Що відбувається в Китаї. Навіщо влада атакує великі технологічні компанії?

27 серпня 2021, 11:19

Наступ китайської влади на IT-компанії є частиною великої політики — Китай завдає удару у відповідь США за санкції. А в жертву приносить свій великий бізнес. Чи зможе влада зробити країну технологічно незалежною від решти світу?

1. Загальна картина. Що відбувається в Китаї, взаємини влади з великим бізнесом взагалі та IT-індустрією зокрема

Сьогодні експерти відзначають, що глобальна атака влади на IT-компанії почалася восени 2020-го року, коли в останній момент було призупинено IPO компанії Ant Group мільярдера Джека Ма.

Відео дня

Однак, тоді більшість експертів не побачили в цьому ознаки прийдешньої розправи над IT-індустрією. Вважалося, що Джек Ма просто дозволяв собі багато ліберальних висловлювань на адресу китайського уряду, тому те, що трапилося, було лише репресією, спрямованою безпосередньо проти багатого вільнодумця.

Однак, те, що відбувається навесні і влітку нинішнього року, змушує поглянути на картину зовсім інакше. Більшість атакованих китайським урядом компаній не були раніше помічені в дисидентстві.

Причини атаки криються в іншому.

Скандал навколо Didi

Didi — китайська компанія, яка створювалася як аналог популярного Uber. У 2014−2015 рр. Didi почала цінову війну з Uber у найбільших китайських містах. На думку багатьох експертів у цій війні Didi отримала широку підтримку від китайської держави. Після того, як агресивний демпінг з боку Didi буквально змусив Uber залишити китайський ринок, Didi запропонувала американській компанії викупити її бізнес у Китаї. І керівництво Uber пішло на таку угоду.

З 2015 року Didi є основним гравцем ринку транспортних послуг у Китаї. Влітку 2021 року Didi вийшла на американський фондовий ринок. Фактично це могло призвести до розмиття основного капіталу компанії і зробити компанію приватною з великою часткою американських (або в принципі, не китайських акціонерів).

В кінці липня поточного року — лише через два дні після виходу Didi на Нью-Йоркську біржу, китайська влада (через регулятора) оголосила про те, що Didi порушує якісь закони про безпеку персональних даних своїх клієнтів. Всі магазини застосунків для смартфонів у Китаї отримали вказівку видалити застосунок Didi і не дозволити користувачам надалі завантажувати його.

Акції Didi на фондовому ринку моментально впали на 50%. Компанія за день втратила $29 млрд ринкової капіталізації.

Атака на Full Truck Alliance і Kanzhun

Didi — не єдина китайська компанія, яка зазнала атаки з боку держави останнім часом. В кінці липня — на початку серпня влада ополчилася на дві великі компанії, які в нинішньому році вийшли на американську фондову біржу.

Йдеться про Full Truck Alliance (компанія займається шерінгом вантажного транспорту) і Kanzhun (велика платформа з працевлаштування). Компанії також були звинувачені в порушенні приватності особистих даних своїх китайських користувачів.

Протягом декількох днів їх акції впали на 11−12%, що також призвело до мільярдних втрат у капіталізації.

Атака на інтернет-освіту

В кінці липня китайські регулятори буквально за один день знищили EdTech-бізнес. Були опубліковані нові правила роботи компаній у сфері позашкільної освіти. Відтепер займатися позашкільною освітою можуть тільки некомерційні організації. А тим компаніям, які вже працюють на ринку, відтепер заборонено залучати закордонні інвестиції. IPO також заборонені.

Що стосується компаній, у яких вже є іноземний капітал, їм дадуть термін для того, щоб вивести його. Тепер ці компанії повинні стати винятково китайськими. При цьому заборонено отримувати інвестиції не тільки від іноземних компаній. Але й від зарубіжних дочок китайських компаній.

Три найбільших EdTech-компанії Китаю моментально і серйозно постраждали від цих дій китайської влади (TAL Education Group, New Oriental Education & Technology Group втратили приблизно 25−30% своєї капіталізації). За підрахунками експертів, загальні втрати склали не менше $120 млрд.

Атака на сервіси доставки їжі

Літо 2021-го року стало «чорним» і для китайських компаній, які займаються доставкою їжі (аналоги Glovo і Raketa). Регулятори раптово випустили нові рекомендації щодо умов праці кур'єрів, які можуть фактично знищити цей бізнес як такий, на думку експертів.

Компаніям, що працюють на цьому ринку, наказано підтримувати рівень їх заробітку не нижче мінімальної зарплати в регіоні, де працюють кур'єри. Також компанії відтепер будуть зобов’язані дати кур'єрам доступ до соціального страхування, створити для них профспілки і гарантувати членство в цих профспілках.

Але найголовніше — регулятори зажадали, щоб компанії переналаштували алгоритми свого програмного забезпечення так, щоб збільшити час доставки їжі клієнтам. Це дасть кур'єрам більше часу на завершення доставки і зробить їхню працю менш важкою, стверджують регулятори.

Для компаній, що працюють на ринку доставки їжі, такі заходи можна назвати драконівськими. Собівартість доставки різко зростає, а збільшений час доставки знижує цінність послуги для її кінцевих споживачів. Тобто тепер замовлення їжі буде коштувати дорожче, а чекати доставки доведеться відчутно довше.

Наслідки не змусили себе чекати.

Найбільший гравець цього ринку Meituan (аналог Glovo), серед співробітників якого налічується 3 млн кур'єрів, втратив $30 млрд ринкової капіталізації після того, як акції компанії обвалилися на 15% на біржі в Гонконгу. Акціонери пророкують, що цей вид бізнесу (доставка їжі) може незабаром просто зникнути.

Атака на криптовалюти

2021-й рік ознаменувався серйозними змінами у ставленні китайської влади до криптовалют.

З одного боку Китай активно розвиває цифровий юань і вітає диджиталізацію економіки. На думку ряду експертів, влада Сі Цзіньпіна, яка прагне до тоталітаризму, побачила в диджиталізаціі економіки спосіб більш легкого, але в той же час абсолютно тотального контролю за громадянами.

У травні 2021 року уряд заявив про те, що всі компанії, які нелегально надають громадянам послуги, пов’язані з криптовалютами, будуть закриті. Це ознаменувало також атаку на майнінг. Фактично всі дії, пов’язані з майнінгом криптовалюти в Китаї відтепер заборонені.

Це стало великим ударом по біткоїну в Китаї, де розміщувалися величезні майнінгові «ферми» (за різними оцінками від 65% до 75% усіх світових потужностей).

У червні-липні по країні прокотилася хвиля арештів чиновників різних компаній, які надавали послуги, пов’язані з криптовалютами.

Атака на Tencent і комп’ютерні ігри в цілому

У липні китайська влада раптово атакувала ігрову індустрію.

Одна з найбільших китайських IT-компаній Tencent раптово опинилася в центрі уваги державних ЗМІ (які в Китаї виконують роль прямого рупора влади). Державне інформагентство Сіньхуа опублікувало великий матеріал, спрямований на критику комп’ютерних ігор як таких. Їх фактично безпосередньо назвали «опіумом для розуму».

Стаття вказувала на те, що ігри шкодять розумовому розвитку школярів і підлітків. А про пряму атаки на Tencent свідчила згадка деяких її ігрових продуктів. Наприклад, популярної Китаї) багатокористувацької онлайн-гри Honor of Kings. Автори статті стверджували, що китайські школярі в середньому проводять у цій грі від 8 до 12 годин щодня.

Незалежні експерти вважають, що поява такого матеріалу в Сіньхуа говорить про новий «курс», який було вказано проводити зверху.

У Tencent, очевидно, розсудили точно так само. Компанія негайно «взяла під козирок». Представники Tencent заявили, що максимальна тривалість гри для користувачів, які не досягли повноліття, буде обмежена. Крім того, в Tencent заборонили внутрішньоігрові покупки для неповнолітніх гравців. Більше того, топ-менеджмент Tencent вперше озвучив тему, яка безпосередньо не піднімалася в статті Сіньхуа. Йдеться про повну заборону комп’ютерних ігор для підлітків молодше 12 років.

Влада натякнула (за допомогою статті в Сіньхуа), що має намір почати регулювати ринок комп’ютерних ігор, підрізаючи крила IT-компаніям. У перспективі це означає санкції або економічні (та юридичні) атаки з боку влади.

Знизити залежність економіки країни від зовнішніх ринків збуту і інвестицій — одна з ключових цілей Сі Цзіньпіна. І зробити це за допомогою ресурсних галузей простіше, ніж у сфері високих технологій.

І васали (тобто компанії), які хочуть вижити в умовах, що склалися, вважають за краще грати на випередження. І ніби «визнаючи» свою провину, поспішають влаштувати самим собі покарання, яке перевершує те, на яке спочатку натякала влада. Таке «задоволення» тирана дозволить компанії вийти з-під обстрілу і продовжувати діяльність в умовах, що склалися. Ну а влада зробить вигляд, що заборона відеоігор для дітей — це не результат виконання її вимог, а соціальна ініціатива, що йде «знизу».

Tencent і раніше зазнавала атак з боку влади. Її звинуватили в порушенні безпеки даних користувачів. На початку літа 2021 року компанія навіть була змушена припинити нові реєстрації в сервісі WeChat. Компанія пояснювала це необхідністю «залатати» дірки в безпеці.

2. Чому почалися атаки на IT-компанії? Чому влада не робить ставку на розвиток споживчого інтернету?

Експерти різного калібру в цілому сходяться в своїх оцінках того, що відбувається.

Китай має сьогодні розвинений внутрішній ринок, що дозволяє не орієнтуватися на зовнішні ринки. Влада вважає, що всередині країни достатньо грошей і мізків для того, щоб країна могла самостійно справлятися з усіма завданнями, які пов’язані з індустрією високих технологій.

Деякі аналітики вказують на космічну програму Китаю — як на приклад філософії Сі Цзіньпіна в дії. Свого часу Китай відмовився від щільного співробітництва в космосі з іншими державами, включно не тільки з ворожими США, але й начебто дружньою Росією.

Перші потуги Китаю в космосі викликали лише глузування з боку іноземних коментаторів. Але сьогодні Китай міцно влаштувався на зворотному боці Місяця, будує свою орбітальну станцію і цілком серйозно обговорює місію на Марс, маючи всі шанси випередити в цьому США.

Технологічний потенціал Китаю такий, що в країні можуть бути реалізовані будь-які завдання без участі іноземних компаній.

Експерти також відзначають ще один аспект — китайська влада хоче, щоб гроші працювали всередині країни. Щоб фінансові ринки прокручували гроші в Китаї, мінімально використовуючи зовнішні майданчики. Сі Цзіньпін і його оточення мають намір домогтися того, щоб китайські компанії не давали заробляти «ворогові».

Не варто забувати і про те, що позбавлені можливості залучати іноземні інвестиції, китайські компанії опиняються в повній залежності від економічної і монетарної політики держави. Простіше кажучи, держава отримує контроль над незалежними (начебто) компаніями. Сі Цзіньпін впевнено бере під контроль IT-гігантів, пересаджуючи їх з іноземних на локальні гроші.

Варто враховувати той факт, що досвід Китаю вже починають переймати інші країни. Росія впевнено контролює свої найбільші технологічні компанії. У США йдуть нападки на Apple і Google. Держави, спираючись на примарні питання стратегії і безпеки, будуть намагатися взяти під контроль IT-компанії з метою максимально контролювати найбільші бізнеси і мати можливість вести стеження за громадянами.

У випадку з Китаєм крім політичного та економічного неможливо не вказати на ще один фактор, який стимулює те, що відбувається. Атака на EdTech, на думку ряду експертів, була пов’язана з тим, що Сі Цзіньпін поставив перед урядом ще одне заадання — підвищення народжуваності в країні. Комерційна освіта для школярів в останні роки ставала в Китаї все більш популярною. І починала складати конкуренцію безкоштовній державній освіті.

Експерти пояснюють це так: батьки, які ледь самі позбулися злиднів (можливо лише в другому поколінні) хочуть для своїх дітей найкращого і витрачають всі свої гроші на приватні школи. Обсяг китайського ринку комерційної освіти в Китаї (до атаки на EdTech) оцінювався в понад $120 млрд щорічно. В одній зі статей Сіньхуа, яка була опублікована в період атаки на EdTech, було безпосередньо сказано, що позашкільна (тобто приватна) освіта підриває природу освіти як суспільного блага.

Рано чи пізно всередині Китаю залишаться тільки китайські бізнеси

Фактично, Сі Цзіньпін наказав знищити EdTech, щоб позбавити батьків можливості, народивши одну дитину, зосередити всі зусилля на тому, щоб виростити її з найкращою освітою, яка вимагає великих витрат. Вважається, що в умовах, коли існує лише безкоштовна державна освіта, батьки не повинні витрачати додаткові кошти на приватні школи, а отже вони більшою мірою схильні народжувати більше дітей.

3. Деіндустріалізація і hitech — яким шляхом іде Китай?

Ресурсно-промисловий шлях (як у Росії) передбачає більш широкі можливості з контролю за власним населенням і соціальними порядками. Технологічний же і технократичний розвиток неможливий без активної участі Заходу. Який як і раніше має великий відрив за цілим рядом технологій.

Сі Цзіньпін і його оточення вважають, що краще дати більше часу, але отримати технологічний прорив власними силами (як це сталося з космічною програмою), ніж робити Китай частиною світового технологічного ландшафту із залежністю від західних інвестицій і технологій.

Цю залежність в Китаї вважають дуже небезпечною. Досить згадати ситуацію навколо Huawei і санкціями, введеними президентом Дональдом Трампом.

Відлучення від сервісів Google і позбавлення доступу до ліцензійних інженерних технологій американських компаній виявилося досить для того, щоб «втопити» Huawei, який вже займав провідні позиції на ринку смартфонів і обладнання для 5G. На реанімацію компанії підуть роки і колосальні інвестиції, оскільки стоїть завдання створити власні технології (зокрема виробництва чипів), які не поступатимуться американським.

У Китаї вже переконалися, що будь-які інвестиції у високі технології обертаються більш тісною співпрацею великих китайських компаній з американськими та європейськими компаніями. Це провокує ряд наслідків:

  • залученість мільйонів китайських співробітників IT-компаній у взаємодію з іноземними колегами;
  • залежність багатьох китайських технологій від американських патентів Huawei були процесори власної розробки, однак вони базувалися на технології, запатентованій у США, і тепер їх виробництво стало для китайської компанії нелегальним);
  • залежність від ринків збуту

Повертаючись до питання про індустріалізацію — Китай має величезний і до кінця ще не розкритий потенціал як ресурсна і сільськогосподарська держава. При тому, що на відміну від деяких ресурсних країн (Норвегія, Фінляндія, Голландія) в Китаї є величезний внутрішній ринок.

Незалежність від ринків збуту також дозволяє «замкнути» економіку на себе. Знизити залежність економіки країни від зовнішніх ринків збуту і інвестицій — одна з ключових цілей Сі Цзіньпіна. І зробити це за допомогою ресурсних галузей простіше, ніж у сфері високих технологій, де потрібно так чи інакше конкурувати з іноземними компаніями. Звідси (як одне з можливих пояснень) прагнення влади дещо обмежити технологічний бум і підтримувати розвиток менш інноваційних галузей.

Це щось на кшталт радянської політики мілітаризму — коли істотна частина населення СРСР так чи інакше була задіяна в військово-промисловому комплексі, який існував, наприклад, на шкоду індустрії побутової електроніки.

4. Що конкретно загрожує китайським IT-компаніям найближчим часом? І як це вплине на іноземні IT-компанії, які працюють в Китаї або мали намір вийти на китайський ринок найближчим часом?

Сі Цзіньпін вважає, що безпека і стабільність усередині країни відчутно важливіше, ніж прибутки і швидке зростання великих китайських корпорацій. І що краще закрити доступ до внутрішнього китайського ринку для іноземних компаній, нехай навіть ціною обвалення (або уповільнення прогресу) власних корпорацій, і змусити гроші «крутитися» всередині країни. Він давно посилає сигнали про те, що хоче зробити Китай самодостатньою державою, яка не має залежності від великих «партнерів», таких як США.

Першими з іноземців, хто постраждає вже постраждав) від цього підходу стануть інвестори, які звикли «піднімати» швидкі гроші на IPO китайських компаній. Нова політика Китаю щодо власних IT-корпорацій робить інвестиції в них абсолютно непередбачуваними. Ризики навіть складно підрахувати. Тому аналітики пророкують досить швидке зниження інтересу західних інвесторів до тих китайським компаній, яким буде дозволено залишитися на фондових ринках.

При цьому також абсолютно очевидно, що китайська влада не переймається питанням про те, скільки грошей від усіх цих маневрів втратять іноземні інвестори, які вже вклалися в китайські компанії. Аналітики відзначають, що, мабуть, єдиною можливістю інвестувати в швидкозростаючі китайські компанії, які працюють на внутрішньому ринку Китаю, залишається «візит» через локальний фондовий ринок. Що в свою чергу має ряд складнощів для іноземних інвесторів.

Боротьба з криптовалютами по суті має те ж саме завдання — ускладнити роботу іноземних інвесторів і компаній на території Китаю. Криптовалюти вельми важко контролювати. Їх широке поширення може призвести до безконтрольних інвестицій іноземних компаній у місцеві бізнеси. Так само, як і до відтоку капіталу з Китаю.

Сі Цзіньпін хоче, щоб гроші, зароблені в Китаї, залишалися в Китаї. І заради цієї мети він готовий пожертвувати можливістю залучення в Китай зовнішніх інвестицій, так само як і можливістю появи в Китаї провідних іноземних компаній.

Власне, для іноземних IT-компаній, які працюють на китайському внутрішньому ринку, також можуть настати скрутні часи. Деякі експерти вважають, що Сі Цзіньпін робить щось на зразок того, що Володимир Путін зробив на початку свого правління, коли зібрав найбільших російських олігархів і попередив їх, що їм краще стати патріотами і дружити з владою, інакше їх чекає доля опального Михайла Ходорковського. Точно таким самим чином Сі Цзіньпін ставить технологічні компанії перед фактом: якщо ви хочете продовжувати існувати в Китаї, потрібно бути союзником влади Китаю.

Китай вже багато років проводить політику заміщення глобальних сервісів локальними. Звідси — досить слабкі позиції в Китаї у таких гігантів, як Google, Facebook, Microsoft. На внутрішньому китайському ринку фактично відсутні Samsung, Dell і HP.

Частка Apple неухильно знижується навіть незважаючи на те, що компанія відверто порушує всі власні етичні норми (які гучно проголошуються для інших ринків) заради того, щоб спокійно працювати в Китаї. Наприклад, Apple погодилася зберігати хмарні бекапи iCloud китайських користувачів на серверах, які розміщуються в Китаї і потрапляють під місцеву юрисдикцію.

Експерти вказують на те, що діяльність ще дрібніших іноземних IT-компаній в Китаї відтепер буде дуже ускладнена. Рано чи пізно всередині Китаю залишаться тільки китайські бізнеси. Єдиним способом отримати можливість діяти на внутрішньому китайському ринку високих технологій, буде робота через китайську компанію з китайським же походженням інвестицій.

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

Показати ще новини
Радіо НВ
X