% перероблені завдяки мономатеріалу, використаному для створення одягу. Клієнт може повернути річ через 2 роки після купівлі і отримати додаткову знижку 20% на іншу річ у магазині. The North Face запустив програму Clothes the Loop, аби люди могли приносити свій старий одяг або взуття у деякі з магазинів та аутлетів бренду та отримувати нагороду $10 на наступну покупку у магазині. Це круто, тому що компанія вибудовує довгострокові відносини з клієнтом, стимулює попит на свої колекції, але водночас зменшує кількість речей, які можуть опинитися на звалищі.
Загалом, я вважаю, що всі ці пункти дуже взаємопов'язані та один не може існувати без іншого. Sustainability вже давно перестала бути просто трендом, і я вірю, що український ритейл зараз знаходиться на шляху до глобальних екотрансформацій. Впевнений, що є два шляхи розвитку, коли ми говоримо про екотрансформації. Бізнес може очолювати ці зміни, стикаючись з опором громадськості, але зрештою прищеплювати людям нові звички. Або за іншим сценарієм — деякий час ігнорувати їх, але згодом підлаштуватися під нові реалії внаслідок тиску власної аудиторії або індустрії. Тож правда в тому, що такі трансформації є неминучими.
