Чому в Україну не повертаються незаконно відмиті кошти

10 жовтня 2018, 16:00

Боротьба з відмиванням брудних коштів в Україні носить характер політичних заяв, а відсутність суворих вироків за злочини потребує посилення інституцій у цій сфері.

Зовсім нещодавно ми були свідками чергового скандалу з виведенням коштів, які вдалося встанови и лише "по факту" – через ТАСКомбанк вдалося вивести 4 млрд грн. Нацбанк встановив, що 23 юрособи з лютого по жовтень 2017 року з своїх рахунків в ТАСкомбанк зняли готівку в розмірі 3,9 млрд грн на закупівлю вторинної сировини. Це майже 80% всіх виданих банком за цей період готівки з рахунків юридичних осіб. При цьому ТАСкомбанк встановив цим клієнтам "значно менші тарифи на видачу готівки з їх поточних рахунків, ніж передбачені відповідним тарифним пакетом банку": вони платили 0,4% при стандартній комісії в 1-1,3%.

Відео дня

Типова картинка "відмивання коштів", яких у нас десятки чи може навіть сотні. Проте відсоток повернених грошей – мізерний. Україна непогано виявляє ці факти, проте реальних покарань у нас одиниці.

Розкриті реєстри

У травні 2018 року Британський парламент висловив доречну вимогу на адресу будь-якої британської заморської території: до кінця 2020 р. запровадити державні реєстри, які розкривають осіб-бенефіціарів компаній, зареєстрованих у цих юрисдикціях.

За даними антикорупційного розслідування Panama Papers, тільки на Британських Віргінських островах було виявлено 150 компаній, пов’язаних з українськими високопосадовцями. Певні подробиці вже опубліковано, а, повертаючись до рішення британського парламенту, слід зазначити, що Британія показує чіткий курс на боротьбу з відмиванням брудних коштів та деофшоризацію економіки і бізнесу.

А що в Україні?

В України є дві великі проблеми – недостатня ефективність органів фінансового контролю (особливо, щодо транзакцій політично значущих осіб) та недосконалість кримінального законодавства, – щодо визначення тяжкості злочинів з відмивання коштів.

Неодноразово FATF та MONEYVAL під час проведення моніторингу в Україні звертали увагу, що боротьба з відмиванням брудних коштів у нас носить характер політичних заяв, а відсутність суворих вироків за злочини потребує посилення інституцій у цій сфері.

Україна добре проводить збір інформації про фінансові злочини, але далі нічого не робить з цими фактами. Вони не використовуються як основа для кримінальних проваджень щодо відмивання коштів і не призводять до засудження осіб, причетних до злочинів. На жаль, на сьогодні слідчі не бажають доводити складні схеми з застосуванням офшорних юрисдикцій.

"Умовна" відповідальність?

Українським кримінальним законодавством визначено, що відповідальність за відмивання коштів є меншою, ніж за основний злочин. Українські та міжнародні експерти вже неодноразово зазначали, що можливість застосовувати існуюче кримінальне законодавство щодо притягнення осіб до відповідальності за відмивання грошей, - дуже відносна.

У 2016-му році були внесені зміни до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України, за якими дозволено конфіскувати злочинні активи, які належать третім особам, а не тільки підозрюваному чи обвинуваченому, проте статистики щодо застосування цієї норми немає.

За словами директорки Центру протидії корупції Дарини Каленюк, немає й притомних стандартів для використання спецконфіскації, що становить серйозні ризики. На жаль, жодних законодавчих ініціатив у цій сфері українськими парламентарями досі не напрацьовано. Втім, слід нагадати, що на початку 2019 року ми знову звітуємо щодо імплементації рекомендацій MONEYVAL.

Загрози для держави

Уповноваженим на боротьбу з відмиванням коштів та фінансуванням тероризму є Державна служба фінансового моніторингу України, яка є ключовим елементом системи у цій боротьбі (відповідно до класифікації FATF – Financial Intelligence Unit). У 2016 році спеціалістами FATF був проведений аналіз системи органів запобігання відмиванню коштів та фінансування тероризму в Україні на предмет відповідності міжнародним стандартам National Risk Assessment (NRA). Це був своєрідний тест на спроможність країни сприяти затриманню злочинців шляхом ідентифікації та перехоплення їх доходів, одержаних злочинним шляхом.

За результатами NRA Держслужби фінансового моніторингу, експерти FATF дійшли до кричущих висновків, зокрема, в частині неспроможності служби відслідковувати усі підозрілі операції, що здійснюються в Україні (як в державному так і в приватному секторах економіки), та виокремили декілька основних загроз, які заважають Україні бути успішною.

Мова йде, зокрема, про неефективну систему первинного виявлення підозрілих фінансових операцій та низький рівень технологічності Держслужби фінмоніторингу.

Перші механізми щодо реальної ідентифікації можливого корупційного походження коштів з’явилися в українському законодавстві тільки наприкінці 2014 року, а набрали чинності тільки з лютого 2015-го. Після 2015 року кількість фінансових операцій, що мають проходити моніторинг, зросла вчетверо. Разом з тим, за наявної методики аналізу підозрілих фінансових операцій, лише 9 транзакцій зі 100 отримують негативну оцінку Держфінмоніторингу та стають базою для подальшого порушення кримінальних проваджень.

Щодо низького рівня технологічного забезпечення Дерфінмоніторингу, то останній раз оновлення IT-системи служби відбувалося у 2008-2009 роках. В умовах сучасного фінансового середовища та можливостей з приховування корупційних коштів, це виглядає так, ніби Україна намагається підбити новітній танк з дитячого водяного пістолета.

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

Показати ще новини
Радіо НВ
X