58% українок у робітничих спеціальностях заробляють менше 10 тис. грн. Чим це загрожує економіці?
Україні знадобиться 135 років, щоб подолати розриви у зарплатах чоловіків та жінок, — каже дослідження Міжнародного економічного форуму.
З 2020 року наша країна опустилася у переліку гендерної рівності на 15 позицій. У реальному житті ці сухі статистичні цифри означають, що 58% жінок в робітничих професіях отримують менше 10 тис. грн на місяць — це на 1,5 тис. менше середньої зарплати. Серед чоловіків стільки отримують тільки 26% робітників.
Про що говорять результати опитування 24 тис. чоловіків та жінок у робітничих спеціальностях та як гендерна нерівність просто зараз впливає на економіку держави?
Зараз Україна знаходиться на 74 місці у світі за показником балансу зарплат чоловіків та жінок. У східній Європі — у нас 14 місце, при цьому ми поступаємось сусідній Білорусі та Молдові. Хоча в нашій країні практично у всіх однаковий доступ до освіти, під час працевлаштування у жінок виникають більші труднощі: від недоречних запитань на співбесіді про вагітність, можливі лікарняні через хвороби дітей до довшого пошуку роботи у кандидаток. Кожна третя жінка заявляє, що може шукати нове місце кілька місяців, хоча 71% з них не переймається статусом чи престижністю своєї роботи. Для них важливішими є рівень оплати, умови праці та надійність роботодавця.
Якщо взяти 20 найбільш оплачуваних робітничих професій, тільки одна серед них, згідно з описом, передбачає працівницю-жінку — це няня з середньою зарплатою 20 тис. грн. Ще кілька — гендерно-нейтральні: водій таксі (21 тис. грн), штукатур (30 тис. грн) та маляр (23,5 тис. грн). В інших, як-то комбайнери, водії бульдозерів чи будівельників, роботодавці часто мають на увазі саме працівників-чоловіків. Маскулінна орієнтованість «робочих професій» переважно пов’язана зі значними фізичними навантаженнями, яких вони потребують. Хоча Міністерство охорони здоров’я ще у 2017 скасувало перелік заборонених для жінок робіт .
Якщо брати загальне розділення по зарплатах, то у чоловіків більш рівномірний розподіл, аніж у жінок.
Згідно з нашим опитуванням, 47% чоловіків у робітничих спеціальностях отримують понад 15 тис. грн на місяць, тоді як жінок з такою зарплатою втричі менше — лише 15%. Більша частина робітниць — 58% — отримують менше ніж 11,5 тис. грн — середня зарплата в Україні. Хоча умови праці: робочі години, офіційне працевлаштування, стабільність оплати — практично не відрізняються.
Разом з цим жінки вимагають доволі адекватного підняття зарплат — кожна третя хоче отримувати стільки, скільки й більша частина чоловіків — 10−15 тис. грн на місяць. Кожна п’ята — 8−10 тис. грн.
Рівність починається з базових речей: права голосу, доступу до освіти, медичних послуг та, звісно, роботи й гідної оплати праці незалежно від статі
Минулого року в межах Програми ООН із відновлення та розбудови миру було проведено дослідження у Донецькій та Запорізькій областях щодо гендерних стереотипів. Виявилося, що в нашому суспільстві досі існує тенденція недооцінювання професійно-технічної освіти та гендерна упередженість з боку батьків, викладацького складу, а подекуди й роботодавців. Це заважає професійному розвитку як дівчат, так і юнаків. Так чимало жінок досі мають доводити, що вони вправні маляри, а чоловіки, наприклад, — що можуть зробити гарну зачіску чи манікюр.
Така упередженість лишає людей без роботи. За дослідженням OLX Робота, під час пандемії 8% чоловіків та 14% жінок у робітничих спеціальностях втратили своє місце роботи. Це створило додаткове навантаження на соціальні інститути, які виплачують допомогу по безробіттю — у вересні Кабмін виділив на це додаткові 460 млн грн з державного бюджету. Для роботодавців гендерні стереотипи заважають оперативно знайти робітника на позицію, хоча жінка так само може працювати комбайнером чи водієм навантажувальника. У довгостроковій перспективі це призводить до дисбалансу пропозицій та відгуків у професіях, а слідом — до дисбалансу в зарплатах та подальшої соціальної напруженості. Саме тому у розвинених країнах гендерний баланс є нормою.
Рівність починається з базових речей: права голосу, доступу до освіти, медичних послуг та, звісно, роботи й гідної оплати праці незалежно від статі. Верховна Рада у вересні ухвалила законопроєкт, який забороняє сексизм та запроваджує відповідальність за дискримінацію жінок і чоловіків у рекламі. У силу закон вступить лише у грудні, тож Україна наразі знаходиться лише на початку свого шляху до гендерної рівності у питаннях найму та оплати праці.
