Дискримінаційна політика енергетичного регулятора
Компанія Енергоатом цілком обґрунтовано вимагає переглянути необхідний їй тариф на відпуск електроенергії в розмірі 83,8 коп./кВт у 2018 році. У проекті постанови НКРЕКП йдеться про тариф значно нижчий – 54,71 коп. за 1 кВт·год (без ПДВ), тобто нижче на 35%.
А між іншим, за підсумками 9 місяців 2017 рока. електроенергія, що виробили АЕС, складала 58% в структурі енергоринка. Приріст виробництва електроенергії АЕС, у порівнянні з аналогічним періодом 2016 року – 12%. Тобто країна отримала додатково 6,3 млрд кВт*год.
За три роки війни з РФ Енергоатом досягла суттєвого прогресу у зміцненні енергетичної незалежності держави. Це й реальна диверсифікація постачання ядерного палива, причому жодних преференцій для її досягнення типу Роттердам+ для компанії не було. Це й початок будівництва Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива. Це й повна відмова від інжинірингових послуг від компаній та організацій РФ, які є конструкторами та науковими керівниками реакторних установок, що експлуатуються на українських АЕС, а також постачали обладнання та прибори.
За цей час компанія продовжила термін експлуатації 4-х енергоблоків: №1,2,3 Запорізької АЕС та № 2 Южно-Ураїнської АЕС.
Уявіть, що компанія зберегла 4 гігавата встановленої потужності для суспільства! Тільки атомники знають, чого їм це вартувало! А продовження терміну експлуатації енергоблоків з одночасною їх модернізацією відповідно до сучасних норм з ядерної та радіаційної безпеки та врахуванням уроків Фукусіми, потребувало надзвичайного зосередження зусиль та всіх фінансових ресурсів, оскільки Енергоатом весь час має від НКРЕКП виключно “тариф виживання”, а не розвитку.
Заборгованість Енергоринок станом на 1 жовтня склала 12,4 млрд грн., тільки за 2017 рік заборгованість склала 1,1 млрд грн. Але не чути, щоб Енергоринок брав кредити в банках, щоб розрахуватися з Енергоатомом за борги, або авансувати компанії закупівлю ядерного палива, як це робиться для власників ТЕС на закупівлю вугілля, та які так й не використали за призначенням, а саме – для диверсифікації поставок вугілля, ганебну формулу Роттердам+.
Питання риторичне – скільки енергоблоків ТЕС модернізовано цими власниками, щоб наші ТЕС відповідали вимогам екологічного законодавства ЄС щодо викидів в атмосферу? А також – чому, впроваджуючи формулу для ТЕС Ротердам+, НКРЕКП не застосовувала заходи впливу до ліцензіатів, які отримували додаткові кошти та не використовували їх для реальної диверсифікації? Чому НКРЕКП не контролювала цей процес, тобто не виконувала своїх функціональних обов’язків?!
Дискримінаційна тарифна політика та фіскально орієнтований підхід держави до державної компанії Енергоатом призведе до того, що ми, суспільство, втратимо сучасне та дешеве, порівняно з виробництвом на вугільних ТЕС, виробництво електроенергії.
Зазначу також, що й сьогодні НАЕК не може утримати професійні висококваліфіковані кадри, особливо ліцензований персонал, оскільки його запрошують на роботу в Фінляндію, Білорусь, та в інші країни, де йде будівництво нових ядерних енергоблоків, оскільки заробітна плата в НАЕК є неконкурентною в порівнянні з пропозиціями від цих держав.
І на завершення. З 2014 року в тарифі Енергоатом не включаються внески в низку міжнародних організацій, таких як Всесвітня асоціація операторів АЕС, Всесвітня ядерна асоціація, робочі групи Єврокомісії з питань нових реакторних установок, розробки нових норм з ядерної та радіаційної безпеки.
Вітчизняним фахівцям атомникам є чому повчити інших операторів, оскільки вони досягли великих успіхів у забезпеченні безпеки при експлуатації реакторів радянського проекту. З іншого боку, Україна має брати участь в таких групах, щоб відчувати нові тренди в світовій ядерній галузі, якщо бажає утриматись в технологічному клубі держав, а не стати тільки експортером сировини та робочої сили.
Як можуть українські атомники пояснити своїм закордонним колегам, що компанія, яка експлуатує 15 енергоблоків та продає електроенергії на близько 60 млрд. грн. на рік, не в змозі оплатити 180 млн грн. внесків, щоб брати участь в заходах цих організацій на правах повноправних партнерів, а не бідних родичів?!
Шановні, це явище паплюжить міжнародний імідж нашої держави. Більш того, запевняю, це також працює на користь РФ в гібридній українсько-російській війні, а Росія, до речі, не може похвалитися впровадженням таких заходів для забезпечення безпеки, які вже реалізувала компанія Енергоатом з врахуванням уроків Фукусіми.
Яку ціль переслідує регулятор? Чому ми спостерігаємо явну дискримінаційну тарифну політику щодо Енергоатома?
Сьогодні за рахунок державної генеруючої компанії Енергоатом забезпечується 60% відпуску електроенергії в оптовий ринок.
В цілях енергетичної безпеки країни, розвитку безпечної та доступної атомної генерації, та не менш важливо – збереження гідного міжнародного іміджу, – регулятор має докорінно переглянути своє рішення.
