Чому падіння економіки в Україні менш відчутне, ніж у європейських країнах

29 грудня 2020, 08:00

Слабкі економіки краще справляються з кризою. Чому?

Матеріал підготовлений у співавторстві з Юрієм Шоломицьким — керівником Центру макроекономічного моделювання Київської школи економіки.

Розмір падіння економічної активності та спеціалізація країн

Відео дня

Унікальність впливу пандемії коронавірусу на економіку полягає у швидкому та одночасному падінні ділової та споживчої активності в практично усіх країнах світу. Песимістичні очікування та втрата доходів зумовили скорочення домогосподарствами споживання — подекуди до рівня базових потреб, а найсильніше знизився попит на товари тривалого використання (побутова техніка, авто). Підприємства також обмежувалися поточними потребами та зменшили видатки на оновлення основного капіталу.

Існуюча спеціалізація країн, за якої технологічні промислові товари складають більшу частку виробництва розвинених економік, а сировина й товари з низьким ступенем обробки у випуску країн, що розвиваються, у цьому випадку стала злим жартом. Експорт розвинених країн впав досить сильно і якщо додати скорочення споживчого та інвестиційного попиту, це означає частково й сильніше падіння рівня економічної активності порівняно зі країнами, схожими на Україну. Наприклад, падіння економіки Європейського союзу в 2020 році оцінюється у 7.8%, тоді як прогнози для України сходяться на значенні приблизно у 5%.

Тим не менше, формальне покращення зовнішнього балансу є побічним наслідком глибокої кризи та лише підтверджує посередній статус української економіки. А скорочення інвестицій позначиться на продуктивності та зростанні у наступні кілька років.

Стійкий експорт України на фоні падіння експорту локомотивів європейської економіки

У другому кварталі експорт Німеччини, Франції та Італії знизився на 22.2%, 32.5% та 31.5% порівняно з минулим роком. Втрати українського експорту були порівняно меншими — лише 9% у річному вимірі. Ключовим фактором такого результату є специфіка українського виробництва: у структурі експорту України переважають сільськогосподарські товари та товари з невисоким ступенем обробки. Зовнішній попит на ці товари був відносно стійким, а на початку четвертого кварталу експорт майже повернувся на докризовий рівень. У листопаді-грудні тенденція до відновлення експорту може навіть посилитися. Зокрема, очікується зростання попиту на продукцію добувної та металургійної галузей. Єдиною перепоною до відновлення експорту сільськогосподарської продукції до рівня минулого року є фактор гіршого врожаю: збір зернових цього року суттєво скоротився.

Падіння імпорту України та найбільших економік Європи вказують на можливі наслідки кризи для довгострокового зростання

Імпорт Німеччини, Франції та Італії у другому кварталі скоротився також суттєво, однак меншими темпами, ніж експорт — на 17.3%, 21.6% та 24.3% відповідно. Імпорт до України, навпаки, падав значно швидше експорту — на 23.4% у другому кварталі. Єдиним видом імпортованих товарів, попит на які зріс, були продукти харчування. Падіння ж імпорту інших товарів було й залишається значним.

Статистично це означало покращення зовнішнього балансу та сприяння зростанню ВВП, адже внесок у зміну ВВП з боку чистого експорту був позитивним значенням. Проте покращення внеску зовнішньої торгівлі насправді супроводжувалося сумним явищем — стійким скороченням інвестиційного попиту. У цілому капітальні інвестиції у другому та третьому кварталах були нижчими минулорічних рівнів на майже рекордні 34% та 36% відповідно. На початку четвертого кварталу випереджаючі індикатори вказували на подальше падіння інвестицій. За час поточної кризи стійке зростання інвестиційного попиту було зареєстровано лише у поштовій та кур'єрській галузях, що стало чи не єдиним позитивним наслідком карантинних обмежень.

poster
Дайджест головних новин
Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів NV
Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

Очікування нижчого попиту та тривалої кризи зумовлює більшу схильність бізнесу до заощаджень — утримання ресурсів у формі ліквідних активів. Бажання вижити зумовлює економію на капітальних інвестиціях, яка також свідчить про раціональність поведінки бізнесу. А тому підозрюємо про існування запасу міцності, що допоможе витримати негативну дію додаткових обмежень на ділову активність у рамках боротьби з пандемією, зокрема запланованих до введення у січні. Також це означає можливу потенційну користь від розширення урядових програм з кредитування, що забезпечать доступну ліквідність.

Яка роль домогосподарств у зміні імпорту?

Важливою особливістю кризи стала зміна поведінки домогосподарств. Наприклад, запровадження віддалених режимів роботи зменшило попит на одяг та взуття — а понад 90% таких товарів є імпортованими. Обмеження на переміщення в інших країнах світу та млявість росту доходів перерозподілило бюджет, що раніше витрачався на закордонні подорожі, на користь внутрішнього туризму. Все це також зумовлювало повільніше відновлення імпорту.

Рівень доходів населення теж впливає на формат відновлення попиту в економіці. Ми проаналізували зв’язок доходів та витрат на споживчі товари у залежності і помітили значну роль саме рівня доходу. Зокрема огляд даних за 2017−2019 роки свідчить про наступне.

У 2017−2018 роках зростання споживання домашніх та імпортованих товарів було майже однаковим, однак у 2019 році переваги змістилися у бік імпортних товарів. Основними факторами змін були суттєве зростання заробітних плат та укріплення курсу гривні, що зумовлювало зростання доходів у доларовому еквіваленті. Важливо зрозуміти, що порівняно слабке зростання торгівлі домашньою продукцією може означати, що за попередні роки домогосподарства майже досягнули максимальної корисності від базових товарів, а вони представлені переважно українськими товарами.

Тобто, у 2019 році зміна попиту на домашні товари вже мало залежала від зміни доходів населення, тоді як зростання доходів над рівнем базових витрат сприяло збільшенню попиту на імпортні товари. У 2020 році усвідомлення серйозності кризи зумовлювало більшу схильність до заощаджень, що зокрема сильніше скорочувало попит на імпорт, як підтверджується даними другого кварталу.

Перспективи

Найімовірніше, основним драйвером української економіки у наступному році буде експорт, який продемонстрував порівняно кращі результати під час кризи. Це привертатиме увагу інвесторів до традиційних експортних секторів, зокрема сільського господарства. Однак інші сектори, можливо, потребуватимуть додаткової підтримки — Уряд має посприяти інвестиційному попиту, пом’якшуючи монетарну політику та полегшуючи доступ до спеціальних кредитних програм.

Зауважимо, що падіння економік розвинених країн було би значно сильнішим без підтримки з боку монетарної та фіскальної політик. Звісно, монетарні стимули в Україні обмежені ризиком відтоку капіталу, тому пом’якшення має проходити у форматі, який би знизив шанси такого негативного результату. Відповідно, надання кредитних гарантій або спрощення умов доступу до кредитних програм, подібних «5−7−9» може забезпечити бажаний результат саме у підтримці реального сектора та стимулюванні зростання випуску.

Показати ще новини
Радіо NV
X