Кого слухають розпорядники держреєстрів?

4 вересня 2020, 13:00
Вы также можете прочесть этот материал на русском языке

У сфері відкритих даних стосунки між представниками бізнесу та державними розпорядниками ще тільки визрівають. Які зміни важливо провести зараз?

Ми поступово звикаємо до того, що за довідками податкової можна не бігати у відділення, а отримати онлайн. Взяти виписку про юрособу або ФОПа вже давно можна на сайті Єдиного державного реєстру. Навіть бюлетень держреєстрації перестав друкуватись декілька років тому. І галас навколо збоїв ЄДР ще раз підтверджує, що дані та сервіс є затребуваними серед користувачів.

Відео дня

Стабільна та якісна робота держреєстрів також необхідна для сервісів, побудованих на цих даних. Вони пропонують своїм користувачам додаткову цінність: зручність, всеохопність, швидкість, аналітику тощо. Це стосується і бізнесових потреб (наприклад, перевірка контрагента), і побутових (перевірка забудовника), і суспільних (проведення антикорупційних розслідувань). Тут мова не про конкуренцію, а про розвиток ринку. Ніхто ж не буде сперечатись, що успішна робота комерційних сервісів — це додатковий внесок у ВВП країни.

Незважаючи на перспективи взаємовигідної співпраці на благо країни, стосунки між представниками бізнесу у сфері відкритих даних та державними розпорядниками ще тільки визрівають. Працюючи з даними шостий рік підряд, ми в YouControl пройшли всі стадії прийняття: заперечення, гнів, торг, депресія та примирення.

До кого стукати?

Щодня аналітики занурюються у тисячі колонок та рядків таблиць з даними, розробники будують на них сервіс. Звісно, під час роботи стають очевидними недосконалості, а інколи і грубі помилки у наборах. А деколи стають очевидними пробіли — ринок потребує відкрити нову інформацію. Однак, куди ж йти зі своїми скаргами та пропозиціями? До кого звертатись?

Наш шлях «примирення» почався із індивідуальних зустрічей із адміністраторами реєстрів. Мабуть, ви в курсі, що у кожному наборі даних є контакти відповідальної особи. Однак, це скоріше формальність, бо отримати зворотній зв’язок від неї практично неможливо. Справи рушили з місця, коли вдалось достукатись до їх керівників — заступників міністрів, голів НБУ, Держфінмону тощо. Зумівши вийти на них, ми зрозуміли — конструктивну критику готові приймати. На жаль, із спеціалістами, котрі безпосередньо вносять дані, комунікацію так і не вдалось налагодити. Можливо, їх керівники навмисне оберігають від зовнішніх впливів, але можливо, з часом впаде і ця стіна.

До речі, зараз в кожному міністерстві, ОДА, держкомпанії, агентстві та інших центральних органах виконавчої влади мають з’явитися Chief Digital Transformation Officer (CDTO) — спеціаліст, котрий має займатись діджиталізацією та відповідно сферою відкритих даних. Можливо, вони будуть більш відкритими.

К — кооперація

Інколи при міністерствах збираються робочі групи з питань, які стосуються роботи з відкритими даними. Анонсуються публічно або вдається довідатись про них через власні контакти. Ми формуємо свою позицію на основі інтересів бізнес-середовища, попередньо зробивши опитування серед партнерів чи у бізнес-асоціаціях, де є членами. Адже нам цікаво донести позицію ринку. Спільно з іншими учасниками готуємо список пропозицій до державного розпорядника. Так, наприклад, відбувалась робота із обговоренням законопроєкту 2110 «Про публічні електронні реєстри» чи нового закону про захист персональних даних або Постанови КМУ 835 з переліком наборів для оприлюднення у форматі відкритих даних. Однак, варто зауважити, що велика відповідальність лежить на особі, котра передає далі цей пакет. Буває так, що хтось просто «забув» передати або на свій розсуд самостійно видаляє частину пропозицій. І вся робота команди сходить нанівець.

Отримати відповіді на офіційні звернення і мати законні підстави на отримання даних — це ще тільки півдороги до їх публікації. До прикладу, питання про суспільний запит на фінзвітність звучало і в «Зеленій книзі» BRDO, і в опитуванні спільноти OpenUp та Спілки українських підприємців. Однак, опублікування не відбулося ні після низки індивідуальних зустрічей, ні через офіційні звернення до розпорядників даних (Державної податкової служби, Мін'юсту, Держстату, Мінцифри), ні навіть після колективного обговорення за їх участі на круглому столі. Хоча останнє дозволило пріоритезувати питання та домогтися організації Мін'юстом спеціальної робочої групи, котра вибудує алгоритм для їх оприлюднення. Для мене була честь отримати запрошення до неї.

Нова надія на комунікацію

Після ліквідації Держагентства з електронного урядування та обраного державою напрямку щодо цифровізації та відкриття даних, були очікування, що Мінцифра почне активно безпосередньо взаємодіяти з учасниками ринку. Цього не відбулось через низку причин, однак, нещодавно було оголошено про створення громадської ради та розпочато голосування за кандидатів в громадську раду. З’явилися шанси відновити взаємодію та донести ті пропозиції, котрі не один рік хвилюють опендата-спільноту, а відтак і їх аудиторію.

Для цього, звісно, потрібен дієвий алгоритм комунікації спільноти. І було б чудово, якби він виглядав приблизно так:

1. Маєте зауваження чи пропозиції щодо сфери відкритих даних?

Доведіть суспільну користь завдяки адвокаційній кампанії. Протестуйте свою гіпотезу на цільовій аудиторії: проведіть опитування, заручіться підтримкою профільних громадських об'єднань. Це в подальшому дозволить розпоряднику зрозуміти вагу питання і пріоритезувати його серед інших запитів.

2. Маєте обґрунтовану позицію, що стосується цифрових змін?

Відправте її в Громадську раду при Мінцифрі. Фахові експерти розглянуть питання, допоможуть донести його до профільних міністерств та «пропушити» потрібні суспільству зміни.

Маю велику надію на побудову якісного діалогу, де всі конструктивні пропозиції будуть почуті та реалізовані на благо суспільних інтересів.

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

poster
Картина ділового тижня

Щотижнева розсилка головних новин бізнесу і фінансів

Розсилка відправляється по суботах

Показати ще новини
Радіо НВ
X