Чому йде наглядова рада Нафтогазу

20 вересня 2017, 10:30
У діловому середовищі всі обговорюють причину відставки наглядової ради Нафтогазу. Це питання зараз хвилює багатьох

Висуваються які завгодно версії, починаючи від бажання отримати контроль над фінансовими потоками компанії з боку прем'єра Володимира Гройсмана та віце-прем'єра Володимира Кістіона і до спроби з їх боку лобіювати інтереси Дмитра Фірташа.

Відео дня

Починаючи від небажання керівництва Нафтогазу проводити анбандлінг і закінчуючи небажанням уряду Гройсмана нести відповідальність за підвищення цін на газ.

Насправді за будь-яким звільненням лежить ланцюжок подій, що йому передують. Простеживши які можна зрозуміти реальну причину відставки Пола Ворвіка і Маркуса Річара.

І це зовсім не спроба уряду змусити членів наглядової ради декларувати свої доходи, як вважає дехто. Всі західні члени наглядової ради Нафтогазу мають ідеальні податкові декларації, до яких неможливо підкопатися. При бажанні, вони могли б заповнити електронні декларації.

Безпосереднім приводом для відставки послужили дві події.

Перше. Наглядова рада в березні звільнила голову Укртрансгазу ("дочки" Нафтогазу яка транпортує газ) Ігоря Прокопіва. Звільнила за те, що його заступник купив обладнання для модернізації компанії у посередника, а не безпосередньо у виробника. При цьому, виробник брав участь в конкурсі.

Наглядова рада спочатку зажадала від Прокопіва звільнити такого заступника (очевидно, що або людина некомпетентна, або злодійкувата). Прокопів встав на його захист, після чого його самого звільнили. Але колишнього голову Укртрансгазу Кабмін призначив в Міненерго... курирувати Нафтогаз України і реформу ринку газу.

У його віданні також опинилося питання підвищення ціни на газ для населення. Керівництво Нафтогазу і МВФ виступає за зростання. Тоді як Прокопів став його блокувати, доводячи Гройсману, що без цього зростання цілком можна обійтися.

Можна зрозуміти і негативну реакцію Гройсмана на пропозицію підвищити ціни на газ для населення. Якщо це зробити, то Нафтогаз отримає хороший прибуток, його менеджмент похвалу за відмінні фінансові показники, а Гройсман порцію невдоволення споживачів.

Загалом, призначення в Міненерго звільненого членами наглядової ради Прокопіва був першим серйозним дзвінком для них. Означав він одне - акціонер, в особі Кабміну, їм не довіряє. Згідно логіки західних топ-менеджерів, навіщо працювати якщо немає довіри. І вже тоді частина членів залишила наглядову раду.

Другий і остаточний акт цієї драми розгорнувся у вересні, коли стало відомо, що Кабмін не затверджує фінансовий і бізнес-план Нафтогазу. Сам факт, що акціонери компанії найняли дорогу наглядову раду, а потім дозволяють собі втручатися в їі рішення щодо стратегії і тактики розвитку компанії, абсолютно не зрозумілий для високоповажних британських топ-менеджерів.

poster
Дайджест головних новин
Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів NV
Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

Вони в принципі не звикли до такого ставлення. Якщо їх наймають – значить їм довіряють. Якщо їм довіряють – значить затверджують ті пропозиції, які вони вносять і дають можливість управляти дорученим їм підприємством. Тут же на кожному кроці можна говорити про блокування будь-яких правильних з точки зору наглядової ради ініціатив. Природна реакція будь-якого західного топ-менеджера в цьому випадку – подати у відставку.

Хоча нам, звісно, це здається смішним. Мовляв, слабаки, не витримали боїв в апаратних війнах. Але на Заході саме поняття апаратні війни за право покерувати держкомпанією має вигляд страшного сну.

Що залишається за ширмою, так це мотиви прем'єр-міністра Гройсмана, його заступників Кістіона і Степана Кубіва, і заступника міністра енергетики Прокопіва.

Є кілька пояснень їхніх мотивів:

  • якого неофіційно дотримуються у Нафогазі. Всі ці люди таким чином намагаються використовувати політичний вплив для встановлення корупційних схем у НАКу і його "дочках". Мало того, допомагає їм і координує їх дії Фірташ, чиї інтереси проглядаються у ряді дій чиновників.
  • якого неофіційно дотримуються у Кабміні й Міненерго. Керівництво Нафтогазу не хоче ліквідовувати компанію і розділити її на частини, на чому наполягають міжнародні донори. А всіма правдами і неправдами намагаючись зберегти його монополію. При цьому, керівництво Нафтогазу домагається прибутковості компанії НЕ за рахунок геніальних менеджерських рішень, а шляхом банального протиснення зростання цін. Яке вдарить, насамперед, по іміджу самого Кабміну.

Як би там не було насправді, є одне слово, яке глобально описує все, що сталося з Нафтогазом і його наглядовою радою з початку року - недовіра.

Керівництво Кабміну й Міненерго не довіряє менеджменту Нафтогазу, вважаючи, що там намагаються вирішити фінансові проблеми НАКу за рахунок погіршення іміджу уряду. При цьому, у Кабміні і Міненерго впевнені, що ціни на газ можна й не підвищувати, що гострої потреби у цьому немає. В уряді не довіряють наглядовій раді, вважаючи її іграшкою у руках менеджменту Нафтогазу.

Керівництво Нафтогазу не довіряє Кабміну і Міненерго, вважаючи, що там працюють корупціонери і ретрогради, які намагаються зберегти вплив на монополію для того, аби й далі отримувати відкати на тендерах. А також бачить у деяких діях Кабміну і Міненерго спробу лобіювати інтереси олігарха Фірташа.

МВФ, ЄБРР та Світовий банк, після гучної відставки наглядової ради Нафтогазу, більш не довіряють уряду і тисячу разів подумають перед тим, як надати черговий транш і чергове фінансування країні. Ситуація підігрівається тим, що незалежні наглядові ради зазнали фіаско у всіх великих держмонополіях. Нафтогаз залишався останнім позитивним прикладом цієї реформи.

Те, що трапилося з наглядовою радою Нафтогазу, є дуже симптоматичним для всієї країни і всього суспільства. Сьогодні Україна просто просякнута недовірою. Ніхто нікому не вірить і не довіряє.

А розраховуватися за це, як завжди, доведеться кожному із нас.

Показати ще новини
Радіо NV
X