Оцифровка бюрократії. Гірше нікуди в столітті нових технологій

12 вересня 2019, 17:20

Держава в смартфоні - це сильна ідея. Але провал неминучий, якщо не буде обрано правильний шлях

Я стежу за цифровізацією України як дослідник вже багато років. Мало того, я був активним учасником як співавтор закону про електронні петиції, над яким працювала команда групи Електронної демократії (ГО Реанімаційний пакет реформ), де я також деякий час був менеджером. Зараз, будучи дослідником Болонського університету, близько трьох років я займаюся питаннями застосування блокчейн технологій в держуправлінні і моє дослідження, яке я завершую в жовтні, оплачує Єврокомісія (Уряд ЄС).

Відео дня

Головна помилка електронного уряду — це бездумна оцифровка бюрократії. Приблизно так: ви берете в руки пневмомолоток і стукайте ним по цвяху

Головна помилка електронного уряду — це бездумна оцифровка бюрократії. Приблизно так: ви берете до рук пневмомолоток і стукайте ним по цвяху.

Технології мають надзвичайний потенціал до трансформації держави. Але потрібно бути критичним і мати політичну волю, щоб кожного разу ставити собі питання, а навіщо потрібна та чи інша бюрократична процедура.

Наведу простий приклад. Ви хочете зайнятися бізнесом і вам потрібно зареєструватися. Уряд Гройсмана торік пафосно заявив, що вони зробили реєстрацію онлайн, при тому, що вона і раніше була вже як років зо три.

Знайдіть хоч одну розумну причину, з якої «по сторону» інтернету повинен сидіти чиновник, коли ви робите онлайн заявку на реєстрацію? У вас в руках технологія, яка дозволяє прибрати держслужбовців взагалі. Немає ніякого виправдання, щоб утримовати в країні 7000 реєстраторів. Валідацію заявки можна і потрібно робити автоматично. Мало того, заявник навіть не буде нічого вручну заповнювати. Ім'я буде підтягуватися з сертифіката цифрового підпису, адреса — з бази даних і т. п.

За найпесимістичнішого сценарію автоматизується 90% відсотків роботи. Замість армії держреєстраторів Україні потрібен невеликий відділ з 50 осіб, де більша частина буде онлайн підтримкою.

У чому перевага блокчейн технологій для електронного управління?

Напевно, читачі вже чули, що блокчейн — це публічна, прозора система, де надійно зберігаються дані, їх не можна фальсифікувати або видалити тощо.

Але насправді блокчейн не про це. Це зміна парадигми управління. Уявіть собі, що у вас маленька громада 4 людини, певна мікродержава. Ви легко можете вирішувати свої питання всі разом. Але як тільки ваше суспільство масштабується, скажімо, в 40 осіб, або в 40 млн (чи скільки зараз в Україні), то вам потрібна ціла армія керівників, які будуть координувати її роботу.

Так от, блокчейн — це не ієрархічна система, і перший, мабуть, приклад в історії людства, коли настільки масштабна громадська система може успішно функціонувати в тимчасовому середовищі за допомогою електронного коду. Ніхто не має прав адміністратора або чиновника.

Раніше не було реальної альтернативи централізованим системам. Ви вирішили, скажімо, впровадити е-голосування. У кого буде стояти сервер, той контролює систему. В цьому суть централізованої технології. Це єдина точка відмови і ризик узурпації влади.

Пам’ятайте другий тур президентських виборів у 2004 році? Люди в чорних масках зі зброєю увійшли в серверну ЦВК і забрали сервери з даними голосування. Потім дізналися, що це було СБУ і за даними ЗМІ і вони не мали на це законних підстав.

Блокчейн — це перш за все про надійну інфраструктуру, на базі якої можна будувати сервіси е-урядування без ризику одного разу опинитися в цифровий диктатурі

Зараз, коли йдеться про блокчейн — це перш за все про надійну інфраструктуру, на базі якої можна будувати сервіси е-урядування без ризику одного разу опинитися в цифровий диктатурі.

Хочу окремо підкреслити, що блокчейн не слід плутати з т. зв. «Permissioned DLT» або «Private DLT», тому що вони централізовані та не можуть дати того, що дають публічні відкриті системи.

Але замість того, щоб задуматися про децентралізовану інфраструктуру в Україні кілька років займалися впровадженням застарілої технології Трембіта. За планом Трембіта повинна була стати рішенням для побудови урядових електронних послуг. Мало того, що вони провалили її за термінами, так ця система запозичена у Естонії, де вона називається «X-Road». Самі експерти і розробники цієї системи з Естонії в приватному порядку кажуть, що система хороша… була 15 років тому, коли її створили, і вони б зараз зробили по-іншому.

Чому взагалі така постановка питання, що десь в іншій державі потрібно взяти систему? Україна не здатна зробити це сама? Країна, яка по всьому світу «поставляє» висококласних IT фахівців. Україна, що має власну школу криптографії та захисту електронних систем, не може зробити сучасну систему на голову вище за інші?

Чи має Україна перспективи зробити щось вартісне?

Можливо. Але чи достатньо компетентні ті, хто сів у крісло керівників? Як на мене, їм потрібно бути перш за все достатньо розумними, щоб розпізнати, хто може надати якісні концепції, які на багато років закладуть перспективні напрямки. Інакше ми і далі будемо брати застарілі технології на заході.

Наприклад, наша дослідницька група розробила концепт крос-блокчейн протоколів та інтерфейсів. Щоб не вибирати один і виключати інші блокчейни, ви можете працювати з цілою зв’язкою публічних репозиторіїв. Так ми вирішили проблему хардфорків, ідентифікації, масштабування системи і навіть волатильності цін, але найголовніше — це забезпечить конкуренцію технологій.

Що б я робив на місці уряду

Перше, сформувати інтелектуальний центр з вироблення рішень. Не з комерсантів, а з учених і незалежних експертів, так як це робиться в ЄС.

Не намагатися відразу почати махати шашкою. Швидкі рішення вже поперек горла стоять. Це трата грошей, і як правило на виході це недорешенія, з якими доводиться жити багато років.

Потрібно прийняти більш концептуальні рішення про передачу звичних держсервісів у так звані децентралізовані автономні організації (DAO) на базі блокчейн технологій

Цифровізація повинна йти пліч-о-пліч з дерегуляцією. Але і це невеликий політ. Потрібно прийняти більш концептуальні рішення про передачу звичних держсервісів у так звані децентралізовані автономні організації (DAO) на базі блокчейн технологій.

Щось подібне є в досвіді інших країн, але без блокчейна. Держфункції віддаються на виконання приватним провайдерам. Наприклад, в Канаді є департамент, завдання якого відшукувати те, що ще не передано в приватний сектор і переводити це в приватно-державне партнерство.

Так от, правильним законодавчим кроком має стати рішення про надання громадянам права на свій вибір користуватися держсервісами або їх блокчейн альтернативами.

Це означає, що не потрібно болісно реформувати існуючу систему. Потрібно поруч з нею будувати нову, а цю непоказну крок за кроком зменшувати за непотрібністю.

Скажімо вирішує громадянин оформити операцію з нерухомістю, він має право вибрати замість звичних бюрократичних процедур перенести запис про власність у блокчейн і здійснити операцію за допомогою розумних контрактів безпосередньо, без чиновників і посередників.

Чим краще будуть ці сервіси, тим менше людей буде користуватися держпослугами. Апарат чиновників скорочується, адмінтиск і корупція зменшуються.

Особливо варто підкреслити питання про ринок землі. Всі розуміють, що не може країна жити 28 років під мораторієм. Розбазарити за гроші те, що стільки років оберігалася буде нерозумно. Вихід той же — прозорі аукціони продажу і оренди на блокчейні, тільки в цьому випадку обов’язкові.

Так, це не можна зробити за одну ніч, потрібно розробити інтерфейси, технічні стандарти, нормативні документи, підготувати кадри. Але ринок — це сильна штука. Держава повинна будувати інфраструктуру, а бізнес підхоплює і починає будувати навколо неї економіку.

Зараз величезне вікно можливостей. Блокчейн не використовується масово урядами. Потрібно просто мати сміливість і ризикнути. Всі країни, які робили коли-небудь якісь прориви виривалися саме тому, що не чекали поки це зробить хтось інший.

Показати ще новини
Радіо НВ
X