Як перестати бути сировинним придатком

0 коментувати

Незважаючи на всі докладені зусилля з розвитку товарних ринків у нашій країні, вони не запрацювали повною мірою.

Товарні ринки так і не запрацюють, поки механізми ціноутворення на них не стануть прозорими, ціни на наші товари не будуть формуватися всередині країни, а виробники не почнуть використовувати фінансові інструменти управління ціновими ризиками.

Незважаючи на сильні позиції України на аграрному та енергетичному ринках, ми все ще вважаємося у світі сировинним придатком. І ми будемо ним вважатися, поки будемо залишатися обмеженими в можливостях впливати на ціну товару відповідно до тієї ролі, яку ми граємо в його виробництві, і через відсутність доступу українських виробників до фінансових інструментів управління ціновими ризиками, які широко використовуються у світі.

Розглянемо, наприклад, агроринок: ціни на товари на ньому або диктують великі гравці, або ж учасники ринку дивляться на ціни, сформовані на біржі в Чикаго. Здебільшого українські малі та середні фермери, на відміну від великих агрохолдингів, позбавлені можливості впливати на ціну товару, який вони виробляють. На відміну від фермерів у Франції, які вирощують пшеницю, або фермерів Айови, Вірджинії, Іллінойсу і Міннесоти, які вирощують кукурудзу, українські фермери змушені продавати ці агрокультури з величезним дисконтом до експортних цін. У кращому разі, вони отримують половину від світової ціни. Крім того, у них сьогодні немає доступу до використовуваних на розвинених ринках фінансових інструментів, які дозволяють "застрахуватися" від непередбачуваних змін цін на вироблену продукцію, а також цін на основні компоненти витрат (палива, наприклад), які формують кінцеву вартість для виробників.

В аналогічній ситуації перебувають споживачі електроенергії, природного газу, нафти. Йдеться як про побутових, так і промислових споживачів. Вони сьогодні позбавлені можливості обирати постачальника на ринку, який запропонує їм найкращу ціну, як це можуть робити домогосподарства в Німеччині, наприклад. Тому що в Україні все ще не розвинений внутрішній ринок ані електроенергії, ані природного газу. В результаті споживач змушений приймати ті ціни, які йому нав'язує постачальник з урахуванням цін хабів (газового хаба в Баумгартені або біржі вугілля в Роттердамі), вартості доставки і з урахуванням закладених у цю ціну ризиків. У підсумку, на споживача лягають ризики зміни кон'юнктури на європейському ринку, валютні ризики та інші.

Наявність адміністративних бар'єрів входу на ринки, непрозоре ціноутворення, відсутність законодавчої бази, що регулює інструменти хеджування цінових ризиків, нерозуміння їхніх можливостей бізнесом – все це не дозволяє Україні побороти "феодальний лад", який панує на цих ринках.

На жаль, у нас прозорість бізнесу сприймається радшеяк ризик і до сих пір не вважається перевагою, а скоріше слабкістю і вразливістю. Одна з причин такої ситуації – відсутність правил – чітких, зрозумілих, прийнятих усіма гравцями, а також відсутність довіри одне до одного і, в першу чергу, до держави.

Однак жоден фінансовий інструмент не запрацює без чітких правил. Вони потрібні, щоб Україна не залишалася незрозумілою юрисдикцією для глобальних учасників з усього світу.

Такі правила не потрібно вигадувати. Вони давно написані та "протестовані" на європейських ринках (мова йде про євродирективи щодо фінансових інструментів і регульованих ринків). У цих правилах повинні бути зафіксовані вимоги до організованої торгівлі, правила розрахунків, забезпечення гарантії розрахунків і гарантії поставки товарів, порядок розкриття цін, формування цінових індикаторів, на підставі яких учасники можуть укладати угоди і яким вони можуть довіряти. Це дозволить уникнути маніпулювання ціновою інформацією.

Всі ці правила прописані в законопроекті "Про ринки капіталу і регульовані ринки" (№7055). Він охоплює більшість цих питань і дає можливість нам істотно просунутися в розвитку як фінансового, так і товарних ринків.

Чому необхідні для бізнесу інструменти досі у нас не працюють? Тому що їх не було чітко прописано в законодавстві. Все, на що вони "заслужили" – це згадка побіжно в окремих нормах Податкового кодексу і закону "Про цінні папери та фондовий ринок". Цього явно недостатньо ні для захисту прав учасників угод, ні для повноцінного функціонування цих інструментів.

Чи потрібні комусь в Україні ці інструменти? Безумовно, потрібні. В першу чергу, дрібним і середнім виробникам аграрної продукції, побутовим і промисловим споживачам природного газу та електроенергії. А також великим гравцям цих ринків – Нафтогазу України, Енергоатому, ДТЕКу, Каргіллу та іншим. Маючи прозорі механізми ціноутворення, ці компанії зможуть уникнути підозр і звинувачень у несправедливості або необґрунтованості цін.

Наприклад, Нафтогаз як державна компанія, до якої прикута пильна увага громадськості, не може дозволити собі продавати природний газ за непрозорими цінами, та ще й на сумнівних майданчиках. Очевидно, що до компанії завжди будуть виникати питання справедливості ціни на газ як стратегічний базовий товар.

Також подібні інструменти потрібні й Держрезерву, який прагне до прогнозованості цін на аграрні товари та нафтопродукти і, як наслідок, прогнозованості в оновленні державних резервів.

Широке використання учасниками товарних ринків таких фінансових інструментів мало б колосальний соціальний ефект. Ми б не тільки змогли істотно поліпшити процеси формування цін на ринках базисних товарів, таких як пшениця, кукурудза, ячмінь, природний газ, електроенергія та низці інших. Окрім того, цивілізована торгівля дозволила б нам створити місцеві хаби як з природного газу та електроенергії, так і з аграрних культур, і не залежати так сильно від цін у Чикаго, Роттердамі або Баумгартені.

Але, найголовніше, впровадження цих фінансових інструментів дозволило б нам домогтися збільшення зростання ВВП додатково до 2% щорічно. Таке дворазове збільшення – насправді величезне досягнення для сьогоднішньої економіки України.


Читайте термінові новини та найцікавіші історії у Viber та Telegram Нового Времени.

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время Бізнес, напишіть, будь ласка, листа за адресою: kolonka@nv.ua

Експерти ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

опитування

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер: