Що потрібно врахувати перед тим, як інвестувати в нового Ілона Маска
Як не прогоріти: правила інвестування в стартапи
Уявіть ситуацію. Венчурний інвестор проводить ділову зустріч з молодим стартапером, який винайшов універсальний перекладач. Вони вже досягли певних угод щодо інвестування в проект, збираються підписати SHA (shareholder`s agreement). Залишилося тільки обговорити деякі деталі. І ось, посеред цієї ділової розмови у інвестора дзвонить телефон. Невідома людина на тому кінці дроту повідомляє, що знає про заплановану операцію і пропонує вислухати інформацію перш, ніж всі формальності з молодим підприємцем будуть залагоджені.
Підбурюваний цікавістю інвестор погоджується і в результаті дізнається багато шокуючої інформації про людину, з якою майже підписав контракт. За словами того, хто телефонував, молодий підприємець – просто шахрай. Він використовує свою ідею як cash-cow (дійну корову): витягує з інвесторів гроші, а потім зникає. Інвестору таке чути, природно, нерадісно. Але зваживши все, він все ж вирішує проігнорувати дивного невідомого благодійника. Зрештою, молодий підприємець добре показав себе на етапі переговорів і опису ідеї плюс твердо володів цифрами проекту.
І ось контракт підписано. Все йде начебто гладко, але через кілька місяців prodigy-стартапер раптом стикається з непереборними труднощами, і проект зазнає краху. Прийняті молодим підприємцем рішення виявилися короткозорими, задекларовані терміни та етапи реалізації проекту не виконані. Інвестору доводиться зафіксувати збитки в рахунок невдалої інвестиції.
Все викладене вище – цілком реальний приклад. Компанії і приватні інвестори, інвестуючи в стартапи, часто стають жертвами якщо не прямого обману стартаперів, то як мінімум – їх невмілого підходу до управління бізнесом. Але таких проблем можна уникнути, якщо вчасно підключати до справи експертів форензик, що спеціалізуються на виявленні як неблагонадійних суб'єктів за допомогою процедури OSINT/HUMINT, яка полягає у всебічному аналізі репутації людини за допомогою різних джерел інформації, як відкритих, так і закритих. Це перше правило для тих, хто збирається вкластися в стартап – аналіз репутації.
Успіх стартапу – річ прогнозована
Друге, але не менш головне правило. Будь-який стартап можна оцінити і зрозуміти як його перспективи на ринку, так і ступінь ефективності бізнес-моделей, які використовуються його керівництвом, а саме за допомогою процедури feasibility study, метою якої є визначення базових параметрів які закладаються в фінансову модель стартапу, а це ICMS: Idea (актуальність ідеї), Cost (собівартість), Marketing (маркетинг), Sales (майбутні продажі). Зробивши правильний прогноз в розрізі цих показників, ймовірність того, що стартап не потрапить в valley of death значно зросте.
Це те, що інвестор з описаного вище прикладу або не зробив, або зробив погано. В цьому випадку він пішов ще далі і відверто проігнорував попередження про небезпеку. Нехай воно було отримано таким дивним чином, але тим не менше. Все і завжди потрібно перевіряти, особливо якщо мова йде про багатомільйонні операції.
На жаль, такі прикрі промахи – не рідкість серед інвесторів. Насамперед йдеться про інвестиційні компанії. На ринку їх чимало і кожна прагне якнайшвидше знайти найбільш перспективний бізнес і вкластися в нього раніше конкурентів. Перебуваючи під постійним тиском конкуренції, такі компанії багато змушені робити поспіхом. Зокрема – оцінювати стартапи за обкладинкою і не дуже розглядати те, що під нею ховається.
Як і будь-який покупець, інвестори теж ласі на рекламу і гучні обіцянки. Їх особливо приваблюють стартапи, що обіцяють зробити революцію в галузі, змінити традиційні підходи і взагалі мало не світ перекроїти. Важливе значення має харизма стартапера, його здатність переконувати інвестора і соціум. З цієї причини той же Ілон Маск такий популярний в інвестиційному співтоваристві.
Але чарівність (навіть якщо мова йде про поважну і відому людину) і гучні обіцянки можуть все-таки не виправдатися. Компанія Theranos і її засновник Елізабет Тейлор – яскраве тому підтвердження. Є й більш свіжий приклад. Зовсім недавно закрився стартап Yogome і теж через звинувачення в обмані і невміле керівництво на адресу його засновника.
Підбиваючи підсумок
Будь-який стартап перед інвестуванням потрібно ретельно перевіряти. Для цього існує безліч типів check-up (перевірок), одними з них є процедура feasibility study і forensic check up які покликані, з одного боку, вивчати фінансову модель стартапу, з іншого боку стартапера безпосередньо, а з третього – відстежувати переміщення всіх фінансових потоків в межах проекту на предмет їх цільового використання, виключаючи шахрайські схеми.
Важливе значення має і особиста участь у розвитку стартапу. Дати гроші і сподіватися, що розробник через рік віддасть їх із шаленим мультиплікатором – наївно. Потрібно особисто обговорювати терміни та етапи реалізації проекту, проводити регулярно зустрічі і взагалі бути в курсі того, що відбувається всередині компанії. Для цього існують спеціальні інструменти (методики SCRUM, Deming cycle, Agile, Кайдзен, Lean і інші), покликані оцінити продуктивність бізнесу в цілому і за сегментами.
Звичайно, такі підходи також несуть в собі ризики. Перевірки і зустрічі, наприклад, вимагають часу, а часто цього часу у сторін просто немає. Але, c іншого боку будь-якого роду check-up можна провести в експрес формі – тобто за 3-5 днів до того як витрачати час на проект. За такий період часу ви не отримаєте уявлення про всі аспекти стартапу, але будете мати у своєму розпорядженні точну інформацію про основні фінансові показники, а також будете знати більше про репутацію людей з якими ведете переговори і плануєте здійснити операцію. Це краще, ніж вірити на слово. До того ж, контроль був і залишається єдиним способом «не прогоріти» як в бізнесі, так і в інших сферах життя.
Чим більше часу витратите на аналіз проекту на старті, тим менше проблем ризикуєте отримати на фініші.
Спеціально для НВ Бізнес
Більше поглядів – у розділі Експерти НВ Бізнес
