Мислимо століттями

6 грудня 2020, 15:30

Як нинішня освітня ситуація може вплинути на економічний та культурний розвиток країни через 5−10 років. Які кроки мають робити заклади освіти сьогодні, щоб ситуація з пандемією не стала причиною «просідань» в області інновацій та культури.

Стипендії на математичні факультети у відомих коледжах США так часто виграють абітурієнти з Азії, що по всьому світу давно шириться стереотип — азіати більш схильні до вивчення точних наук. Хтось вважає, що вся справа в генетиці. Малкольм Гладуелл у своїх роботах пояснює причину цього явища та спростовує вплив генів на здібності. Діти в Азії знають математику краще просто тому, що приділяють її вивченню більше часу. Секрет успіху дуже простий — повторювати потрібно частіше, ставитись до навчання серйозніше та приділяти йому більше уваги.

Відео дня

Однією з причин швидкого економічного зростання в Сінгапурі стала саме якісна освіта. Витрати на цю сферу в країні складають близько 20% національного бюджету. Оскільки на острові майже немає ресурсів — життя там дороге і кваліфіковані спеціалісти з вищою освітою дуже цінуються. Це створює конкурентне середовище ще зі школи, а значить — мотивацію більше приділяти увагу навчанню. Біль батьків добре відчули підприємці, тому сьогодні в Сінгапурі існує багато затребуваних приватних шкіл, навчання в яких може коштувати біля $25 тисяч на рік. Але навіть у звичайних державних закладах стандарти освіти настільки високі, що сінгапурські школи постійно посідають перші місця в списках конкурентоспроможності всього світу. Запит батьків державі вдається виконати на вищому рівні — діти в надійних руках, постійно зайняті, зацікавлені та мотивовані.

Освітні системи в усіх високо розвинутих країнах швидко реформуються та адаптуються до змін в суспільстві. На іншому краю планети, в школі Ad Astra School, що знаходиться безпосередньо в Каліфорнії, в SpaceX, приділяють увагу розв’язанню питань, на яких немає однієї чіткої відповіді та створюють у навчальному закладі середовище, що є симуляцією реального світу. Учні ж в цій симуляції є світовими лідерами. Це неабияк розвиває вміння мислити та брати на себе відповідальність, усвідомлювати, що кожне прийняте рішення має наслідки.

Дітей в Ad Astra School занурюють в проектні роботи. Наприклад, групі дається завдання провести художню виставку в 15 великих містах-мегаполісах. На вибір дається 100 картин, серед яких група має обрати найбільш влучні до того чи іншого міста. Чи є у цього завдання правильне або неправильне розв’язання? Ні. Школярі вчаться вирішувати реальні проблеми — отримувати максимальний прибуток, залучати найбільшу кількість відвідувачів, витрачати рекламні бюджети, робити вибір, який матиме наслідки, тощо. Їхній мозок кілька місяців занурюється в реальність. Але поки що це лише тренування, яке підготує до справжнього виходу в світ.

Однією з причин швидкого економічного зростання в Сінгапурі стала саме якісна освіта. Витрати на цю сферу в країні складають близько 20% національного бюджету

З якими ж реаліями зустрічаються українські учні? Вони й досі користуються надбаннями радянської освіти, що абсолютно не відповідає запитам суспільства. Більшість сьогоднішніх випускників скажуть, що не отримали у школах та університетах знань, які б допомогли їм на роботі. Прослухана теорія виявляється непотрібною, необхідної практики — обмаль.

Covid-19 змінює плани: як освітній процес у світі та в Україні відреагували на пандемію

Covid-19 приніс свої зміни у лад майже кожної родини. Сталося перше глобальне закриття шкіл з часів Другої світової війни.

Якщо українська освіта була раненим звіром, що ховався від хижака, що уособлює собою реальний світ з його викликами, то Covid-19 став останньою пулею для неї. Як це фіаско впливатиме на подальший розвиток освіти? Адже саме зараз на карантин знову періодично закриваються цілі класи з майбутніми лікарями, економістами, дипломатами, науковцями та президентами.

Що чекатиме на освіту в Україні наступні 5−10 років

Всесвітній економічний форум періодично публікує список майбутніх професій та навичок, які будуть в трендах у майбутньому. Як бачимо, список навичок та пріоритетність постійно змінюються. Через п’ять років роботодавці звертатимуть увагу в першу чергу на вміння аналітично мислити та вводити інновації. Зростає цінність постійного навчання та вдосконалення своїх здібностей. Продовжує високо оцінюватись креативність та критичне мислення.

Чи розвиває хоча б одну з цих навичок сучасна українська школа, де досі сварять за невірну відповідь, занижують бали за те, що дитина виходить за поля, використовують червону ручку, фокусуючи увагу саме на помилках, а не успіхах? Вчитель досі вимагає поваги апріорі, часто демонструючи брак знань в порівнянні з обізнаністю Google.

Експерти прогнозують, що новий розподіл праці між людьми та машинами призведе до ліквідації майже 85 мільйонів робочих по всьому світу. Щоб підготувати покоління, яке витримає цей удар та буде володіти конкурентними навичками, докорінно змінювати систему необхідно вже зараз.

Що робити далі: як освіта в Україні має реагувати на виклики сучасного суспільства?

Важливо усвідомити всю серйозність впливу освіти сьогодні на економічний та культурний розвиток країни та становище на світовій арені через п’ять та десять років. Коли людина починає ходити до тренажерного залу, вона не відразу помічає кубики на животі. Має минути біля шести місяців, щоб жирові тканини трансформувались у нові привабливі м’язи. Цей процес діє і в зворотному напрямку. М’язи не зникнуть після одного пропущеного тренування, але істотно зменшаться, якщо не відвідувати зал півроку.

Важливим є переосмислення ролі вчителя. Сучасні діти можуть швидко знайти в пошуковій системі ту інформацію, якої не знає вчитель

Потрібно розуміти, що зростання рівня економіки, нові креативні керівники, стратеги, бізнесмени з революційними проектами, працівники, що вміють брати на себе відповідальність та виходити з кризових ситуацій — це теж м’язи країни.

Школа вже зараз має симулювати виклики, з якими зіштовхнеться дитина в дорослому професійному житті. Розставляти пріоритети, працювати в команді, розуміти професійну місію, розвивати вміння справлятись з неоднозначними ситуаціями, де немає білого та чорного.

Важливим є переосмислення ролі вчителя. Сучасні діти можуть швидко знайти в пошуковій системі ту інформацію, якої не знає вчитель. Роль мудреця, який володіє всіма відповідями, сьогодні не є актуальною та змушує дітей відчувати себе ошуканими. Вчитель має зайняти роль коуча, наставника, дорослого, який завжди поруч та підтримає. Який може чесно продемонструвати свою слабкість, щоб натомість учні відчули свою силу. Також важлива роль вчителя як фасилітатора. Щоб об'єднавшись разом, група була направлена у вірне русло та знайшла вирішення проблеми. Адже у єдності сила.

Зважаючи на продовження пандемії, важливо збільшувати якість дистанційного навчання. Онлайн-заняття по всьому світу, в тому числі у КМДШ, довели — дітям важлива присутність дорослого наставника, який продовжуватиме давати зворотній зв’язок, направляти, підтримувати, зацікавлювати. Спілкування з учнями — важливий процес розвитку особистості і саме це спілкування дозволяє учням правильно розвиватись та відчувати магію людської взаємодії.

Covid-19 може стати чудовим уроком об'єднання. Зараз весь світ поєднався, щоб зупинити одного спільного ворога — вірус, розміром біля 0.1 мікрон. Так і українські освітяни, політики, громадські організації та батьки мають згуртуватись, щоб подолати спільного ворога — відсталу систему освіти, яка не розкриває весь потенціал наших дітей та не може підготувати їх до викликів нового суспільства.

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

poster
Картина ділового тижня

Щотижнева розсилка головних новин бізнесу і фінансів

Розсилка відправляється по суботах

Показати ще новини
Радіо НВ
X