Про дерегуляцію пивної галузі
Почнемо по порядку. З 2008 року у пивоварній галузі спостерігається поступове, але постійне падіння виробництва. Так, за даними компанії "Укрпиво", за останні 8 років ринок пива скоротився на 40%, з 3,2 млрд. літрів виробленого пива в 2008 році до 1,94 млрд. літрів у 2015 році. У 2015 році падіння відносно 2014 року, згідно з розрахунками "Укрпиво", склало 18%.
Графік 1 (падіння виробництва пива) (за даними ПрАТ "Укрпиво")
При цьому не варто забувати про те, що пивоварна галузь, як будь-яка інша, існує не у вакуумі, а в тісному взаємозв'язку з іншими суміжними галузями. І падіння обсягів виробництва пива тягне за собою втрати і в інших галузях. Наприклад, з 2008 року майже вдвічі скоротилося і виробництво солоду, одного з головних компонентів пива.
Графік 2 (падіння виробництва солоду) (за даними ПрАТ "Укрпиво")
Крім того, завантаження потужностей пивоварних заводів в Україні досягло свого історичного мінімуму і зараз у середньому становить 48,5% від проектної потужності заводів. Подальше падіння виробництва може привести до закриття частини існуючих, але недовантажених пивоварних заводів.
Графік 3 (завантаження потужностей) (експертна оцінка ПрАТ "Укрпиво")
Регулювання галузі
Опоненти скажуть, що в загальній ситуації економічної кризи, а також з тимчасовою втратою контролю над деякими територіями України, виробництво скоротили більшість компаній. Це дійсно так, і ми не можемо ігнорувати цей фактор при розрахунку впливу зовнішніх факторів на падіння пивоварної галузі.
Тим не менш, цілеспрямоване посилення регулювання галузі, а також наростаючий з кожним роком фіскальний тиск у вигляді збільшення акцизу і введення нового 5% збору з роздрібної торгівлі алкогольними напоями, не міг не позначитися на стані пивоварної галузі.
Так, в липні 2015 року набули чинності зміни в Податковому Кодексі, згідно з якими докорінно було змінено регулювання пивоварної галузі. Дійсно, пиво, як напій, має відноситися до алкогольних напоїв, як це прийнято в країнах ЄС. Проте в силу специфіки виробництва (лікеро-горілчані вироби – це спиртова суміш, в той час як пиво – продукт бродіння), особливості виробництва і обігу цих продуктів значно відрізняються, що не було враховано при зміні регулювання пива.
Крім змін у регулюванні, галузь відчула і фіскальний тиск – 2016 році була збільшена ставка акцизного податку на пиво на 100% (удвічі більше, ніж на міцний алкоголь). Таке різке і нерівномірне підвищення ставки акцизу на пиво призведе до поглиблення кризи галузі та подальшого скорочення виробництва пива і робочих місць. Більш того, за високої еластичності ринку, нерівномірне підвищення ставок акцизу на пиво і на міцний алкоголь також позначиться на перетіканні споживання у бік більш міцного і дешевого алкоголю.
Спроби дерегуляції
При цьому несправедливо буде сказати, що Уряд не зробив кроків з дерегуляції галузі. У травні 2015 року Кабінет Міністрів України зареєстрував законопроект №2971 про дерегуляцію пивоварної галузі після внесення пива в категорію алкогольних напоїв, тим самим визнавши, що нове регулювання є надмірним і вимагає "коригування". Законопроектом пропонувалося вирішити безліч технічних питань, зокрема, вимоги щодо ліцензування та сертифікації галузі, які ніяк не впливають на контроль ринку, в якому немає "тіні".
Після доопрацювання законопроекту у профільному Комітеті ВРУ з питань податкової та митної політики, у липні був зареєстрований законопроект №2971-д, який був прийнятий у першому читанні. Але, на жаль, законопроект так і не був прийнятий остаточно, через численні дискусії та популізм.
Другою спробою частково спростити регулювання став законопроект Мінекономіки №2498а, який пропонував скасувати ліцензії на імпорт та експорт алкогольної продукції вартістю 780 гривень. Але законопроект не набрав потрібної кількості голосів у Раді, в силу все тієї ж популістської аргументації. Деякі з депутатів-опонентів ініціативи припустили, що скасування ліцензії призведе до здешевлення продукції. Але, на мій погляд, складно припустити, що 780 гривень для оптового імпортера або виробника можуть вплинути на ціноутворення. Інші ж послалися на невідповідність європейській практиці, хоча аналіз показав, що в дійсності ліцензування експортно-імпортних операцій в переважній більшості країн ЄС відсутнє.
Більш того, дане регулювання приносить збитки державі – за підрахунками фахівців Мінекономіки, різниця у витратах на зарплату фахівцям Відомства і сумою надходжень до бюджету від ліцензування складає всього 26 тисяч гривень, і це без урахування інших адміністративних витрат на видачу ліцензії.
Ми вдячні Мінекономрозвитку, за те, що вони не здаються і продовжують виконувати свою основну функцію – правильне регулювання ринків або їх дерегуляція, як у нашому випадку. Так, вчора МЕРТ спільно з низкою депутатів повторно зареєстрували законопроект №2498а у ВРУ, під новим номером №4958 "Про спрощення процедур ліцензування у сфері зовнішньоекономічної діяльності", співавторами якого є народні депутати – голови профільних комітетів, Ніна Южаніна і Віктор Галасюк. Новий законопроект, крім скасування ліцензій на експорт та імпорт алкогольних напоїв, також пропонує спростити звітність за обсягами виробленого і реалізованого алкоголю. Так як в сфері торгівлі в основному задіяні представники малого і середнього бізнесу, спрощення нової звітності, яка займає велику кількість людських ресурсів і передбачає штраф у розмірі 17 тисяч гривень за допущену помилку або неточність, це крок у вірному напрямку. Я сподіваюся, що повторна спроба ухвалення законопроекту буде успішною.
