Чому потрібна система моніторингу

22 грудня 2017, 08:00
Вы также можете прочесть этот материал на русском языке
Не так давно у місті Стебник Львівської обласі стався провал грунту. Утворилася яма діаметром 200 та глибиною 40 метрів

Ця геологічна подія понівечила поле, поставила під загрозу життя та майно людей, зруйнувала лінію електропередач та створила загрозу для дороги, що розташована неподалік.

Відео дня

Звичайно, Уряд та місцева влада оперативно відреагували на біду. Після огляду місця події посадовцями були прийняті всі відповідні рішення. Зараз шкода від події мінімізується.

Але чи все ми сьогодні зробили для того, щоб подібних випадків в Україні не було завтра і післязавтра? Щоб земля не провалювалася під ногами, коли на ній будуть жити наші діти та онуки?

Ні, сьогодні зроблено не все. В Україні є тисячі ділянок, де відбуваються дуже складні, часто малопередбачувані геологічні процесси. Якась частина з них звичайно викликана господарською діяльністю людини, але інша — виключно примхи самої природи.

Але нажаль, сьогодні ми можемо відслідковувати чимало геологічних процессів тільки за "географією катастроф". Просто тому що в нашій країні просто немає системи моніторингу геологічних процесів.

Що це і як вона працює в інших країнах? Все дуже просто. Не так багато часу та ресурсів треба групі спеціалістів, щоб оглянути певний регіон, зробити заміри, та визначити місця — де може бути потенційна небезпека. Чи то зсуви грунту, чи то провалля, чи то інші негаразди.

Задокументувавши ситуацію спеціалісти наносять особливі ділянки на карту, щоб нею могли користуватися всі зацікавлені сторони. А також час від часу здійснюють огляд безпечних та небезпечних районів з метою фіксації данних динаміки різних геологічних процесів.

У результаті описаної роботи стає можливим правильно планувати прокладку шляхів та розвиток населених пунктів. Краще визначати території для розбудови промисловості або сільского господарства. Запобігати створенню загроз та стихійних лих.

Доречі — запровадження такого моніторингу покращило би і інвестиційну привабливість країни. Тому що знизило би ризики для виробництв. Адже що є сьогодні? Так — перед тим, як побудувати склад або завод, спеціалісти роблять свердловини та визначають — чи достатньо міцні грунти під майбутніми фундаментами. І інвестор оплачує ці дослідження та сміливо будує.

Але чи знає він, що відбувається за 100 метрів від його ділянки? А за 2 кілометри? Які плавуни, зсуви або напруги в породах от-от призведуть до зміни геологічного спокою в місцевості? Куди може подітися вода або як може змінитися її якість?

Зрозуміло, що відповіді на всі ці питання краще знати раніше, ніж коли у ділянку будуть вкладені десятки мільйонів долларів — держкомпанією, місцевою владою або приватним інвестором. Все це краще знати до того, як побудують будинки, в котрих будуть жити люди.

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

poster
Картина ділового тижня

Щотижнева розсилка головних новин бізнесу і фінансів

Розсилка відправляється по суботах

Показати ще новини
Радіо НВ
X