Як формувати здорове ставлення до грошей у дітей
Дитина має знати не тільки про гроші, а й про цінності. Чому батькам важливо почати процес розвитку грошового інтелекту із себе.
Буратіно і його поводження з грошима — чудовий приклад цілковитої відсутності грошового інтелекту. Інші крайнощі цього ефекту — меркантильність, матеріалізм, скупість, злодійство. Як батько, я роблю все, щоб таких якостей не було у моєї дитини, і хочу поділитися своєю думкою на виховання грошового інтелекту в дітей.
Що таке «добре», що таке «погано»
Стереотипи поведінки, погляди й особисті якості дитини формуються перш за все в сім'ї. Ставлення до грошей, вміння їх «добувати» і розпоряджатися ними, дитина переймає від батьків, як і решту. Тому «здорове» і «нездорове» ставлення до грошей починається з нас самих, дорослих.
Батькам важливо підвищувати власну фінансову грамотність і бути завжди відкритими для розмови з дитиною про гроші. Проста купівля іграшки або цукерки в магазині — неабиякий привід поговорити з дитиною про гроші.
Більш доросла дитина має знати не тільки про гроші, а й про цінності. Тому що важливим аспектом виховання грошового інтелекту є якраз розуміння духовних, нематеріальних цінностей життя: часу, праці, контакту з близькими, любові, здоров’я
З початку молодшої школи у дитини вже обов’язково повинні бути кишенькові гроші. І вона має вміти з ними поводитися. А це означає, що починати вчити поводженню з грошима потрібно заздалегідь.
У міру навчання дитина повинна дізнатися про основні операції, які вона може провести зі своїми грошима: витратити, накопичити, примножити або пожертвувати. Підкажіть дитині, що можна будь-яку суму свого доходу поділити на частини, обдумано розподіляючи на кожну з цих операцій. Навчіть конструктивних переговорів і компромісів.
Чи варто говорити, що старшокласник за такого підходу вже зможе самостійно планувати свій бюджет на місяць, розпоряджаючись кишеньковими витратами. Матиме уявлення про такі поняття, як капітал і стартовий капітал, кредит, іпотека, біржа, акції, фондовий ринок тощо.
Маючи кишенькові гроші і фінансову грамотність, підліток не стане цупити у батьків або вимагати гроші у молодших у школі. Що вкотре показує необхідність підтримки з боку батьків. Виховання грошового інтелекту починається з нас самих.
Існує стандарт, який визначає базові компетенції фінансової грамотності для підлітків від 15 років, а також подібний для дорослої людини. Ключові компетенції в обох випадках однакові, відмінність у глибині знань:
- Гроші та угоди (гроші й валюти, дохід, платежі, ціни і покупки, фінансові звіти та контакти)
- Планування й управління фінансами (складання бюджету, управління доходами і витратами, економія, інвестування, довгострокове планування і побудова активів, вихід на пенсію, кредит, борги й управління боргами)
- Ризик і винагорода (визначення ризику, мережі фінансової безпеки і страхове забезпечення, урівноваження ризику і винагороди)
- Фінансовий ландшафт (регулювання і захист споживачів, права й обов’язки, освіта, інформація і порада, фінансові продукти та послуги, афери і шахрайство, податки і державні витрати, зовнішні чинники)
Батькам важливо підвищувати власну фінансову грамотність і бути завжди відкритими для розмови з дитиною про гроші
Фінансова грамотність нерозривно пов’язана з грошовим інтелектом, є його структурою. Знання, розуміння і вміння застосовувати ці чотири компетенції повинні поєднуватися з усвідомленням нематеріальних цінностей і продуманим підходом до грошей — у такий спосіб ми виховаємо людину, яка зможе дійти до фінансового добробуту, а не Буратіно.
Моєму синові майже чотири роки, тому поки що не можна говорити про результати, але все, викладене вище, я застосовую на практиці. Виховання грошового інтелекту у дитини (і в себе) — тривалий і часом важкий процес, проте я впевнений, що зусилля варті того, адже це шлях до успіху.
