Що сталося зі Smart City в Києві. Навіщо Україні загальнодержавний план цифровізації

11 січня 2021, 11:07

Щоб наздогнати європейські міста, важливо створити загальну архітектуру цифровізації та продумати взаємозв'язки між загальнодержавними і міськими рішеннями.

Цифровізація послуг в Україні поки не є системною і місцеві політичні еліти можуть на свій смак та розсуд впроваджувати ті чи інші рішення без огляду на інтереси громад. Саме така ситуація відбулася в Києві, коли без попередження та попередньої підготовки користувачів, було відключено мобільний додаток Kyiv Smart City, яким за 2020 рік встигли скористатися 5 млн мешканців столиці. На жаль, для мене і всієї команди, яка була причетна до розробки та запуску цього продукту, така новина теж стала абсолютною несподіванкою. Зміна додатку на новий стала яскравим прикладом того, як політичне рішення може закрити проєкт, на розробку та маркетинг якого були витрачені величезні кошти киян.

Відео дня

Я спостерігаю за тим, як проєкт Kyiv Smart City розвивався останній рік. Стає очевидним, що місто втрачає позиції в рейтингу розумних міст і проєкти цифровізації, на жаль, не набирають подальших обертів для розвитку. Цифровізацію столиці поступово гальмують.

Тим часом європейські міста щорічно витрачають на місцеві ініціативи Smart city близько 10−15% свого бюджету. В Києві цей показник ще до недавнього часу складав близько 3%. У нещодавно затвердженому Верховною Радою бюджеті України на 2021 рік видатки на цифровізацію сягають майже 1,8 млрд грн або 0,1% від загальної суми видатків бюджету всієї держави.

Безумовно, Україні ще не один рік доведеться наздоганяти сусідів-європейців, які задають темп та вектор руху в питанні цифровізації міст. Але, як відомо, шлях в тисячу лі починається з першого кроку. Щобільше, у скрутних умовах пандемії та глобальних економічних викликів бюджет для подальшого цифрового розвитку, який отримала Україна, є рекордним. Тому є впевненість, що цифровізація послуг в українських містах матиме позитивну динаміку і ми нарешті винирнемо з прірви цифрового невігластва.

Згадаємо, що у Держбюджеті на 2020 рік на державу в смартфоні ніяких видатків не було закладено. Міністерство цифрової трансформації України спиралось на технічну підтримку від міжнародних партнерів, раніше запущені бюджетні програми та ефективну роботу команди. Прискореному переходу України в онлайн сприяли не тільки амбітні плани фахівців з діджиталізації, але й пандемія коронавірусу, яка й слугувала якнайшвидшій цифровізації країни.

Після ухвалення Держбюджету-2021, який сміливо можна назвати бюджетом розвитку цифровізації в нашій країні, шансів на створення «України без паперу» значно побільшало. Зараз я кажу про державу, яка в оперативному режимі відмовляється від паперового документообороту на користь «цифри». Це нові стандарти, нова якість та комфорт онлайн-послуг в українських містах. А ще це комплексний сценарій інтелектуалізації та цифрової трансформації українських місць або Стратегія цифрового розвитку громад, над якою працюватиме команда Smart City.

Завдяки видаткам на цифровізацію, запланованим у Держбюджеті-2021, країна побачить подальшу діджиталізацію найважливіших для містян міських установ та сфер життя — охорони здоров’я, соціального захисту та освіти. Зокрема, видатки на Національну програму інформатизації сягнуть 602 млн грн, ще 231 млн підуть на розвиток адміністративних послуг та розширення мережі центрів надання адмінпослуг (ЦНАПів).

poster
Дайджест головних новин
Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів НВ
Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

Зазначу, що зараз процес розробки цифрових платформ йде як на державному, так і на місцевих рівнях. Мінцифра працює із національними цифровими проєктами, тоді як громади вже мають власні успішні кейси з діджиталізації. Флагманом цього процесу є Kyiv Smart City, але зараз власні smart city-проєкти розбудовують і команди фахівців із Харкова, Львова, Дніпра, Мукачево та інших українських міст. До речі, створення мережі ЦНАПів спростило доступ громадян до державних послуг, й посилило і розширило повноваження місцевих громад, тобто стало своєрідним підґрунтям процесу децентралізації, що триває в країні. Але щоб зробити Україну конкурентоспроможною та високотехнологічною, цифрову реформу, яка розвивається на національному і локальному рівнях, треба значною мірою синхронізувати, тобто інтегрувати плани розвитку цифрових міст України у загальнодержавний план цифровізації.

Зрозуміло, що загальну архітектуру та взаємозв'язки між загальнодержавними і міськими цифровими рішеннями треба сконструювати заздалегідь.

Наведу кілька прикладів. Скажімо, електронний рецепт: отримавши призначення від лікаря, пацієнт може захотіти відразу знайти на інтерактивній карті міста інформацію про аптеки, які продають потрібний препарат за державною програмою «Доступні ліки». І цю можливість йому треба надати. Або цифрове рішення, завдяки якому ситуаційний центр міста буде підключено до трекінгу екологічної ситуації, а місцева влада та держслужби зможуть приймати необхідні рішення вчасно.

Окремої уваги заслуговує тема цифровізації містобудування. Мова про електронний кабінет забудовника, єдину систему електронного відстеження будівництва та інші ініціативи, які забезпечуватимуть прозору взаємодію між державними органами і будівельними компаніями. Крім унеможливлення корупції, такі проєкти слугуватимуть ефективності міського планування і управління містом в цілому.

Отже, продовжуємо будувати розумну цифрову Україну, де присутність держави і міста в житті громадян є мінімальною, а діджиталізація створює нову реальність.

Показати ще новини
Радіо НВ
X