Чому в Україні процвітають "чорні фармацевти"
Компанії-члени Американської Торгівельної Палати в Україні все частіше повідомляють про збільшення кількості інтернет-сайтів, через які продаються фальсифіковані лікарські засоби.
У червні цього року в м.Дніпро був затриманий і засуджений місцевий житель за контрабанду заборонених ліків Rinasek. Вартість вилученої партії склала майже мільйон гривень. На жаль, це не унікальний випадок ввезення в Україну заборонених медпрепаратів. Не краще йдуть справи і з фальсифікатом. Кількість підроблених препаратів становить від 10 до 40% фармацевтичного ринку.
Компанії-члени Американської Торгівельної Палати в Україні все частіше повідомляють про збільшення кількості інтернет-сайтів, через які продаються фальсифіковані лікарські засоби та про зростання кількості візиток, прайс-листів незареєстрованих лікарських засобів у лікувально-профілактичних установах.
Основними причинами виробництва та реалізації фальсифікованих лікарських засобів в Україні є неконтрольоване зростання фармацевтичного ринку, а також доступність сучасного обладнання, яке дозволяє випускати такі медпрепарати. Не сприяє очищенню ринку від фальсифікату і досить низький рівень контролю за виконанням законів.
Щорічно створюються комісії, які з'ясовують, наскільки система реєстрації лікарських засобів в Україні відповідає міжнародним вимогам. У той же час питання, пов'язані із забезпеченням якості препаратів при їх виробництві та реалізації часто залишаються поза увагою. В результаті безкарність таких виробників і висока вартість імпортованих ліків роблять вигідною реалізацію фальсифікованої фармацевтичної продукції.
Недостатній рівень впровадження належних фармацевтичних практик (GMP) також сприяє зростанню неконтрольованих виробництв і каналів збуту ліків, а низький рівень захисту авторських прав не дозволяє задіяти самих виробників для боротьби з контрабандними потоками і фальсифікатом.
Серед найбільш поширених способів доставки на український ринок фальсифікату і заборонених медпрепаратів - контрабанда, перепакування прострочених лікарських засобів, виробництво на безліцензійних підприємствах, продаж препаратів через кур'єрів та мережу Інтернет, а також створення розгалуженої дистриб'юторської мережі шляхом схеми мережевого маркетингу.
Впровадження в Україні автоматизованої системи відстеження лікарських засобів в обігу за допомогою унікального ідентифікатора, який просувається в Європейському Союзі, може допомогти вітчизняним споживачам отримати надійний захист від неякісної або фальсифікованої медичної продукції.
Проблема фальсифікованих ліків широко поширена не тільки в Україні. За деякими оцінками, чорний фармацевтичний ринок є третім у світі за обсягами прибутку. Однак за даними Всесвітньої організації охорони здоров'я частка фальсифікату в країнах Західної Європи становить лише близько 5-8%, що значно нижче, ніж в Україні. Настільки високі показники в нашій країні пов'язані як з прогалинами у законодавстві, так і відсутністю спеціальних державних органів по управлінню фармацевтичною галуззю.
Серед першочергових кроків, які могли б сприяти зниженню частки фальсифікату і контрабандних медпрепаратів, могло б стати посилення контролю за виконанням законодавства, боротьба з корупцією на місцях, а також впровадження нових законодавчих норм щодо захисту ринку. Зокрема, необхідно закріпити обов'язкове ліцензування всіх учасників ринку на законодавчому рівні та перевірку фармацевтичних підприємств на відповідність вимогам GMP.
Крім того, імпортовані препарати слід перевіряти в місці ввезення, як це робиться, наприклад, в Австралії. Уряд цієї країни зміг зупинити потік підробок, конфіскуючи їх в портах прибуття. За два роки після введення жорсткого контролю за ввезеними препаратами кількість фальсифікованих ліків у австралійських аптеках зменшилася вдвічі.
Серед інших кроків, які могли б сприяти очищенню ринку – створення державних органів управління фармацевтичною галуззю та заохочення співпраці між виробниками лікарських препаратів і держорганами, а також навчання та інформування самих пацієнтів.
