Куди ведуть неринкові ціни?

1 коментувати
У радянські часи офіційні ціни на всі товари – від сірників до Жигулів – встановлювала держава. Майже все було в дефіциті. У чергах стояли від декількох годин до декількох років – наприклад, за тими ж Жигулями. Буквально поруч з чергами процвітав «чорний ринок», який диктував свої правила і розцінки. Завдяки своєму доступу до дефіцитних товарів працівники торгівлі опинилися привілейованим класом

Коли вся ця пишність звалилася, відпущені на свободу ціни стрімко кинулися вгору. Найменш підготовлені до дикого ринку громадяни з побоюванням стали рахувати, чи вистачить їм грошей, щоб наприкінці місяця купити найпростішу їжу.

Державне регулювання цін на соціально значущі товари в той момент здавалося не такою вже й поганою ідеєю. Чверть століття пройшло, а економічний атавізм держрегулювання цін залишився і приносить чималу шкоду: не дає розвиватися виробникам і практично нічим не допомагає соціально вразливим споживачам.

Взяти, наприклад, історію про гречку, яка відбулася в 2011 році. Тоді через неврожай, пропозиція гречаної крупи на ринку значно зменшилась і, як наслідок, ціни на неї за місяць зросли вдвічі – до 25 грн./кг. Це спровокувало скандал в ЗМІ, що підштовхнуло уряд Азарова кинутися рятувати ситуацію.

В результаті рятувальної операції виробники отримали верхній рівень оптових відпускних цін на гречку в 12.60 грн./кг. Кому від цього стало краще? Багато хто тут же кинувся скуповувати гречку за явно заниженою ціною, створюючи у себе вдома запас "на всякий випадок". Причому змітали крупу з прилавків і відносно забезпечені громадяни.

Попит перевищив пропозицію, і дуже швидко з'явився наш старий знайомий дефіцит. Що відбувається з гречкою сьогодні? «Регульована ціна» на цей "соціальний" продукт досягає 46 грн. за кілограм, за останній рік вона зросла в три рази. При тому, що закуповують її у аграріїв все за ті ж 12 грн. за кг. І торгові мережі, як і раніше, можуть додавати зверху не більше 10%. По дорозі з поля на полиці супермаркетів ціна на продукт якимось дивним чином зростає на 200% і навіть більше. Антимонопольний комітет розслідує цю "магію".

Якщо обмежені державою ціни відповідають ринку, цінове регулювання просто нічого не дає. Якщо ж вони нижче ринку, неминуче виникає дефіцит. Виробник прагне піти з такого бізнесу або змушений збирати купу довідок, щоб обґрунтувати представникам державних органів свої витрати. Це неминуче призводить до зростання собівартості продукту. Та й корупцію в нашій країні поки що жодним законом скасувати не вдається.

Адже суми, витрачені на хабарі тим, хто регулює ціни, додаються до собівартості і компенсуються з кишені споживача. Через зростання собівартості державі все одно доводиться погоджуватися на підвищення регульованих цін (інакше виробництво просто припиниться). В результаті ціни на товари соціальної значущості все одно зростають, причому, як показують дослідження, зростають на 20% швидше, ніж на інші товари.

Ще важче для виробника ситуація, коли держава регулює не тільки ціни, але і об'єм виробництва. В Україні це відбувається в хлібопекарській галузі – підприємствам просто не дають знижувати виробництво збиткових для них «соціальних» сортів хліба. До того ж, «соціальними» сортами часто оголошуються і ті, які зовсім недешеві у виробництві. Постанова Кабміну 1548, яка визначає список «соціальних» продуктів в Україні, регулює ціни на хліб простої рецептури і встановлює націнку на нього в розмірі не більше 10%. Але це лише на папері.

В реальності виробник отримує нагальну «рекомендацію» від місцевої влади з приводу цін на хліб, який ця влада порахувала «соціальним». Як правило, це найпопулярніший хліб, наприклад, батон класичний. Рецептура батона далека від «простого», собівартість – відповідна. Тому виробник намагається випекти хліб, який впишеться в встановлену ціну. Що отримує споживач? Несмачний хліб та зменшення ваги. Що отримує виробник? Збиток або нульову рентабельність. Тим часом у виробника немає коштів на заміну обладнання на хлібозаводах; зарплати пекарів набагато нижче, ніж в середньому по харчовій промисловості; грамотні фахівці йдуть; деякі підприємства закриваються.

Велика частина ринку ховається «в тінь», і бюджет недоотримує податки – а, значить, не може підвищувати виплати тим, заради кого все це робиться. І, незважаючи на обмеження, виробництво соціального хліба все одно знижується – на 5-8% на рік. У 2015-му цей показник становив 6%. До речі, відповідно до Постанови 1548 «соціальні продукти» − поняття дуже широке і включає в себе яловичину, свинину, м'ясо птиці, сир, сметану, вершкове масло і т. д. Виходить, що делікатесна яловичина і кістки з проблисками м'яса – рівнозначні «соціальні» продукти.

Загальна частка таких соціальних продуктів у супермаркеті може досягати 50%. І це змушує виробників і дистриб'юторів винаходити всілякі хитрощі просто для того, щоб вижити. Між тим, навіть в такій, м'яко кажучи, далекій від еталону вільного ринку країни як Білорусь, державне регулювання цін на продукти з січня цього року де-факто скасовано. «Хліб, м'ясо, яйце куряче, молочні продукти, дитяче харчування представлені широким асортиментом в різних цінових сегментах завдяки конкуренції виробників», - вважають у білоруській Раді міністрів.

А у нас Кабмін за Кабміном не наважуються взяти на себе відповідальність за таке рішення. Воно, загалом-то, зрозуміло. Не потрібно вже дуже бурхливої фантазії, щоб уявити собі, який піднімуть крик «колишні члени коаліції», як, відштовхуючи один одного, грудьми кинуться на захист соціально вразливих верств населення. Але ж і уряду до такого не звикати. Вже імунітет повинен би виробитися. Тим більше, скасування цінового регулювання – не підвищення цін на газ: негативного ефекту практично ніхто не помітить, а позитивний може проявитися вже протягом року.


Читайте термінові новини та найцікавіші історії у Viber та Telegram Нового Времени.

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время Бізнес, напишіть, будь ласка, листа за адресою: kolonka@nv.ua

Експерти ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

опитування

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер: