Чотири причини, чому риба буде дорожчати

7 грудня 2020, 16:30

Наслідки Covid-19 для рибної індустрії ми незабаром почнемо відчувати гаманцем.

80% риби, яку споживають українці — це імпортована продукція, — пише UIFSA. Розвиток глобальної торгівлі у доковідному світі привчив нас, що поласувати морепродуктами з будь-якої точки світу можна за відносно невеликі гроші або за індивідуальним замовленням, або придбавши щось із асортименту найближчого великого супермаркету. Нині ж ціла низка факторів свідчить про те, що уже незабаром рибопродукти будуть дорожчати. При чому не лише для споживачів в Україні.

Відео дня

1. Зростання логістичних та супутніх витрат

Очевидним фактором росту цін на рибу буде збільшення собівартості видобутого кілограма. Нові правила санітарної безпеки, додаткові витрати на упаковку, контрольні заходи як для товару, так і для персоналу, суттєве зменшення інтенсивності транспортного сполучення — все це додаткові надбавки до вартості риби і морепродуктів дикого вилову особливо для країн, де цей товар імпортний.

Крім того, не слід забувати і про велику кількість банкрутств серед середніх і дрібних риболовецьких бізнесів, а також суттєве скорочення операцій з боку індустріальних гігантів через скорочення попиту на рибу в ресторанах, супермаркетах, на ринках. Багато заготівельників мусили викидати непродані залишки, багато хто знижував ціни і потім просто закривав бізнес. За оцінками, видобуток в різних регіонах впав на 30−50% порівняно із 2019 роком. Потужності швидко відновити не вийде. А отже — після тимчасової «шокової» просадки і навіть відвертого демпінгу з боку цілих країн — ціни йтимуть вгору. У тому числі — і з метою відшкодувати за рахунок споживача понесені раніше збитки.

2. Орієнтація рибалок на місцеві ринки

Крім логістичних проблем, пандемія засвідчила ще й хиткість міжнародних торговельних зв’язків. Загальні обсяги світової торгівлі рибою впали на 30%. Коли найбільший імпортер та експортер риби в світі, Китай, закрив кордони для живого товару, а низка країн Латинської Америки, які є провідними переробниками морепродуктів, пішли у локдауни, багато ланцюжків постачання переорієнтувалися на місцевих виробників, а експортери стали більше продавати на внутрішніх ринках. Це означає, що для імпортозалежних країн, таких як Україна, риби в деяких сегментах може не лишитися взагалі, а в деяких її ціна буде суттєво вищою за минулорічну.

3. Ймовірне суттєве зменшення субсидій для риболовецького бізнесу

Щороку країни світу виділяють на підтримку риболовлі і дотичних галузей близько $35 млрд. Із них $22 млрд виділяється на шкідливі, на думку вчених, речі: зниження податків на пальне, аби кораблі могли заходити якомога далі в океан в пошуках риби; підтримку розбудови риболовецького флоту і навіть опосередковано допомогу нелегальному видобутку тощо. Субсидії — одна з головних причин надмірного видобутку риби. Внаслідок цього, за оцінками FAO, третина всієї виловленої риби добувається на межі знищення цілих видів. В Північній Атлантиці цей відсоток сягає 40%, а в Середземному і Чорному морях — 88%.

poster
Дайджест головних новин
Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів НВ
Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

Коли в світі вибухнула пандемія Covid-19 і багато суден повернулось до портів, експерти заговорили про відновлення ресурсів океану. Судячи з активності різних міжнародних інституцій, вони мають намір не втратити цей шанс на відновлення природного балансу, або принаймні, суттєвого зменшення обсягів промислового видобутку. До кінця 2020, максимум до середини 2021 року угоду про зменшення субсидій, яку тягнуть з початку 2000-х, скоріше за все, ухвалять. А гроші переорієнтують на підтримку довкілля і прибережних громад. Це означає одночасно і зменшення пропозиції через вихід з бізнесу частини гравців, і здорожчання риби і морепродуктів. Очікується також, що значну частку підтримки втратять і нелегальні рибалки

4. Розширення морських захисних зон із повною забороною рибальства

Нині в світі всього лише 2,4% території світового океану відноситься до зон із повною забороною рибальства. Свіже дослідження експертів Світового економічного форуму показує, що збільшивши ці обсяги втричі і додавши ще 5% (йдеться переважно про території в Тихому океані), у майбутньому можна створити передумови для додаткового збільшення видобутку риби і морепродуктів через відновлення популяції щонайменше на 20% — це плюс $15−19 млрд. щорічно.

Утім для найближчих років це означає скорочення видобутку. Крім того, окремі екологічні організації збираються лобіювати «закриття» для риболовства до 30% світового океану до 2030 року. Популярність екологічних рухів дає всі підстави вважати, що в цієї ідеї багато шансів на реалізацію. А це — ще один фактор суттєвого зниження пропозиції риби та морепродуктів на ринку. І росту цін.

Втім, є й хороші новини. За даними Держстату, з початку року ціни на рибу і рибні продукти, які враховуються в індексі споживчих цін, майже не змінилися, подорожчання склало за 10 місяців заледве 1−2%. Чи буде так тривати ще кілька місяців — залежить від того, як буде відновлюватися споживчий попит громадян і чи буде передноворічний продуктовий ажіотаж таким же інтенсивним, як і щороку.

Показати ще новини
Радіо НВ
X