Чим потішив і здивував минулий тиждень
Місія МВФ здійсненна, найбільша угода в українській металургії і як турецька ліра вплине на економіку України.
До нас їде ревізор. З 6 до 19 вересня в Україні працюватиме місія МВФ, яка визначить терміни надання чергового траншу. Вимоги залишаються ті самі. Підвищення ціни на газ для населення (чого влада не хоче напередодні виборів) і скорочення витрат бюджету, щоб привести дефіцит до 2,5% від ВВП (чого влада теж не хоче напередодні виборів). А без грошей МВФ владі взагалі доведеться несолодко. Долар по 35 гривень – це вам не жарти. Fitch назвало співпрацю з МВФ головним фактором кредитоспроможності України. Україну вже втомилися вмовляти виконати необхідні умови для отримання траншу. Всесвітній банк навіть готовий надати гарантію на 650 млн доларів, що дасть можливість залучити через євробонди 800 млн доларів, якщо уряд домовиться з фондом. Хоча, останнім часом, стало схоже, що транш нам дадуть незалежно від виконань умов МВФ. Падіння аргентинського песо, російського рубля та турецької ліри, зіграло на руку Україні. Ще одна локальна криза фонду не потрібна. Йому потрібно, щоб Україна йому грошей повернула.
До речі, про ліру. Весь світ завмер в очікуванні, чи зможе турецька ліра влаштувати ще одну світову фінансову кризу. З початку поточного року ліра впала більш ніж на 38% до долара. Далі все залежить від рішень в Анкарі та Вашингтоні. Президент Туреччини Реджеп Ердоган вирішив прискорити вплив події на українську економіку і заявив про підготовку країни до переходу на розрахунки в нацвалюті з Китаєм, Росією та Україною. У доларах платити більше не хоче. "Цікавий" розклад для експортерів до Туреччини. Водночас, у НБУ вважають, що Україна слабко інтегрована у світовий фінансовий ринок, відповідно, напружена економічна ситуація в Туреччині і на світовому ринку особливо не вплине на національну економіку. За оцінками центробанку, з часом українська економіка може опосередковано відчути наслідки ситуації в Туреччині через зовнішню торгівлю, оскільки Туреччина є одним з найбільших ринків збуту української продукції (6,4% вітчизняного товарного експорту в 2017-му). Водночас регулятор зазначив, що девальвація ліри може здобути позитивний вплив на економіку України.
Державна служба статистики продовжує заряджати мене оптимізмом. ВВП України у квітні-червні 2018 становив 3,6% до аналогічного періоду 2017го, тоді як у першому кварталі темп зростання був нижчим – 3,1%. Загалом за рік усі (МВФ, ЄБРР, НБУ) чекають 3-3,5% зростання українського ВВП. І уповільнення його в 2019 до 2-2,5%. Насправді, щоб рости, треба 7%. Крім цього, Держстат нарахував, що українці стали більше заробляти. Кількість працівників, чия заробітна плата перевищила показник в 10 тис. гривень сягнула 26,8%, тоді як минулого року цей показник становив 17%. Кількість працівників з мінімальною зарплатою за підсумками червня знизилася до 7,4% з 9% роком раніше (мінімальна зарплатня за цей час зросла з 3 200 до 3 723 гривень). Також знизилася частка працівників, які отримують зарплати до 4 000 гривень – до 15,4% проти 24,4% роком раніше. Частка працівників із зарплатами 8-10 тис. гривень за рік зросла з 9,4% до 11%. Діапазон з зарплатами 6-8 тис. гривень – стабільний. За підсумками червня їх було 15,2% проти 15,5% роком раніше.
Найбільша металургійна компанія країни – група Метінвест Ріната Ахметова і Вадима Новинського – викупила чверть шахтоуправління Покровське, найбільшого виробника коксівного вугілля в Україні за 190 млн доларів у проросійського олігарха Віктора Нусенкіса. Частина активів цієї групи є на непідконтрольній Україні території, а сам Нусенкіс давно втік до Росії, залишивши свій бізнес з багатомільйонними боргами. Однак шахта працює в підконтрольній Україні західній частині Донецької області, майже на кордоні з Дніпропетровською. Покровське – найбільший виробник найякіснішого коксівного вугілля в країні. По суті холдинг знайшов заміну Краснодонвугіллю, який захопили сепаратисти в березні 2017 року. Угода Метінвесту стане однією з найбільших за останні роки на металургійному ринку.
Перший заступник генерального директора Укрпошти Олександр Чернявський подав у відставку з 31 серпня. Чернявський запам'ятався різкими висловлюваннями про можливе банкрутство Укрочти через нерентабельність доставки пенсій. Його місце в компанії посяде Максим Палій. Наприкінці серпня могла відбутися ще одна відставка в поштовому операторі. Гендиректор компанії Ігор Смілянський теж написав заяву про відставку, однак, виставив уряду низку умов, за яких готовий залишитися. Серед них – самостійне формування команди менеджерів на ринкових умовах оплати, політична незалежність і можливість проведення "шокових реформ". І, о диво, міністр транспорту і зв'язку Володимир Омелян їх прийняв. Контракт Смілянському продовжили ще на три роки.
