Дефолт за п’ять копійок. Ціна ретроспективного зниження зеленого тарифу

22 листопада 2019, 08:20
Вы также можете прочесть этот материал на русском языке

Зелений тариф в Україні було введено для залучення інвестицій у розвиток відновлювальних джерел енергії, зокрема, для будівництва сонячних та вітрових електростанцій.

Привабливість інвестицій у зелений сектор пояснюється двома простими причинами. По-перше, це прибутковість. Інвестиції в проекти ВДЕ дорогі в момент запуску, але дешеві в експлуатації. По-друге, це енергонезалежність. ВДЕ фактично не вичерпуються, на відміну від твердих джерел палива, та дозволяють «злізти» з паливної голки країн-експортерів газу, нафти тощо.

Відео дня

Обираючи курс на розвиток зеленої енергетики, Україна фактично оголосила світу про свій намір працювати прозоро із інвесторами у цьому секторі. Однак сьогодні ми опинились у ситуації, коли «недотримання слова» та брутальне зниження зеленого тарифу може не просто розвалити галузь ВДЕ, а взагалі призвести до руйнування банківської системи та дефолту країни в цілому.

Чому так сталось

Протягом останніх двох років періодично виникала полеміка щодо зниження ставки зеленого тарифу, оскільки він один з найвищих в Європі, і «бідна держава» не може компенсувати виробникам вартість виробленої енергії без збитків для себе. Сьогодні маємо ситуацію, коли питання щодо розміру зеленого тарифу досягло своєї кульмінації: його хочуть не просто знизити, а знизити «заднім числом» за три роки, тобто ретроспективно.

Про це неодноразово говорили Верховна Рада та Кабмін. А протягом останніх 4 місяців дискурс загострився. При цьому ВР та Уряд апелюють до наступних «фактів»:

1. ми «бідна країна» та не можемо сплачувати тариф, який в десятки разів перевищує звичайний;

2. обладнання для вітрових та сонячних станцій сьогодні коштує значно дешевше, ніж в момент введення зеленого тарифу. Так як собівартість зелених проектів знизилась, прибутковість зросла, то можна переглянути тариф;

3. в галузі спостерігається дисбаланс і провідні гравці отримують надприбутки;

4. висока ставка зеленого тарифу створює дисбаланс в енергосистемі: з’являються нові вітрові та сонячні станції, у яких необхідно викуповувати зеленку, а тягар компенсації цього тарифу лягає на плечі інших гравців ринку, зокрема, ДП Гарантований покупець.

Однак вказані тези при детальному розгляді не витримують критики. І ось чому.

Перш за все, ринок відновлювальної енергетики розвивається прогнозовано і це закріплено в нормативних актах:

Закон від 25.09.2008 року «Про внесення змін до деяких законів України щодо встановлення „зеленого“ тарифу».

Рішенні Ради Міністрів Енергетичного співтовариства D/2012/04/MC-EnC про впровадження Директиви 2009/28/ЕС, за яким Україна взяла зобов’язання досягти 11% ВДЕ в загальній структурі енергоспоживання країни до 2020 року.

Енергетичній стратегії України на період до 2035 року, якою передбачено 25% ВДЕ в загальному первинному постачанні енергії до 2035 року.

Приймаючи зазначені документи Україна декларувала свою готовність вести чесну гру та створювати зрозумілі та прозорі правила на ринку.

Потужність існуючих об'єктів ВДЕ досі не перевищила встановлені для України зобов’язання щодо 11% ВДЕ, а лише наблизила Україну до цієї мети. Так, з великими ГЕС потужність ВДЕ складає лише 9%.

Наступний аргумент — щодо зниження вартості обладнання — також позбавлений раціональної складової. По-перше, тариф диференційований і поступово знижується на підставі прогнозу щодо здешевлення обладнання. По-друге, заглядати в карман інвестору і рахувати кошти, які самі пообіцяли йому сплатити, щонайменше непорядно.

Надприбутки провідних гравців. Необхідно розуміти, що в Україні на ринку ВДЕ працюють як українські інвестори, так і інвестори з усіх країн світу. І якщо припустити, що метою ретроспективного зниження зеленого тарифу є удар по конкретному вітчизняному гравцю, то необхідно враховувати, що наслідки зачеплять і потягнуть на дно всіх учасників ринку.

Дисбаланс в енергосистемі через високий тариф. Ретроспективне зниження зеленого тарифу фактично призведе до здешевлення електроенергії в мережі на 5 коп. Чи критична ця сума для кінцевого споживача? Вочевидь, що ні. Однак зниження тарифу для інвестора може викликати ефект доміно, завалити банківську систему та спричинити дефолт в країні. І ось чому.

ЄБРР надав України 1 млрд євро кредитів на фінансування галузі ВДЕ. Державні банки Укргазбанк, Укрексім, Ощадбанк, Приватбанк сумарно прокредитували електростанції по зеленому тарифу на загальну суму майже 0,7 млрд євро. А загалом в Україні в «зелених» кредитах знаходиться щонайменше 2,5 млрд євро. Це укладені договори із визначеними умовами та графіком погашення, на яких побудовані банківські показники.

Ретроспективне зниження тарифу призведе до дефолту зобов’язань отримувача кредиту, який через зменшення грошового потоку не зможе виплачувати тіло та відсотки по кредиту. Банк буде вимагати повного погашення кредиту або ж конфіскує заставу. Фактично — сонячну або вітрову станцію. Однак що робити банку з таким майном далі? Неповернуті кредити можуть призвести до дефолту як мінімум одного системного держбанку. Як наслідок, фінансова система України, яка тільки почала стабілізуватись, отримає серйозний удар. Поряд із іншими негативними наслідками ретроспективного зниження зеленого тарифу це призведе до «дефолту» країни в сприйнятті іноземних інвесторів.

Проте несправедливо говорити, що Україна — єдина пішла шляхом зниження тарифів. Так, Німеччина та Великобританія для стимулювання розвитку зеленої енергетики також виплачували значні компенсації. Через деякий час країни переглянули їх розмір (не ретроспективно!). Адже головна мета — заохотити інвесторів до розвитку галузі ВДЕ — була досягнута. Результат: в Німеччині за першу половину 2019 року з енергії сонця, вітру, води і біомаси вперше було вироблено більше електроенергії, ніж на АЕС і на вугільних ТЕС. А до 2030 року в країні планують довести частку «зеленої електрики» в енергобалансі до 65%.

А є приклад Румунії, Іспанії та Італії, які зробили ретроспективне пониження зеленого тарифу. Це призвело, по-перше, до низки судових позовів до міжнародного арбітражу. Радикальна зміна нормативної бази тягне за собою відповідальність держави за порушення своїх інвестиційних зобов’язань. Як наслідок — уряди країн несуть мільйонні збитки для виплати компенсацій інвесторам. А по друге, і найголовніше, таким кроком фактично зруйновано галузь ВДЕ, яку не можуть відновити протягом останніх 2−3 років через втрату довіри інвесторів.

Якщо ми обираємо шлях Італії, Румунії та Іспанії, то отримаємо зруйновану галузь, кризу банківської системи та дефолт країни. Крім того, ретроспективне зниження тарифу продемонструє інвесторам (не тільки в зеленій енергетиці), що ми не готові виконувати задекларовані зобов’язання та можемо змінити правила гри в будь-який момент.

Або ж можемо продовжити обрану Енергетичну стратегію, підтвердити свій інвестиційний потенціал, зокрема, в енергетичній галузі, розвивати зелену енергетику та стати енергонезалежною країною, яка виконує свої обов’язки перед інвесторами.

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

poster
Картина ділового тижня

Щотижнева розсилка головних новин бізнесу і фінансів

Розсилка відправляється по суботах

Показати ще новини
Радіо НВ
X