Чому наука потрібна бізнесові та навпаки
Є очевидний зв’язок між тим, як держава інвестує у наукові розробки, та її економічною потужністю
У сучасному конкурентному світі фармацевтичний бізнес не зможе триматися на хвилі успіху без науки. Два роки тому ми ініціювали конкурс Нагорода Санофі молодим науковцям за дослідження в медицині, аби мотивувати талановитих вчених до подальшого розвитку. Цим проектом ми також намагаємось щось змінити у підході бізнесу до підтримки українських розробок у сфері медицини, та показати, що наука потрібна бізнесові і навпаки.
Зв’язок між наукою та економічним розвитком держави
Основні джерела фінансування наукових розробок в сфері медицини — це:
● Держава
● Громадський сектор (благодійні, громадські організації)
● Освітні установи
● Венчурний бізнес
● Соціально відповідальний бізнес, що може включати фармацевтичні та страхові компанії.
Не кожна держава має достатньо ресурсів на те, аби фінансувати наукові розробки. Проте є очевидний зв’язок між тим, як держава інвестує у наукові розробки, в тому числі медичні, та її економічною потужністю у результаті.
За даними Інституту статистики ЮНЕСКО з урахуванням паритету купівельної спроможності, топ-7 країн, що інвестують найбільше грошей у дослідження та розробки це: США, Китай, Японія, Німеччина, Південна Корея, Франція, Індія.
США витрачає на наукові розробки більше, ніж 100 найбільш розвинутих країн разом узятих. У США працює 4 295 дослідників на мільйон мешканців, у Китаї - 1096. Інвестиції у наукові дослідження та розробки є показовими для прогнозування того, як країни розвиватимуться в довгостроковій перспективі. Тобто, США та Китай продовжуватимуть конкурувати щодо економічної переваги над рештою світу.
Якщо говорити про сучасні тенденції, то Індія, Китай та Ізраїль мають швидкозростаючий потенціал у сфері фармакології та фармбізнесу, і вони досягли цього завдяки фокусу на R&D. Такий підхід призводить до активного економічного розвитку цих країн.
Практики підтримки науки громадськими організаціями, краудфандингом не розвинуті в Україні. Більш перспективним в українських реаліях виглядає варіант фінансування розробок венчурним та соціально відповідальним бізнесом.
Стосунки між наукою та бізнесом
Наука та бізнес — це прекрасний та взаємовигідний союз, але стосунки між ними направду складні. Давайте спробуємо розібратись, чому це так. Наука, як і бізнес, пропонує нові способи вирішення проблем суспільства. Тобто, теоретично із самого початку наукове дослідження в сфері медицини можна позиціонувати як бізнес-проект.
Але розробка нового фармацевтичного продукту вимагає багато часу. Це надзвичайно дорого і ризиковано, з відносно невеликими шансами на успішний результат. Перед тим, як лікарський засіб виходить на ринок в середньому минає 12−13 років з моменту першого синтезу нової речовини для цього лікарського засобу. Але у деяких випадках розробка ліків займає значно більше часу. Якщо йдеться про винайдення ліків від важких та рідкісних захворювань, часова відстань між ідеєю та практичним застосуванням може вимірюватись десятиліттями.
Наприклад, автори однієї із переможних робіт конкурсу Нагорода Санофі молодим науковцям за дослідження в медицині, що працюють у сфері drug design, розробляють синтетичні молекули, які в майбутньому допоможуть створити протипухлинні лікарські засоби. Здобутки цих учених можна буде «запакувати» у більш продуктовий ринковий вимір в десятирічній перспективі. Тобто, бізнесу важливо розуміти, скільки фінансових та часових ресурсів піде на дослідження, і проявити терпіння, як і в людських стосунках.
Дослідження у царині генетики у першій половині ХХ століття кардинально змінили нашу картину світ і сучасну медицину. Революція в генетиці тоді зробила можливим діагностику важких недуг та редагування геному людини тепер, зокрема, метод CRISPR учені почали успішно застосовувати для терапії бічного аміотрофічного склерозу. Це — рідкісна недуга, на яку хворів Стівен Хокінг. Ми ближче підійшли до відповідей на питання про те, як відбуваються процеси старіння і як їх сповільнити, та чому виникає рак. У нас також з’явилися інструменти для того, щоб відкоригувати своє майбутнє та запобігти недугам у нащадків. Тож завдяки розвитку фундаментальної науки фармацевтичний бізнес отримує безцінні плоди рано чи пізно.
Зараз у нас є багато очікувань від науки. Зокрема, ми сподіваємося, що невдовзі дослідження в сфері медицини допоможуть ефективно відреагувати на такі глобальні виклики в галузі охорони здоров’я, як:
● старіння населення і збільшення кількості пацієнтів із деменцією й такими неінфекційними недугами, як цукровий діабет, онко та серцево-судинні, які разом є причиною за понад 70% смертей у світі;
● стійкість до антибіотиків;
● кібербезпека в контексті захисту даних пацієнтів;
● здоров’я людей за умов забрудненого навколишнього середовища.
Проблеми охорони здоров’я в Україні абсолютно резонують із глобальними. І судячи з робіт, які надійшли цього року на конкурс для молодих науковців, українські вчені так само покладають цілі справлятися із цими викликами. І перед ними, як і рештою вчених у світі, постає завдання залучити фінансування до проектів.
Однак, якщо компанії усвідомлять перспективність інвестування ресурсів у розробки талановитих авторів, то на Україну чекає економічний стрибок. #Майбутнє_мотивує, бо за медичними та IT розробками — майбутнє, й Україна справді може створювати високоякісний товар на експорт у цих сферах. А вченим-новаторами необхідно пошукати в собі той ген, який ніколи не дозволить здатися. Адже недостатньо бути просто автором неповторної ідеї та унікальним науковцем, який протягом десятиліть працює в лабораторіях. У сучасному світі треба бути готовим до взаємин із бізнесом — самому вкладати кошти у дослідження, притягувати інвестиції до проекту та презентувати дослідження так, аби інші люди ним загорілися.
