Чому промисловість неконкурентна в Україні

23 січня 2018, 19:00

Чи є шанс у сьогоднішньої України вижити без промисловості? Звісно, ні. Чи зможе українська промисловість відновити свою колишню міць без протекціонізму? Безумовно, ні!

Чому виникла необхідність у законопроекті №7206, який сьогодні відомий під назвою "Купуй українське, плати українцям"?

Він фактично є висловленням протесту українського ділового середовища та депутатів проти ситуації, що склалася. Ми не погоджуємося з діями "похоронної команди" на чолі з першим заступником міністра економічного розвитку і торгівлі України Максимом Нефьодовим, дії якої призвели до штучних перепон на шляху вітчизняних промисловців до перемоги у держзакупівлях. Поясню свою думку. В Україні наразі існує певна "монополія грошей", по суті головними інвесторами є державні концерни, такі як Укрзалізниця, Укргазвидобування, енергетичні підприємства та органи місцевого самоврядування, адже саме в них є гроші на державні закупівлі.

Відео дня

Щороку сума коштів, які витрачаються на закупівлі сягає 275 млрд грн, а це - майже 12% ВВП, з яких приблизно 105 млрд виводяться з України, бо припадають на імпорт.

Законопроект "Купуй українське, плати українцям!" пропонує вдосконалену модель публічних закупівель. Вона надає перевагу продукції, виробленій на українських підприємствах та з української сировини.

Хтось скаже, що це – порушення вільної конкуренції та світових норм. Але ж саме такою моделлю користуються країни, товари яких купують у всьому світі та які демонструють зростання економіки, яке не можна й порівняти з тим, що ми маємо сьогодні. Захист вітчизняного виробника є невід’ємною частиною економічної політики найбільш розвинених країн світу, приміром, США, Китай, Туреччина надають значну підтримку своїм підприємствам. Так Туреччина надає 15% цінової переваги компаніям, що мають виробництво на території країни. В США держустанови зобов’язані надавати перевагу продукції, що містить не менше 50% місцевої складової, а також 6% цінову перевагу і ще більше - 12% - для малого та середнього бізнесу. Уряди стимулюють виробників кредитами, податками, що врешті решт дозволяє товару конкурентно виходити на зовнішні ринки.

Тоді чому ж Україна, яка виснажена кредитними зобов’язаннями та війною, дозволяє собі розкіш віддавати на сторону гроші, які могли б бути вкладені в національну економіку, дати нові робочі місця, повернути вимушених заробітчан та кошти у вигляді податків до українського бюджету. За підрахунками експертів Федерації, закупівля українських товарів дала б можливість додатково створити до 200 тисяч робочих місць.

Ключовим принципом світової торгівлі є вільна конкуренція. Але, навіть за умов жорсткої конкуренції, найбільш розвинені держави розуміють, що більш слабкі країни потребують перехідного періоду для стабілізації економіки. Для України існувала можливість законно скористатися винятками, існуючими для країн, що перебувають в складній економічній ситуації. Тоді чому українські промисловці неконкурентні в своїй власній країні? Відповідь дуже проста та не дуже приємна. Певні українські можновладці неначе забули про стан речей в українській економіці та взяли на себе зобов’язання відкрити ринок державних закупівель на рівні з розвинутими економіками європейських держав. В умовах сьогодення така недбалість збоку посадовців, на наш погляд, рівнозначна зраді національних інтересів. Як ви думаєте, чи може Україна конкурувати в сьогоднішніх умовах з тією ж самою Німеччиною чи Францією?

poster
Дайджест головних новин
Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів НВ
Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

Можливо саме ті, хто це допустив, наразі серед головних опонентів законопроекту "Купуй українське, плати українцям!" та продукують численні міфи щодо його начебто непрозорості та складності. Насправді, це або звичайне нерозуміння ними реалій та потреб української економіки, або, що значно гірше, чергова піар-кампанія, яка має на меті імітацію бурхливих реформ та відпрацювання грантів.

Рада Федерації роботодавців прийняла рішення підтримати законопроект як інструмент захисту українських виробників. Адже ми маємо бути не жебраками, які постійно тягнуть руку до МВФ та ЄС та множать борги країни, а господарями у власному домі.

Я переконаний, що країна має реальні шанси вскочити у швидкий потяг розвитку конкурентоздатної економіки. Але для цього необхідно діяти в інтересах української економіки, що, власне, і означає діяти в інтересах України.

Показати ще новини
Радіо НВ
X