Дерегуляція бізнесу: to be or not to be

26 травня 2017, 12:28
Кожна країна успішна по-своєму

Проте певні життєво важливі компоненти для державного розвитку є сталими: принципи ринкової економіки, відкритість та прозорість системи ведення бізнесу, зокрема малого та середнього. В Україні часто можна почути розмови про те, що бізнес відчуває надмірний регуляторний тиск, і при цьому держава його практично не підтримує. В чому ж проблема, де знайти рішення?

Відео дня

За оцінками економістів, і з ними важко не погодитися, саме малий і середній бізнес може стати чарівною паличкою для української економіки: гнучкість та здатність швидко пристосовуватися до мінливих вимог ринку – ось їхні головні козирі. Здавалося б усе ясно: слід проводити політику, спрямовану на зміцнення національної економіки, зростання індексу інвестиційної привабливості, але, в першу чергу, необхідне виправлення недоліків у регуляторно-правовому та податковому середовищі.

Отже, як зробити так, щоб малий і середній бізнес в Україні процвітав, а підприємницький потенціал українського суспільства використовувався у повному обсязі?

Рішення лежить майже на поверхні: для створення комфортного бізнес-клімату потрібно забезпечити прості процедури; справедливі конкурентні умови; прозорі і прості правила взаємодії з державою (у сфері ліцензування, дозвільної системи, адміністративних послуг); справедливі правила при здійсненні державою контролюючих функцій; зрозумілу і стабільну податкову та взаємовигідну кредитну політику.

Дерегуляція, а лише так ми можемо справді допомогти українському бізнесу, а тому і державі загалом – це щоденна справа. Розвинуті країни досі займаються дерегуляцією і будуть продовжувати це робити: спрощення різних процедур, пов'язаних із діяльністю підприємців та постійне вдосконалення законодавства у сфері держрегулювання.

Основними принципами взаємодії держави та підприємців повинні стати: прозорість, відкритість, простота та взаємна довіра.

Скажете, що в Україні це практично неможливо? Не погоджуся.

Одна з найуспішніших реформ – реформа публічних закупівель, теж розпочиналася з недовіри та скептицизму. Сьогодні ми вже можемо говорити про реальні успіхи реформи державних закупівель, адже цей досвід є не лише вдалим, але й унікальним. ProZorro є певною синергією зусиль держави, громадського сектору і бізнесу. Бізнес надає майданчики для роботи та інвестиції, громадський сектор бере активну участь у власне прозорих державних закупівлях, а держава створює відповідну законодавчу базу. Таким чином, від простої, але ефективної співпраці виграють всі – економія грошей, часу і, що не менш важливо, нервових клітин. Безумовно, ми не можемо сказати, що така система є досконалою, ба більше, ми розуміємо, що і за цих умов, на жаль, не створено достатніх умов для комфортної співпраці усіх учасників тендерних торгів. Усе ще існує проблема необізнаності покупців та продавців. Проте перший крок зроблено, а це, як відомо, найважче.

Ми маємо чим пишатися, так чому ж не втілити цей уже успішний досвід? Дерегуляція полегшує ведення бізнесу, створюючи інтегровану автоматизовану систему державного нагляду, відкриваючи доступ до публічної інформації та розробивши критерії ризику для оцінки та контролю. Дерегуляція сприяє інноваційності, даючи можливість кріейторам та молодим підприємцям отримувати ліцензію за допомогою онлайн-процедури. Не потрібно більше збирати тисячі документів, стояти в десятьох чергах, а потім чекати на відповідь під кабінетом. Ми живемо в епоху високих технологій, що створені з метою полегшити нам життя, то чому ж ми уникаємо їх у веденні бізнесу? Ведення електронного документообігу значно полегшить контроль, а е-ліцензування відкриє нові горизонти для наших новаторів.

Чи розуміє це влада? Сподіваюся – так. Активізувалася робота над упровадженням основних напрямів дерегуляції. Це - удосконалення державної регуляторної політики, спрощення дозвільної та ліцензійної систем, упорядкування питань державного нагляду та контролю у сфері господарської діяльності. Зокрема, Максим Нефьодов наголосив на декількох особливостях сьогоднішньої реформи державного регулювання:

  • створення інтегрованої бази перевірок (відкрита база з даними стосовно всіх проведених перевірок);

  • розробка методики перевірок та ризик-менеджменту;

  • залучення громадськості до перевірок та контролю;

  • е-ліцензії (спрощення процедури та єдині вимоги до документів);

  • відкриття містобудівної документації (доступ до публічної інформації, що зараз є закритою);

  • вироблення Стратегії малого і середнього бізнесу-2020 - концепція розвитку українського бізнесу в шести стратегічних напрямках.

Сподіваємося, що все вдасться. Останнє слово за народними обранцями.

Дерегуляція у сфері господарської діяльності позитивним чином вплине на умови ведення бізнесу в Україні, сприятиме збереженню наявних і створенню нових робочих місць, покращенню інвестиційного клімату в країні.

Об'єктивно, що лише дерегуляція не здатна виправити ситуацію – це лише елемент загального механізму необхідних перетворень в Україні. Треба чітко розуміти, що прогалини в одній сфері різко знижують, або навіть зводять нанівець всідобрі наміри в іншій – не можна ефективно дерегулювати бізнес без ефективної боротьби з корупцією та закритістю системи.

Але саме системність, принциповість і наполегливість є запорукою успіху, тому не зупиняймося.

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

Показати ще новини
Радіо НВ
X