Скільки коштує дешевий зріджений газ
П’ять фейкоманіпуляцій законопроєкту Ніни Южаніної.
Побудувати дороги, зберегти економіку й максимально дотриматись інтересів споживачів — пошуком вирішення цього завдання сьогодні зайняті трейдери нафтопродуктів і зрідженого газу, видобувні й нафтопереробні компанії, депутати та чиновники. Обговорюють зміни акцизів на моторні палива — бензин, зріджений газ і дизельне паливо (електромобілі та транспорт на стиснутому газі поки можуть не турбуватися).
Ідеться не стільки про податки, скільки про енергетичну безпеку й елементарну справедливість.
Імпорт нафтопродуктів, у якому превалюють Росія і Білорусь, можна замінити на українське паливо й тим самим завантажити українські потужності із переробки, перевалки та транспортування нафти. НПЗ можуть переробляти втричі більше, а можливості з приймання та прокачування нафти по суті безмежні. Це не питання підтримки окремих підприємств — це стратегічне рішення для країни, де триває війна. Погодьтеся, нерозумно відправляти гроші за паливо ворогові й не використовувати наявну в країні інфраструктуру, у якій, до того ж, державі належать вагомі пакети акцій.
Дивна європейська солідарність
Всі за, але є проблема — структура споживання пального, деформована акцизами і значною часткою тіньового ринку. В Україні на скраплений газ припадає 33% усіх моторних (дорожніх) палив, тоді як згідно з даними Світової асоціації зрідженого газу, у світових лідерів за обсягами споживанням автогазу (Корея, Туреччина, Росія, Польща, Італія) ця частка не перевищує 12%. І це логічно, тому що основним постачальником моторного пального в усьому світі є нафтопереробні заводи, які отримують з нафти близько 30% бензину і 5% скрапленого газу.
Наприклад, у Європі, про яку ще йтиметься нижче, 25% припадає на бензин і всього до 2% — на LPG. І це незважаючи на те, що акцизи на автогаз істотно нижчі. За фактом маємо, що Європа, по-перше, споживає пальне з більшим податковим навантаженням, по-друге, паливо, яке виробляють її заводи. (У ЄС інша біда — там бензини потіснило дизпаливо, із яким тепер усі мужньо борються).
У підсумку маємо в Україні профіцит бензину й гостру нестачу газу, яку на 60% покриває імпорт із Росії та Білорусі. Рішення на поверхні — охолодити попит на скраплений газ і підігріти попит на бензин, провівши коригування акцизів. Але на шляху зниження постачання з Росії несподівано стали ті, хто йшов на вибори з антиросійською риторикою — партія «Європейська солідарність» в особі Ніни Южаніної. В основі пояснювальної записки до її законопроєкту про акцизи фактично без купюр лежить лист «Української асоціації зрідженого газу», раніше розіслане чиновникам і депутатам. У своєму законопроєкті Южаніна пропонує не тільки зберегти поточні ставки акцизів на бензин і газ, але й зацементувати чотириразовий розрив між ними. У результаті документ близької соратниці Петра Порошенка увібрав у себе всі фейки й маніпуляції, які активно використовують «газовики». Розглянемо основні з них.
Фейкоманіпуляція № 1. Зріджений газ — альтернативне паливо. З одного боку, так написано в євродирективі 2014/94/EU «Про розвиток інфраструктури альтернативних видів пального». Це була дуже велика і крута перемога лобістів Європейської LPG-асоціації. З іншого боку, статус «альтернативності» жодних преференцій цьому пальному не дає. Єдине, що передбачає ця директива, — норми розміщення заправних пунктів. Директива створювалася у 2010—2012 рр., коли в Іспанії, наприклад, на всю країну було півсотні заправок зрідженим газом.
У звіті щодо експертного обговорення директиви 2014/94/EU йдеться, що лише 23% фахівців уважали LPG претендентом на внесення до списку довгострокового альтернативного палива.
Дуже часто цей документ плутають з іншою директивою (2009/28/EU), що стимулює споживання чистої енергії. Однак мова тут уже йде про відновлювану енергію: сонце, вітер, гідроген. Українські лобісти LPG активно намагаються вкласти саме цей сенс. Однак важко сперечатися з тим, що зріджений газ — такий же продукт нафто- й газопереробки, як бензин або дизпаливо.
Фейкоманіпуляція № 2. Пропан-бутан — екологічне паливо. Це справедливо лише в невеликому частині випадків, коли очищеним автомобільним пропан-бутаном заправляють новий автомобіль класу Євро 4-5. Тоді вміст ряду шкідливих сполук у вихлопах нижче, ніж у бензину чи дизпалива. Але повернемося в нашу реальність. По-перше, не менше третини постачуваного на ринок України газу годиться, у кращому випадку, для побутового споживання. По-друге, у яких машинах цей газ використовують, усім відомо: газ найкращої якості при згорянні у древніх двигунах дасть високотоксичний вихлоп.
Це ще ми навіть не розглядаємо «екологічність» такого атрибуту кожного двору, як «запашний» від газу древній «корч».
Фейкоманіпуляція № 3. Автогаз — дешеве пальне. Теж ні. За даними митної служби, у жовтні 2020 року митна вартість скрапленого газу склала $423/т, бензину — $404/т. І таку картину спостерігаємо останні півроку.
Тепер про ставки і Європу. УАЗГ і Южаніна пишуть, що європейськими директивами нібито регламентовано якісь пропорції в акцизах на газ і бензин (близько 25%). І це фейкоманіпуляція № 4: жодна директива Євросоюзу цього не передбачає. Але цю відверту дезінформацію дублюють у своїх записках і Мінфін, і Мінекономіки. У директиві є встановлені мінімальні ставки акцизів на нафтопродукти, але ніяк не пропорції — це вже місцева «творчість».
Спростовує цей міф про 25%-і пропорції голова європейської асоціації зрідженого газу Самуель Маубанк: «...Із екологічної точки зору податки на LPG не можуть бути близькі за розміром до податків на дизель і бензин. ...Звичайно, якщо ми скажемо, що LPG виробляє на 90% менше оксиду азоту, ніж дизель — тому зробіть нам акциз на 90% менший, нас навряд чи послухають. Але в нас вистачає екологічних аргументів вимагати, щоб акциз не був вищим за 50%». Виявляється, буває і 50%, а не тільки 25%.
Тепер про високе. Податкова директива 2003/96/EU, якою прикриваються газовики та їхні солідарні з європейцями лобісти в парламенті, випущена у 2003 році і, як і інше законодавство ЄС, визначила пріоритети в підтримці тих чи інших палив. Але пройшло 17 років, який результат цієї політики? На графіках і діаграмах, що показують структуру споживання «дорожніх» палив у Європі, частку зрідженого газу часом важко роздивитися навіть крізь збільшувальне скло. Вона становить 1,5-2,0%. Годяться для нас «рекомендації» 20-річної давнини, до того ж від тих, у кого цього енергоносія, за великим рахунком, немає?
Цікаво було б подивитися на європейців, якби у них частка газу з низьким податком зросла б до 33%, прибравши з ринку паливо з високим фіскальним навантаженням. Може, нам слід попросити у Євросоюзу компенсацію втрачених податків? Експерти енергетичної галузі очікують, що в наступному році згадану директиву буде радикально змінено, і викопні палива, до яких відноситься й LPG, будуть остаточно декласовані разом зі зниженими ставками податків. Хоча, як бачимо, заходи стимулювання не особливо й допомогли.
Хто будує дороги?
Характерно, що, вирішуючи завдання вирівнювання структури споживання, автоматично досягаємо й іншої дуже важливої мети — створення справедливого ринку, коли автовласники будуть нести рівне податкове навантаження з урахуванням енергетичних та екологічних властивостей використовуваних нафтопродуктів. Основний дисбаланс пролягає по лінії «скраплений газ — бензин», акциз на них різниться учетверо (52 і 213 євро/1000 л відповідно).
Наприклад, два ДЕУ «Ланос», на бензині й газі, проїхали 100 км, витративши 10 і 11,5 л бензину й газу відповідно (витрата газу в середньому на 15% вища). Власник «бензинового» «Ланоса» заплатить 2,13 євро акцизу, а «газового» — 0,6 євро або в 3,5 рази менше. Хіба це справедливо? Щоб ремонтувати дороги, держава створила дорожній фонд, який наповнюють акцизами з нафтопродуктів. Виходить, що власники «бензинових» машин будують дороги для тих, хто використовує зріджений газ і дизельне паливо (на нього ставка 139,5 євро/1000 л). Особисто мені це нагадує ситуацію з євробляхерами.
До речі, тут було розбито фейкоманіпуляція № 5: «Українська асоціація зрідженого газу» разом із Южаніною пишуть про те, що власники машин із ГБО платять більше акцизів. Щоб зрівнятися з «бензиновою», «газова» машина повинна проходити в 3,5 рази більше, але в такому випадку вона буде і пропорційно більше використовувати дорожнє покриття.
