Андрій Боренков

Керівник консалтингового напрямку BDO

Те, що відтік робочої сили з України з 2014 року різко збільшився - це факт, незважаючи на те, що оцінки масштабів трудової міграції сильно різняться (зокрема - через фактор сезонної робочої сили). В середньому прийнято говорити про дуже широкий діапазон у 2-5 млн працездатних українців, які працюють за кордоном, а за оцінками НБУ пропозиція робочої сили в Україні за останні два роки скоротилася на 5-8% (що досить істотно).

Часто можна почути критику щодо того, що держава нічого не робить для припинення потоку мігрантів, однак така критика не цілком справедлива. Швидко припинити трудову міграцію можна хіба закривши кордони або почавши строкову реалізацію масштабних державних проектів із залученням усіх бажаючих. Закриття кордонів - це точно не демократичні методи, які тільки посилять проблеми, а грошей на умовний новий БАМ в України теж немає. Те, що може припинити трудову міграцію - це зростання доходів всередині країни, чому допомагає і сама міграція.

Коли говорять про шкоду міграції, зазвичай згадують такі факти:

• Скорочення поточного зростання економіки - це правда лише частково, оскільки міграція негативно впливає на зростання економіки, але і недостатнє зростання економіки стимулює міграцію (і "куркою", скоріше, все ж є економіка).
• Скорочення потенціалу економіки в майбутньому ( "їдуть кращі руки і уми") - частину найкращих кадрів дійсно не вдається утримати, тому що Україна поки що просто не може дати їм можливості самореалізації. Наприклад, ми часто чуємо, що черговий талановитий вчений поїхав на Захід через те, що в Україні не міг проводити дослідження. На жаль, але ця тенденція є практично в усьому світі, і Україна просто не зможе дуже швидко створити матеріально-технічну базу, щоб утримати всіх талановитих людей. Тут включається аналог піраміди Маслоу: в країні, де не вирішені навіть багато важливих інфраструктурні проблеми, навряд чи можуть бути лабораторії світового рівня

Як не дивно, рідко згадуються і позитивні наслідки міграції:

• Вельми помірне зростання безробіття навіть у пік кризи - в 2014-2017 роках рівень безробіття не перевищило 10% (9.9% у 2017 році проти 7.8% у 2013 році). Високий рівень безробіття веде до соціальної нестабільності та багатьом пов'язаним проблемам, тому можна сказати, що з точки зору зайнятості України пройшла кризу без відчутних втрат
• Зростання переказів з-за кордону (заробітки, які передаються сім'ям в Україні). Згідно з уточненою методологією НБУ, в 2017 році такі приватні перекази склали $9.3 млрд (або $23.8 млрд за 2015-2017 роки), що в два рази більше, ніж всі закордонні позики та інвестиції за той же період ($4.65 млрд). Без цієї підтримки курсу національної валюти довелося б туго, а зростання цін отримало б новий потужний стимул.

Крім описаних вище наслідків є ще одне, дія якого не така однозначна: зростання заробітних плат. Дефіцит кадрів вже починає гостро відчуватися в регіонах: так, наприклад, окремі працедавці навіть замовляють рекламу на радіо, яка активно запрошує на роботу претендентів, обіцяючи стабільну виплату гідної зарплати та інші блага. Один з наших клієнтів нарікав, що незабаром повинен буде підвищувати зарплату своїм працівникам, зайнятим низькокваліфікованою працею, до € 500-600, щоб ті не виїжджали до Польщі.

Дайджест головних новин

Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів NV

Підпишись

Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

Ефекти від зростання зарплат і дефіциту кадрів розрізняються в короткостроковому і довгостроковому періоді:

• Падіння конкурентоспроможності української економіки і скорочення експорту (дешева робоча сила перестає бути дешевою) - негативний короткостроковий середньостроковий ефект.
• Збільшення попиту на внутрішньому ринку за рахунок зростання доходів населення - позитивний короткостроковий і середньостроковий ефект.
• Вимушене зростання капітальних інвестицій: власники підприємств будуть змушені більше інвестувати в засоби виробництва, оскільки підвищення вартості робочої сили вже не дасть сповідувати принцип зі старого армійського жарту про те, що "два солдати з будбату замінюють екскаватор" - позитивний середньостроковий і довгостроковий ефект.

Потрібно також не забувати важливий факт: більшість українських мігрантів не планують залишатися за кордоном. Так, проведене недавно дослідження у Польщі показало, що тільки 11% мігрантів, які виїхали в Польщу, планують там залишатися, і ще 15% - будуть приймати таке рішення в майбутньому. Іншими словами, майже 75% мігрантів сприймає своє перебування в Польщі як тимчасове і готові повернутися в майбутньому.

Таким чином, щоб вирішити міграційний питання Україні потрібно не будувати умовний БАМ, а сконцентруватися на реформах, які забезпечать приплив інвестицій в країну і подальше економічне зростання. З цієї точки зору реально діючий Антикорупційний суд дасть значно більше ефекту, ніж спроба якимось чином обмежити трудову міграцію.

Зростання зарплат і економічний підйом зроблять Україну більш привабливим місцем для роботи в майбутньому і можливо через якийсь тривалий період на порядку денному буде стояти прямо протилежне питання: що робити з трудовою міграцією в Україні. Але це вже буде зовсім інша історія.