Чим порадував і здивував минулий тиждень
Розгром Газпрому в Стокгольмі, Смолія знову перенесли і мільярд євро від Єврокоміссії.
Новина тижня, безумовно, це розгром Нафтогазом Газпрому в Стокгольмському арбітражі. Суд зобов'язав Газпром виплатити Нафтогазу компенсацію в розмірі $4,6 млрд за транзит газу. З урахуванням того, що Нафтогаз залишається винним Газпрому $2 млрд за поставки газу, згідно з попереднім рішенням, це означає, що Газпром повинен заплатити Нафтогазу близько $2,6 млрд, з урахуванням остаточного розрахунку за газ, поставлений у 2014 і 2015 роках. НАК вже сказав, що витратить ці гроші на розширення видобутку газу та енергоефективність. Залишилося їх тільки отримати. А з цим 100% будуть проблеми. Росіяни з рішенням згодні тільки де-юре, а де-факто продовжують встромляти палиці в колеса. З 1 березня за рішенням суду повинні були відновитися поставки російського газу в Україну, за який Нафтогаз навіть здійснив передоплату, Газпром її повернув. А це пряме порушення рішень арбітражу, про що Єврокомісії вже повідомили. Російська сторона вирішила скористатися холодами, які несподівано по весні впали на Україну, викликавши збільшення споживання газу. Ціна газу в Європі, яка теж замерзає, прогнозовано пішла вгору, і в України з'явився дефіцит блакитного палива. На цьому підступи Газпрому не закінчилися. Тепер він вимагає в Стокгольмському арбітражі розірвати договори на поставку і транзит газу з Нафтогазом. Ну нічого. Поки що ввели обмеження на споживання, а через тиждень вже тепло буде. Весна прийде. Радість від перемоги голові Нафтогазу Андрію Коболєву зіпсувала ДФС, яка оштрафувала НАК на 8,3 млрд гривень.
Продовжує не щастити і в.о. голови правління Нацбанку Якову Смолію. Незважаючи на те, що ключові фракції Верховної Ради – БПП і Народний фронт – офіційно підтримали його кандидатуру на посаду голови НБУ, голосування знову перенесли через відсутність голосів. За неофіційною інформацією, НФ продовжує торгуватися за призначення Людмили Денисової омбудсменом, і Смолій став жертвою цих інтриг всередині коаліції. Народний фронт звинувачення заперечує. Наступне голосування відбудеться не раніше 15 березня. Нацбанк образився і в четверте підвищив облікову ставку. Цього разу до 17%. Дуже песимістично НБУ оцінює ризики майбутньої інфляції. І, доки Україна не отримає черговий транш МВФ, навряд чи змінить свій песимізм. А з цим поки що проблеми.
МВФ не виділить черговий транш по кредиту, поки не буде вирішено два ключові питання. Перше (за яке фонд уже заплатив) – підвищення ціни на газ для населення. Кабмін досі намагається умовити МВФ зробити це як-небудь у поблажливому режимі. Поки безуспішно. Друге (головна умова виділення наступних $1,9 млрд) – створення Антикорупційного суду. При чому фонд вимагає закон не в редакції президента Петра Порошенка, який уже лежить у парламенті, а з нормами, які влаштовують Венеціанську комісію і міжнародних кредиторів. Дуже наполягають на незалежності створюваного органу. А для влади – це скринька Пандори. Якщо фонд погрожує не виділити гроші, то Єврокомісія пішла іншим шляхом. ЄК пообіцяла Україні мільярд євро. Щоправда, тільки після того, як вона домовиться з МВФ про відновлення фінансування. Просто таки гра "гарний кредитор"/"поганий кредитор". В цілому, ЄК пожалілася, що Україна недоотримала 5 млрд євро за останні роки, тому що не виконує умов фінансування. На цю європейську фіндопомогу, в принципі, можна було б нормальні дороги зробити, як вчинила Польща.
До речі, про дороги. Рада дала зелене світло платним дорогам, прийнявши відповідний законопроект. Тепер залишилося знайти інвесторів і переконати їх будувати саме тут. Платними можна робити тільки нові дороги, при цьому альтернативна дорога в тому ж напрямку повинна бути безкоштовною. Першу платну дорогу побудують зі Львова до Краковця на українсько-польському кордоні. Протяжність траси – 84,4 км, вона буде чотирьохсмуговою. Орієнтовний термін будівництва дороги становить чотири-п'ять років. Термін концесії повинен становити до 49 років. Свої гроші інвестор поверне через плату за проїзд. Наступною концесійною дорогою може стати траса Київ-Біла Церква. Привабливості для інвестора їй може додати відкриття в Білій Церкві міжнародного аеропорту, анонсованого міністром інфраструктури Володимиром Омеляном. А якщо він туди ще і Hyperloop запустить.
Україна все більше обплутує блокчейн. Окрім того, що цією технологією займається Нацбанк, а легалізацією криптовалют усі – від парламенту до Нацполіціі та РНБО, до справи підключилися учасники кредитного ринку. Українська мережа ломбардів Скарбниця найближчим часом запропонує нову послугу – кредити під заставу криптовалюти. Власники криптовалюти зможуть отримати кредит в гривнях на строк до 31 дня з правом продовження. Думаю, послуга розроблялася спеціально під депутатів. Судячи з декларацій у них біткоінів найбільше. Я б на місці ломбардів вводив кредитування просто під заставу валюти. Адже біткоіни є не у всіх. А в українців є три стадії нестачі грошей: "грошей немає", "грошей немає зовсім" і "час здавати долари". А хто любить у наш непростий час розлучатися з валютою США?
