Плюс 1−3% ВВП. Операція «ласкава детінізація»

30 травня 2019, 08:00

Є спосіб отримати від 1 до 3% ВВП та зробити населення заможнішим, освіченішим і активнішим

Україна намагається вивести економіку з «тіні» уже майже 30 років. Але переважно примусово-заборонними методами. Водночас є абсолютно безболісний шлях отримати від 1 до 3% ВВП та зробити населення заможнішим, освіченішим та активнішим. Це — фінансова інклюзія.

Відео дня

Фінінклюзії, так би мовити, не повезло з «ім'ям». Коли Євростат на початку 2000-х розпочав рахувати індекс доступності і використання населенням фінансових послуг, назвавши його в звичній собі манері FINDEX (financial inclusion index), він прирік найважливіший економічний інструмент на роки нерозуміння і фінансистами, і регулювальниками, і клієнтами.

Скільки списів було зламано різними експертами, які сперечаються, що включає в себе фінінклюзія! А «інклюзивний» корінь зазвичай часто розуміють як доступність відділень для людей із обмеженими можливостями, хоча насправді жодного відношення до фінінклюзії пандуси, розсувні двері і виносні кнопки не мають.

Отже, перед тим, як далі обговорювати, що ж може дати фінінклюзія економіці, пропоную відразу визначитися з дефініціями. Національний банк України, послуговуючись рекомендаціями OECD, включає до фінансової інклюзії три складові: доступність фінпослуг (фізичну/технічну/цінову), підвищення фінансової грамотності й захист прав споживачів фінансових послуг.

Якщо забезпечити людям всі ці три чинники — отримуємо громадянина з широкими фінансовими можливостями. І, як свідчить світова практика, цей громадянин дуже швидко поліпшить свій матеріальний стан за рахунок доступних фінінструментів і вміння ними користуватися. Власне, зростання добробуту людини — і є фінальна мета фінансової інклюзії.

Досягаючи цієї мети, фінансова доступність (як на мене, така назва звучить зрозуміліше) вирішує ще одне дуже важливе завдання -осбливо важливе для України.

343 млрд грн, за останніми оцінками НБУ, перебувають «на руках», поза фінансовою системою. Це, на хвилиночку, чверть річного бюджету України, або 1/9 частина ВВП

Це — детінізація економіки. Наведу лише кілька цифр. 343 млрд грн, за останніми оцінками НБУ, перебувають «на руках», поза фінансовою системою. Це, на хвилиночку, чверть річного бюджету України, або 1/9 частина ВВП.

Гроші, яких немає в офіційній економіці. Звичайно, з цих грошей теж оплачуються товари (а значить — і податок на додану вартість), можливо — певні зарплати. Але, яка частина з них бере участь у корупційних схемах? На жаль, НБУ не може це оцінити. Але, якщо готівка «живе» поза банківською системою, це означає, що це комусь потрібно.

poster
Дайджест головних новин
Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів НВ
Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

Майже 30 років ми всілякими примусово-заборонними способами намагаємося боротися з тіньовою економікою. Замість того, щоб створити такі умови, коли люди самі дістануть з-під матраців свої заощадження і віднесуть їх в банки, вкладуть в цінні папери, просто покладуть на рахунок, відкриють картку і нею користуватимуться! Адже значна частина з цих 343 млрд грн — це саме гроші населення, які люди з тих чи інших причин вирішили залишити поза системою. Цих причин, я вважаю, три. Я б умовно назвав їх так: технологія, довіра і фінансова грамотність.

З технологіями в нас все досить непогано — українські банки за рівнем технологічності сьогодні є на досить високому рівні, а деколи і випереджають західні технології. Інша справа, що в нас досі є населені пункти, де «не ступала нога банків», але цю проблему, упевнений, вирішить Bank ID — інструмент віддаленої ідентифікації клієнтів, який НБУ впровадив ще наприкінці минулого року.

А ось із іншими двома складовими — біда. Нацбанк довго чекав голосування Верховною Радою за закон про захист прав споживачів фінансових послуг (законопроект подано ще в 2017 році). І весь цей час клієнти українських банків і особливо фінкомпаній відчували і продовжують відчувати на собі всю красу українського «фінансового дикого заходу» з брехливими ставками, некоректними договорами, недбалим ставленням до персональних даних. Сьогодні НБУ, так і не дочекавшись, на жаль, голосування починає впроваджувати інструменти для захисту прав споживачів фінпослуг.

Наразі вони поширюватимуться переважно на банки, адже Нацбанк не регулює ринок небанківських фінпослуг, на якому працюють фінкомпанії і кредитні спілки (через неприйняття іншого закону — про «спліт»).

Українці погано знають про свої фінансові можливості, психологічно не готові користуватися майже нічим новим, окрім зовсім базових функцій, не завдають собі клопоту ретельними підрахунками, а тому часто потрапляють у халепу на кредитах і остаточно розчаровуються у фінансовій системі

З фінграмотністю також поки що складно. Українці погано знають про свої фінансові можливості, психологічно не готові користуватися майже нічим новим, окрім зовсім базових функцій, не завдають собі клопоту ретельними підрахунками, а тому часто потрапляють у халепу на кредитах і остаточно розчаровуються у фінансовій системі.

У цьому напрямі НБУ теж працює, розробивши стратегію підвищення фінансової грамотності, яку буде опубліковано в червні та почне впроваджуватися Нацбанком разом з іншими інституціями, зокрема з Міністерством освіти і науки України, уже цього року. Але для істотної зміни ситуації потрібні роки.

Ми підійшли до головного. Заради чого це все потрібно?

Насамперед, для додаткових 3% ВВП. Дуже грубі підрахунки дають підставу передбачати, що фінінклюзія може повернути в економіку суму в розмірі близько 2% ВВП і ще 1% ВВП як ефект того, що гроші почнуть заробляти гроші (це взагалі їх найважливіша функція, хоча про це у нас теж часто забувають). Скільки це 3% ВВП? Це, наприклад, фінансування всієї української медицини сьогодні! Отже, боротися є за що!

І головне, що така «еволюційна», а не «революційна» детінізація не коштує платникам податків грошей (як, наприклад, створення антикорупційних органів) і не викликає спротиву в громадян. Адже в результаті фінінклюзія — це те, що має зробити ваше життя комфортнішим і заможнішим і принести водночас країні більше 100 мільярдів гривень.

Спеціально для НВ Бізнес

Більше поглядів у розділі Експерти НВ Бізнес

Показати ще новини
Радіо НВ
X