Чому затримувати зарплату стане неможливим
З 1 січня запроваджено новий розмір мінімальної заробітної плати – 3,2 тис. гривень – та прийнято Закон № 1774-VIII, яким, зокрема, органам місцевого самоврядування були делеговані повноваження у сфері контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення, а також накладання штрафів за його порушення.
З 16.05.2017 року набрав законної сили Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затверджений Постановою КМУ №295 від 26.04.2017р., яким врегульовано процедуру проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань.
Найстрашніші очікування бізнес-спільноти щодо навали інспекторів з органів місцевого самоврядування поки що не справдились. Оскільки законодавчі зміни передбачають делегування контрольних повноважень у сфері трудового законодавства органам місцевого самоврядування, не обмежуючи кількість інспекторів, що призначаються на місцях, роботодавці не безпідставно чекали на збільшення кількості інспекторів та, відповідно, контрольних заходів.
Однак, створити структурні підрозділи з представників виконавчих органів для здійснення функції державного контролю за додержанням законодавства про працю і зайнятість населення виявилося не так просто через брак на місцях фахівців, компетентних у даній галузі.
Це неодноразово обговорювалось на рівні міністерств, та було прийнято рішення про проведення навчань інспекторами Держпраці місцевих службовців, до повноважень яких віднесено такі функції.
Ситуація на ринку праці через призму статистики
Роботодавці відреагували на зміни по різному. За даними Держкомстату, починаючи з січня 2017 року відбулося істотне підвищення і номінальної, і реальної заробітної плати. З січня 2017-го по вересень 2017-го середня заробітна плата працівників зросла з 6008 грн до 7114 грн, що на 37% більше, ніж за аналогічний період торік.
За оперативними даними Держпраці, впродовж січня-вересня 2017 року інспекторами праці проведено 826 заходів державного нагляду на 614 підприємствах-боржниках, які мали заборгованість із виплати заробітної плати у сумі 1,57 млрд грн.
За вимогою інспекторів праці підприємства-боржники погасили заборгованість із виплати заробітної плати на суму 516,5 млн грн, тобто підприємства повністю чи частково розрахувалися з 119,7 тис. працівників.
За результатами перевірок підприємств-боржників складено та передано до суду 332 протоколи про адміністративне правопорушення, на підставі яких на посадових осіб накладено штрафів на загальну суму 46,7 тис. гривень.
Окрім того, відповідно до статті 265 Кодексу законів про працю України, за порушення строків виплати заробітної плати посадовими особами Держпраці винесено 801 постанову про накладення фінансових санкцій у сумі 7,5 млн гривень.
За галузями найбільше порушень виявлено у сфері торгівлі, транспорту, освіти та культури, а найбільша кількість недобросовісних роботодавців зафіксована в Івано-Франківській, Полтавській, Тернопільській, Кіровоградській, Запорізькій, Миколаївській та Черкаській областях.
В той же час, близько 1,5 мільйона робітників було переведено на неповний робочий день або тиждень, що свідчить про те, що значна кількість підприємств обрала шлях оптимізації трудових ресурсів.
Загальні показники тінізації оплати праці говорять про неістотне покращення ситуації з моменту впровадження реформи. В порівнянні з 2016 роком, де відсоток неофіційних зарплат становив понад 40%, 2017 рік легалізував 5% тіньової економіки, і наразі заробітні плати в конвертах продовжують отримувати 35% працівників, це близько 8 мільйонів громадян.
Водночас, справдилися побоювання щодо зловживань правами та недобросовісної конкуренції. Так, за офіційною інформацією Держпраці, у I кварталі 2017 року до Держпраці та її територіальних органів надійшло 13,3 тис. звернень громадян, з яких 1,7 тис. були анонімними. Серед 10,1 тис. звернень, що надійшли у ІІ кварталі 2017 року, 632 не розглядались по причині анонімності.
Слід зазначити, що рішення щодо проведення перевірки на підставі скарги громадян приймається контролюючим органом, а інформації про скаржника є конфіденційною та не підлягає розкриттю роботодавцю. Поєднання цих факторів, залишає можливість для корупції та зловживань з боку конкурентів та суб’єктів владних повноважень.
Штрафи та їх судове оскарження
Нещодавно на суму 1,5 млн гривень було оштрафоване підприємство Океан-Судоремонт в Миколаївській області за порушення строків виплати заробітної плати більш як 47 працівникам.
Підприємству будівельної галузі у Чернігівській області також доведеться сплатити чималий штраф – 1 248 тис. гривень – за неофіційне оформлення трудових відносин. Намагання підприємства отримати реванш у суді не принесло бажаного результату, суд залишив без розгляду позовну заяву підприємства щодо оскарження постанови Управління Держпраці у Чернігівській області про накладення фінансових санкцій ( постанова Чернігівського окружного адміністративного суду у справі № 825/925/17 від 20.09.2017р.).
Внаслідок перевірки щодо дотримання норм законодавства з питань праці приватним підприємством Транс-Спорт у Львівській області було виявлено ряд типових порушень під час використання найманої праці, як то допуск до роботи осіб, з якими не було укладено трудових договорів, оформлених наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та порушення термінів виплати заробітної палати. Результатом перевірки став штраф у розмірі 684,8 тис. гривень.
Вже відома ситуація з оштрафованим на 320 тис. гривень за недопуск інспекторів до перевірки підприємством Івано-Франківської області Технобуд-Сервіс отримала продовження в судових інстанціях. Спочатку підприємство намагалось визнати недійсним акт перевірки, а після відмови суду у задоволенні позовних вимог подало новий позов про визнання протиправними дій заступника начальника управління Держпраці в Івано-Франківській області та державного інспектора відділу з питань дотримання законодавства про працю, зайнятості та інших нормативно-правових актів. Наразі розгляд справи триває.
Говорити про усталену судову практику зарано. Суди неоднозначно підходять до вирішення питань щодо встановлення фактично трудових відносин, керуючись внутрішнім переконанням судді, оскільки на законодавчому рівні не установлені чіткі критерії кваліфікації трудових відносин. Так, в аналогічних ситуаціях під час реалізації продавцем товарів в магазині на підставі цивільно-правого договору, суд приймав протилежні рішення. У справі №876/1680/17 суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що, оскільки даний вид діяльності не має конкретно вираженого результату та потребує перебування особи (працівника) в магазині в установлені години, що фактично є підпорядкуванням трудовому розпорядку, така діяльність здійснюється в рамках трудових відносин. І той же суд висловив протилежну думку у справі №876/638/17, зазначивши, що відносини є цивільно-правовими, виходячи із відсутності характерних для трудових відносин документів: трудового договору, табелів обліку робочого часу, колективного договору і т. д.
В питаннях невиплати чи порушення строків виплати заробітної плати та інших обов’язкових платежів суди демонструють більш консолідовану позицію та здебільшого стоять на боці контролюючих органів, залишаючи за недобросовісними роботодавцями обов’язок щодо сплати штрафних санкцій.
