Чому IT-досвід Білорусі важливий для України
Нещодавно народний депутат України Сергій Каплін зареєстрував у ВРУ законопроект Про розвиток цифрової економіки, який буква в букву дублює законодавчий акт Республіки Білорусь.
За фактом, народний обранець вирішив навіть не міняти назву білоруського декрету № 8, який створює безпрецедентні умови для розвитку IT-галузі і дає серйозні конкурентні переваги країні у створенні цифрової економіки XXI століття. Хотілося б зазначити, що у законодавчого акту Білорусі багато авторів: провідні білоруські ІТ-підприємці, юридична компанія Алейников і партнери, а також західні експерти галузі.
Безумовно, тішить той факт, що українські політики нарешті вирішили звернутися до досвіду Білорусі, який такий цінний для розвитку багатьох галузей України, зокрема і сфери IT. У білорусів за плечима 13-річний досвід співпраці держави з IT-бізнесом. Старт взаємодії поклав Парк високих технологій, який відкрили у 2005 році. Білоруський аналог Кремнієвої долини - особлива економічна зона зі спеціальним податково-правовим режимом.
Білорусь і Естонія по суті стали першими країнами на пострадянському просторі, які зробили такий великий ривок у розвитку інноваційних технологій на рівні держави. Отже, досвід сусідів України дійсно цінний. Це, звісно, не означає, що слід під копірку знімати законодавчі акті, але все-таки прислухатися є до чого.
Тим більше, зараз у Києві проходить виставка Made in Belarus, де представлені білоруські компанії, готові співпрацювати з Україною. До того ж, якщо раніше на думку спадали тільки трактори і картопля, то вже сьогодні обличчям Білорусі стали IT-технології. Все це - результат ефективної політики керівництва країни, спрямованої на розвиток галузі.
За 13 років існування Парку високих технологій білоруські IT-підприємці здобули світове визнання, а також розробили не одне програмне забезпечення, за допомогою якого сьогодні весь світ. Viber, World of tanks, Maps.me, MSQRD, AIMATTER - ці та багато інших продуктів зобов'язані своєю появою саме білорусам.
Крім того, лідер з надання робочих місць програмістам в Україні - компанія EPAM, заснована двома білорусами Аркадієм Добкіним і Леонідом Лознером. Сьогодні у компанії офіси по всьому світу, а річний виторг становить понад $1 млрд. Акції EPAM котируються на фондовій біржі Нью-Йорка, а капіталізація компанії становить приблизно $6 млрд.
Хіба українці не здатні вибудувати таку компанію? Ще б пак. Однак відсутність структурованої державної політики у цьому питанні нещадно стопорить процес.
Сьогодні інноваційні технології розвиваються з шаленою швидкістю, але встигнути за ними можливо. А для держави це просто необхідно, тому що завдяки IT-компаніям у країну можна залучити великі іноземні інвестиції, що безумовно зміцнить національну валюту і забезпечить робочі місця для людей.
Отже, шановні українські політики, може варто відкрито звернутися до білоруських сусідів за консультацією та сприянням щодо питання розвитку цифрової економіки і співпраці держави з IT-сектором. Упевнений, білоруські колеги не відмовлять у допомозі. А копіювання залиште Xerox.
