Для чого щороку опитувати бізнес
Проект тривав 3 роки і зробив свій важливий внесок до політики розвитку малого та середнього підприємництва в Україні (МСП).
Флагманським проектом програми, який вона залишила після себе, є Щорічна оцінка ділового клімату (ABCA), національне опитування підприємців, яке вже двічі провів Інститут економічних досліджень та політичних консультацій. Опитування показує як українські підприємці оцінюють бізнес-клімат, які у них плани на два наступні роки, яка ситуація із зайнятістю, ринками, експортом тощо. Також ABCA містить низку рейтингів: рейтинг бар’єрів та очікувань для розвитку бізнесу, рейтинг регуляторного середовища та рейтинг довіри до влади в областях тощо.
Я віддаю належне надзвичайно популярному індексу Doing Business, але з точки зору оцінки ефективності саме національної політики, дослідження ABCA має цілу низку переваг. Зараз ми фактично маємо унікальний для України інструмент, потенціал якого використовується далеко не повною мірою, і саме про це хотілось би поговорити докладно.
1. Загальнополітичний вимір. Щорічне проведення дослідження ABCA дає можливість не тільки адекватно оцінити сприйняття малим та середнім бізнесом заходів державної політики, але й настрої МСП, їх ставлення до держави та очікування в різних вимірах – зокрема в регіональній перспективі.
Окремо зазначу, що за допомогою даних щорічної оцінки можна “намалювати” якісний портрет МСП в Україні. Якраз з детального визначення цільової аудиторії необхідно починати розроблення відповідної політики. До того ж, динаміка суми грошей, яку бізнес витрачає на дотримання регуляторних правил та процедур – це одне з ключових питань реформи регуляторного клімату в країні.
Регулярне проведення оцінки ділового клімату має стати “звичайним” компонентом політики розвитку МСП. Адже без такого роду досліджень, політикам просто не вистачає адекватного розуміння того, що відбувається з об’єктом регулювання, та як він реагує на відповідні заходи політики.
2. Регіональний вимір. На практиці, регіональна та місцева влада змушені реагувати на проблеми, з якими стикається бізнес у їх регіоні. Процес децентралізації надає їм нові можливості в плані сприяння розвитку МСП.
Інструмент ABCA може допомогти регіональній та місцевій владі спочатку побачити які бар’єри існують у їх регіоні. Потім, в рамках своїх повноважень, – “знімати” місцеві бар’єри, що гальмують розвиток МСП. Своєю діяльністю місцева влада повинна активно впливати на формулювання порядку денного економічної політики на загальнонаціональному рівні
3. Підприємницький вимір. Для того, щоб розробити адекватну політику сприяння розвитку МСП та ефективно її реалізувати, владі треба вести постійний, структурований та відповідальний діалог з бізнесом. При цьому останньому дуже часто бракує вміння чітко визначити характер та зміст спільних для бізнес-спільноти вимог та пріоритетність їх вирішення. Ця проблема має і зворотний бік – низька спроможність бізнес-асоціацій ефективно захищати інтереси своїх членів, що, в свою чергу, гальмує процес розвитку таких об’єднань.
Щорічне опитування сектору МСП дає можливість підприємцям чітко сформулювати конкретний репрезентативний “запит” на відповідну політику, моніторити ефективність впливу цієї політики та формулювати перелік пріоритетних сфер взаємодії уряду та приватного сектору.
4. "Донорський" вимір. Зараз в Україні діють багато проектів іноземної технічної допомоги, що мають на меті покращення ділового клімату, конкретну підтримку галузей та окремих підприємств. За таких умов важливість регулярної оцінки ділового клімату підприємцями-бенефіціарами таких програм неможливо переоцінити. В рамках окремих проектів робляться спроби створити власні інструменти оцінювання ділового клімату та поведінки (наприклад, готовності інвестувати або розширювати виробництво) первинних економічних агентів.
Щорічна оцінка ділового клімату України дає можливість донорам оцінити ефективність урядової політики в частині створення нормального регуляторного режиму, адекватно планувати свою діяльність в рамках проектів технічної допомоги та оцінювати ефективність проектів технічної допомоги в частині розвитку підприємництва.
5. Аналітичний вимір. Щорічна оцінка ділового клімату – це великий масив багато в чому унікальної якісної інформації. З кожним роком її обсяги тільки зростатимуть. На основі цих даних можна проводити найрізноманітніші дослідження, що сприятиме формуванню національного пулу експертів з питань оцінки ділового клімату. Мова йде про експертів, які працюються з бізнесом, представників вищих навчальних закладів, державних та недержавних науково-дослідницьких установ тощо. Результати Оцінки у форматі Open Data стимулюватимуть розширення та поглиблення теоретичних та прикладних досліджень ділового клімату
Висновки
Отже, як зробити так, щоб напрацювання проектів іноземної технічної допомоги ставали стандартною складовою розроблення та імплементації економічної політики? На мою думку, вміння використовувати відповідні інструменти є найкращим свідченням інституційної зрілості Уряду в широкому розумінні цього слова.
Бізнес-асоціації мають виступати ініціаторами та замовниками регулярних досліджень спільних для бізнесу проблем регуляторного клімату, якісних бізнес-процесів, узагальнених настроїв підприємців тощо. Для мене особисто зрозуміло, що підприємницькі об’єднання, які не реалізують функцію «пізнай себе» та не займаються серйозно аналізом ділового клімату, за визначенням не можуть вести на рівних діалог з владою. Відповідно, аргументів для захисту інтересів бізнесу та своїх членів, зокрема, вони теж не матимуть.
Різні міжнародні інструменти оцінювання бізнес-процесів на зразок Doing Business занадто ідеалізовані. В багатьох випадках для вимірювання прогресу реформ потрібні саме національні інструменти оцінювання, які б адекватно відображали нашу соціально-економічну та політичну специфіку. Я не говорю зараз про пошуки української теореми Піфагора. Сучасні методи застосування кількісних та якісних методів оцінювання давно освоєні. Далі, час застосовувати їх для наших потреб.
