Чим поливають літаки, злітні смуги і куди це все стікає

9 червня 2021, 18:00

Правда, цікаве питання, на яке далеко не кожен знає відповідь? А поливають так званими антиожеледними реагентами, зазвичай на основі різних хімічних сполук гліколів. Ці речовини вступають у реакцію з льодом, перетворюючи його на воду.

Якщо вулиці міст у нас все ще зазвичай посипають сіллю, то в аеропортах дозволяється використовувати виключно гліколевмісні реагенти: як для обробки літаків, так і злітно-маневрових смуг.

Відео дня

Чому треба обробляти літаки? Щоб елерони, закрилки, всілякі лючки зберігали рухливість, і щоб не замерзали різноманітні вимірювальні прилади. Неполадки з ними можуть призвести до катастрофічних наслідків, як це сталося кілька років тому в Росії: розбився авіалайнер «Ан-148» з 71 пасажирами на борту. Причина — замерзли датчики вимірювання швидкості, тому судно втратило керованість та врізалося в землю. І все чому — бо погано обробили гліколями.

Щороку в аеропортах виливається тисячі тон антиожеледних реагентів. Це легко побачити з публічних тендерів, що оголошуються, наприклад, державне підприємство «Міжнародний аеропорт «Бориспіль». Тонна реагенту коштує від 1,5 до 3 тисяч євро. Гліколі закуповуються і виливаються на літаки й на смуги. Проте найцікавіше питання в іншому: куди це все стікає далі? Правильно, в стічні води. З них — в Дніпро. З Дніпра — в Чорне море.

І про тосоли з антифризами, які теж — гліколі. Усі ж знають, що автомобілі з двигунами внутрішнього згорання (ДВС) використовують теплові носії для забезпечення обміну теплом між мотором і радіатором. «Тесли», як і інші електромобілі, також потребують тосолів: необхідно відводити тепло від акумуляторної батареї. Кожен побутовий кондиціонер теж містить в собі кілька літрів тосолу. А от велика система кондиціонування повітря у торговому центрі — це тонн 20 тосолу.

Строк служби теплоносія — 2−3 роки. Далі вимагається повна заміна на свіжий. А тепер поставте собі питання: куди дівається старий? А ми розкажемо: він просто виливається в каналізацію. Далі - в Дніпро. Далі - в Чорне море.

Чим небезпечні гліколі?

Найбільш негативно гліколь впливає на воду. Якщо гліколю у воді буде занадто багато — то кількість кисню у водоймі значно зменшиться, що, в свою чергу, негативно впливатиме на розвиток всієї водної екосистеми. Найгірший сценарій у такій ситуації - це повне вимирання риби у водоймі.

У підземних водах, якщо гліколевих сполук буде занадто багато — воді стане значно складніше проходити через ґрунт або гірські породи. Іншими словами, вода з підземних вод не надходитиме до ґрунтів, і, як наслідок, не живитиме їх.

Окрім цього, інші складові антифризу у поєднанні з гліколем — вкрай токсичні для бактерій та мікроорганізмів. Ми знаємо, що наявність певної категорії бактерій у водоймах — це показник того, що вода придатна для вживання. Якщо цих бактерій не буде, то який наслідок? Таку воду не можна буде використовувати.

Бачимо, що гліколь, особливо в великих кількостях, може спричинити багато негативних наслідків для навколишнього середовища. Але, є хороші новини — з цим можна щось зробити.

poster
Дайджест головних новин
Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів НВ
Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

Що можна зробити?

Для того, щоб запобігти шкоді, необхідно належним чином утилізувати чи переробляти залишки від тосолів-антифризів. Українським законодавством це питання досі не врегульоване.

Натомість, у сучасних західних країнах вже давно замислились над тим, що виливати гліколі просто так, в каналізацію, не можна. Там приймається відповідне законодавство, яке регулює викиди, та активно застосовується на практиці. Багато аеропортів використовують технології, які дозволяють збирати використані антиожеледні реагенти для подальшої їх переробки. Яскравий приклад — Мюнхенський аеропорт.

Прийняття подібних правил в Україні - це не потреба, а необхідність. Прийняття таких правил не лише допоможе запобігти негативному впливу на навколишнє середовище, а й сприятиме появі нових підприємств, які обслуговуватимуть утилізацію та переробку таких речовин. А це — розвиток економіки: інвестиції, робочі місця, технології, податки.

Показати ще новини
Радіо НВ
X