Окулісти чи аналітики? Хто потрібен податковій службі
У двадцять разів. Такою є різниця у податковому навантаженні на літр палива між лідером рейтингу найбільших платників податків за підсумками 2020 року серед найбільших автозаправних мереж України.
У першого рядка — Shell — 132 станції та сплата 1,79 грн операційних податків на літр. А у десятого — «Авантаж 7» — 107 заправок та 8 копійок з літра. Мова про ПДВ, податок на прибуток, зарплатні та місцеві податки, військовий збір. Другий рядок зверху у ОККО — 1,32 грн/л, другий рядок знизу БРСМ — 16 копійок на літр.
Як може бути така різниця у компаній, які володіють схожими станціями і несуть відповідно однакові витрати, що торгують нібито одним і тим же паливом, що наймають один і той же персонал?
У результаті Shell і ОККО, які сумарно володіють 539 АЗС, заплатили торік 1,8 млрд грн операційних податків, тоді як решта вісім учасників першої десятки найбільших мереж з їхніх 1 794 АЗС «спромоглися» на 1,371 млрд. Як таке може бути?
Дані не таємні. Вони складені на основі статистики Державної податкової служби, вибраними виданням «Рейтинг. Бізнес в офіційних цифрах» з урахуванням галузевих даних «Консалтингової групи А-95» про кількість АЗС у мережах та обсягах їх реалізації. Але всі ці цифри, які правдами та неправдами виколупують експертні організації, є у податківців. Вони також мають систему електронного адміністрування реалізації палива ( СЕАРП), систему електронного адміністрування ПДВ та ще багато чого. Вже кілька років як усі заправні комплекси, нафтобази, бензовози знаходяться в базі податкової, оснащені рівнемірами, витратомірами і ще невідомо чим.
«В Україні одна з найпоширеніших у світі систем контролю за обігом палива. Яких ще вам реформ не вистачає?», — не втомлюється запитувати у дискусіях із податківцями голова парламентського комітету з фінансів, податкової та митної політики Данило Гетьманцев.
Про що говорить такий розліт «податкового» навантаження? Може про те, що аутсайдери рейтингу, що належать до так званих дискаунтерів, на благо клієнта торгують за мінімальними цінами, а отже, без прибутку? Не схоже. На тлі мізерних податків бізнес БРСМ у 2020 році приріс більш ніж на 30 станції, придбав нафтобазу та став спонсором ФК «Шахтар». Були навіть проєкти щодо підтримки політичних сил. Весь розвиток оціночно потягнув на $25 млн.
«Авантаж 7» у 2020 році виріс на кілька комплексів у респектабельному столичному регіоні, кожен з них коштує щонайменше $1 млн.
Звідки гроші? Чи не ті це гроші, які «забули» заплатити у вигляді податків? Тим часом, Shell за останні кілька років збудувала один комплекс і дещо модернізувала. Може тому, що на руках після сплати податків залишається не так багато?
Фіскали потроху прозрівають. Під час останнього засідання згаданого комітету вони, зокрема, розповіли, що були змушені повернутися до практики хронометражів — спочатку рахувати кількість машин, які заїжджають на станцію, а потім заходити на АЗС і звіряти ці дані зі свідченнями касових апаратів. На 90% — таке зростання реалізації було відзначено на одній із столичних заправок після візиту податківців.
При цьому слід зазначити, що чеки видають кожному клієнту. Ось тільки не всі з них справжні. Деякі елементарно не «б'ються» спеціальною базою на сайті ДПС. А на тій же БРСМ трапляються інші дива: при оплаті готівкою нерідко можна отримати чек з якоюсь позначкою «К» у графі «Форма оплати» (див. фото). Нормативна база вимагає чіткого позначення форми оплати — готівка, картка, відомість
Є зовсім унікальні «королі бензоколонок». Фіскали виявили близько 500 АЗС, добовий виторг яких не перевищує 5 000 грн (вартість менше 200 л бензину), тоді як для беззбитковості, розрахували податківці, необхідно хоча б 6 000 грн.
Розрахунки показують, що якби податкове навантаження по заправних станціях було на рівні «окковського» (1,32 грн/л), 2020 року до бюджету було б мобілізовано додатково понад 10 млрд грн.
Ще близько 5 млрд грн «сидить» у лівому виробництві бензину на міні-НПЗ та нафтобазах. Адреси відомі, до того ж давно.
Загалом цього року тіньовий сектор на паливному ринку забере з бюджету не менше 22 млрд грн, і це лише ПДВ та акциз. Скільки ж поставлять на відшкодування фіктивні споживачі нафтопродуктів, на скільки завищать витрати та занизять прибуток, відповідно податок на нього — порахувати фактично неможливо. Адже в цих схемах заправки відіграють не останню роль. Нейтралізуй цю ланку і закриєш куди більший відтік коштів повз бюджет.
Але найголовніше в тому, що фіскали мають на своїх моніторах всю картину і можуть оперативно вживати заходів щодо особливо «забудькуватих» нафтотрейдерів.
Рейтинги платників податків обіцяють стати добрим інструментом громадського контролю за роботою самих податківців. Збереження космічних розльотів у податковому навантаженні в межах однієї галузі — найкращий індикатор пильності контролерів. А всього потрібно розділити одну цифру на іншу. Невже це так складно?
