Є і гарні новини. Чому український бізнес вийде з кризи сильнішим
Як відреагували на кризу французькі та українські підприємці.
У книзі «Шкіра у грі» Насіма Талеба йдеться про те, що коли ти усвідомлюєш свій ризик і несеш відповідальність не тільки за результат, але й за відсутність результату особисто, це робить тебе більш успішним підприємцем. Як не парадоксально, але через те, що державна підтримка зведена до нуля, ти значно швидше реагуєш і пристосовуєшся до середовища в цей конкретний кризовий проміжок часу. Впевнена, в цьому короткому описі себе впізнав кожен другий український бізнесмен, який на власній шкірі відчув, що таке вести бізнес в Україні у кризу.
Карантин застав мене у Франції, де я перебувала з родиною та працювала на відстані зі своєю українською командою. Цей період я мала змогу порівнювати два абсолютно різних бізнес-підходи до реагування на кризу. Перший, український, у якому я брала активну участь, і європейський, на прикладі Франції та мого партнера — швейцарської компанії.
16 березня президент Макрон оголосив про підтримку французької економіки в розмірі 300 млрд євро. Це стосувалося малого та середнього бізнесу. План передбачав орендні канікули на три місяці та компенсацію заробітної плати у розмірі 80−85%.
Французи відреагували на кризу… ніяк. Вони зрозуміли, що за відсутності доходів у них є допомога держави. Тому й не напружувалися: не переглядали бізнес-процеси, не скорочували витрати та не звільняли працівників.
В українських підприємців з моменту карантину шкіра повністю у грі — усіма клітинами та мембранами. Саме тому в нас є значно більше передумов створити глобальний конкурентний бізнес, порівняно з європейськими підприємцями. Отже, мої 5 інсайтів, чому.
1. Ми проактивні
Допомога держави у Франції робить бізнес інертним. Так, наприклад, більшість французьких ресторанів не адаптувались під доставку та не запровадили формат take away. А після відкриття у травні нічого не змінилось ні у меню, ні у концепції самих ресторанів. Натомість українські залишаються у грі, бо розуміють що повинні забезпечувати бодай мінімальний дохід власним коштом для своїх працівників. Вони змінили меню, аби страви могли бути зручними у транспортуванні, організували доставку. Можливість замовляти була реалізована через соціальні мережі, телефони та сайти. Після локдауну, багато з них внесли корективи у меню — скоротивши пропозиції чи навпаки — додаючи нові, більш трендові. Моє улюблене кафе зі Львова щотижня телефонувало мені і пропонувало замовити каву додому та нагадувало про себе.
2. Ми реагуємо швидко
Багато компаній запустили онлайн навчання для підтримки своїх клієнтів. Ми зробили це вже з другого тижня карантину. За неповні два місяці нам вдалося залучити 3 500 унікальних нових контактів. За період травень-вересень ці контакти ми перетворили у наших клієнтів, здобувши таким чином найбільші за декілька останніх років показники.
З відставанням у місяць навчання запровадили мої швейцарські партнери та багато інших європейських компаній. У цей час вже дозволили працювати клінікам, відповідно слухачів на навчанні стало значно менше, і його ефективність була в рази нижчою.
3. Ми готові йти «вабанк»
Після 2-х місяців простою ми розуміли, що потрібно допомогти нашим клієнтам-стоматологам розпочати прийом. Не чекаючи пропозицій від іноземних партнерів, ми пішли на ризик — створили пакет підтримки. Він включав знижені ціни та 2 місяці відтермінування. Ви ненормальні — казали мені швейцарці. Ризик неоплати в період кризи суттєво вищий, ще й курс валют непевний.
В результаті за період травня-вересня, динаміка продажів була найвищою серед країн Європи, а наші партнери почали ставити нас у приклад.
4. Ми дбаємо про спільний результат
Коли український підприємець каже своїй команді, що в нас критична ситуація, і всі мають включитися, команда це чує. В нашій країні працівник точно вийде на роботу, навіть за умови зменшеного доходу, бо він розуміє, що це врятує бізнес і його заробітну платню. Французький найманий працівник байдужий до спільного результату.
Для деяких напрямків бізнесу в Європі такий підхід зіграв злий жарт. Зокрема, коли навесні працівникам садово-польової галузі слід було виходити на роботу, вони просто відмовлялися. Причиною називали страх захворіти. Насправді ж працівники не зацікавлені напружуватися, адже вони й так отримують свої 80% від держави.
5. Ми креативні
Мабуть, кожна українська компанія під час карантину перетворились на стартап. БАгато хто забув про ієрархію, спростив систему прийняття рішень та дозволив собі реалізовувати «недосконалі» ідеї.
Наш приклад — декілька креативних рекламних кампаній, коли замість зрозумілої стоматологам мови «зубів та крові» ми використали смішних героїв з потужними емоціями. Кейс був успішним та дозволив нам за 8 місяців 2020 року прирости на 10% у порівнянні з минулим роком.
Заради об'єктивності
Хотіла б згадати й про те, чому нам слід повчитися у європейських партнерів.
Європейці, хоча й більш повільні, проте грунтовніше аналізують та осмислюють все, що відбувається. Зазвичай ми дуже швидко змінюємо якийсь один, критично важливий елемент бізнесу, щоб отримати швидке рішення проблеми. При цьому не враховуємо всі фактори у довгостроковому горизонті. Нам бракує системного мислення та вміння стратегувати. Причиною цього на мою думку, є брак бізнес освіти в минулому та домінування «чорного» бізнесу, де все вирішує не стратегія, а контакти та домовленості.
Я щиро вірю в те, що наше вроджене вміння виживати, змінюватись та адаптуватись до різних умов є сильною конкурентною перевагою. Якщо у майбутньому нове покоління менеджерів, здобувши бізнес-освіту в Україні та побачивши світ з «широко розплющеними очима», зможуть додати раціональності, професійності та системності до роботи українських компаній, то український бізнес матиме всі шанси не лише стати глобальним, але й перемогти на світовому ринку.
