Гроші - не сміття. Що роблять з непридатними банкнотами в Україні та світі

4 квітня 2019, 15:00

Використані банкноти після знищення можуть стати сувенірами, будівельним матеріалом і паливними брикетами

Центральні банки країн світу все частіше переймаються тим, який вплив утилізація готівки здійснює на навколишнє середовище. І з цією метою намагаються продовжувати строк служби грошей. Передусім або замінюють банкноти дрібних номіналів (які зношуються найшвидше) на металеві монети, або експериментують з технологіями виготовлення банкнот. 

Відео дня

У більшості країн непридатні для обігу банкноти подрібнюють і пресують у брикети, які потім захоронюють на полігонах твердих промислових відходів. Так відбувається і в Центральному сховищі Національного банку. Зношені, непридатні для обігу банкноти (склеєні скотчем, порвані чи суттєво забруднені) знищуються автоматично, в режимі онлайн під час перерахування на автоматизованих системах оброблення (BPS). Брикети зі шредінгу банкнот вивозяться на полігони спеціальними компаніями – підрядниками Національного банку. 

Але деякі центробанки намагаються знайти застосування цим знищеним банкнотам. Наприклад, у Казахстані їх направляють на одну з ТЕЦ поблизу Алмати, спалюють і таким чином отримують теплову енергію. В Японії більшість знищеної готівки використовується для виробництва будівельних матеріалів, скарбничок та іншої подібної продукції. У Румунії з подрібнених банкнот виготовляють смітники для вулиць. 

Приклад Румунії цікавий тим, що країна має полімерну готівку, яка може служити довше, ніж паперова. Полімерні банкноти витриваліші з точки зору розшарування, збереження кольору, розірвання. До того ж, за допомогою певних хімічних процесів полімер можна переробити на новий ресурс. Тому з метою зменшення впливу на навколишнє середовище деякі країни використовують полімерні банкноти (зокрема Англія, Австралія, Бразилія, Ізраїль, Канада, Сінгапур). У тропічних країнах з підвищеною вологістю паперова готівка швидше набирає вологу, покривається пліснявою, розшаровується. Ймовірно, це ще одна причина того, що, наприклад, Бразилія та Сінгапур перейшли на полімерні банкноти. 

В Україні немає планів відмовлятися від паперової готівки на користь пластику

В Україні немає планів відмовлятися від паперової готівки на користь пластику. На Поліссі вирощують чудовий льон, там наявні хвойні й листяні породи дерев, целюлозу яких можна використовуватися при виробництві грошей. Фабрика банкнотного паперу розташована у поліському старовинному місті Малин та випускає дуже якісний банкнотний папір з багатотональним водяним знаком й іншими двома десятками елементів захисту. Будувати нове виробництво основи для банкнот сенсу немає. Українські банкноти є привабливими зовні та мають високий рівень захисту від підробок. 

До того ж перехід на полімери — не єдиний спосіб подовження терміну перебування готівки в обігу, які використовують центробанки. Наприклад, ще один варіант — застосувати лакування. Дослідження цієї технології кілька років тому провів Національний банк Польщі. Вони полакували окремі банкноти номіналом 10 злотих та випустили їх в обіг. Мірою повернення останніх у Національний банк Польщі провели лабораторні тести, які показали більшу витривалість лакованих банкнот. 

Інший варіант — це технологія Everfit, презентована Банком Франції у 2014 році. На мою думку, це одна з найпрогресивніших технологій, розрахована насамперед на банкноти невеликих номіналів. Банкнота з обох боків покривається надтонкою плівкою (технологія нагадує ламінування). Тестування технології було проведено спочатку на Мадагаскарі і у Бурунді. В ході тестувань з’ясувалось, що використання Everfit дозволяє повернути в обіг 80% готівки, яка без цієї технології за півроку ставала повністю непридатною. 

Іноді подрібнені банкноти можуть бути непридатними для використання у якості вторинної сировини, тому що їх фарба містить певну кількість важких металів (українські гривні у цьому сенсі безпечні). Тому у деяких країнах хімічним способом фарба повністю вилучається зі шредінгу, після чого він використовується для виробництва паперу. Але це вартісна і тому не широко розповсюджена процедура. 

Що ж можна було б робити з подрібненими банкнотами в Україні? Можливо, доцільним було б використовувати брикети зі шредінгом для отримання теплової енергії. В Україні є виробники відповідного устаткування, за допомогою якого з брикетів можна отримувати теплову енергію. Це досить слушна думка. Але спочатку варто зробити дослідження та проаналізувати, скільки це дає кілоджоулів при спаленні. 

Також потрібно чітко зрозуміти ефект для екології. Можна спалювати і отримувати енергію, але цим самим збільшувати рівень двоокису вуглецю у повітрі, якщо на димарях ТЕЦ не буде відповідних фільтрів. Це гірше, ніж просто захоронити відходи, які за рік-два зникнуть без останку природнім шляхом. Тож треба ретельно зважувати всі «за» і «проти», як це роблять, наприклад, у Німеччині. 

Загалом досвід Німеччини у питаннях утилізації банкнот особисто мене надихає. Німці підходять до цього питання з притаманною їм розважливістю: продукт, виготовлений з непридатних до обігу грошей, повинен бути вартим вкладених інвестицій. У Німеччині використовують новітні технології, які перетворюють знищені банкноти на добрива. Чи підходить такий спосіб Україні, країні з найбільшими запасами чорнозему? Ні, потреба АПК у такому підживленні мінімальна. Крім того, для вирощування бактерій і переробки ними подрібненого паперу потрібні інвестиції і час. 

Використання шредінгу в будівельній індустрії теж потребує інвестицій, тому слід чекати на відповідний інтерес від галузі. Але варто створювати дискусійні платформи для обговорення таких можливостей. 

Як показує досвід, строк служби банкнот залежить не тільки від технологій виготовлення, але й від того, наскільки дбайливо населення їх використовує. У більшості розвинених країн світу готівку носять в гаманцях чи портмоне, а не у кишенях, їх рідко беруть брудними руками. І у цьому сенсі нам ще є над чим працювати. 

Показати ще новини
Радіо НВ
X