Чи знизить вартість електроенергії новий законопроект

20 липня 2018, 19:00
Вы также можете прочесть этот материал на русском языке

Група народних депутатів Верховної Ради України ініціювала через законопроект зміну методики розрахунку вартості вугілля, яка отримала назву Роттердам+.

Також законопроект №8626 передбачає зниження вартості електроенергії для промислових споживачів. У назві документа прямо вказано – Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо здешевлення електричної енергії. І більшість аргументів на користь зниження вартості електроенергії у законопроекті стосується саме підприємств промисловості.

Відео дня

Формально законопроект пропонує знизити ставку акцизного податку на електричну енергію з 3,2% до 0,1%, збільшити ставки рентної плати за користування надрами для видобутку вугілля до 5%, звільнити від сплати ренти до 2025 року збиткові державні шахти. Також законопроект №8626 пропонує видозмінити формулу Роттердам+ на формулу 0,9 х Роттердам. У документі визнають, що у 2017 році для потреб ТЕС було імпортовано 20% вугілля і з них приблизно 5% – морським шляхом (основний імпорт здійснювався з Росії). Коефіцієнт 0,9 пропонують встановити у розрахунку від вмісту сірки у вугіллі.

Така законодавча пропозиція народних обранців викликає здивування. Адже депутати вкотре наражаються на звинувачення у лобізмі інтересів крупної промисловості, яка попри будь-яку економічну логіку хоче мати занижені ціни на електроенергію. Запропоновані зміни жодним чином не зможуть знизити ціну на електроенергію для населення. Насамперед законопроект грає на руку бізнесу, який використовує великі обсяги електроенергії і отримає більші прибутки після зниження вартості електроенергії для промисловості.

Перший і найважливіший факт, який ставить хрест на "чистоті" законопроекту – це те, що документ є безпосереднім втручанням у роботу НКРЕКП як незалежного регулятора ринку електроенергії. Можливо, навіть такі дії можна віднести до тиску. Адже питання встановлення оптової ринкової ціни електроенергії, розрахунок тарифу для електрогенерацій (АЕС, ТЕС, ТЕЦ, ГЕС, ВДЕ), затвердження інвестиційних планів компаній, методики розрахунки вартості енергоносія – це все перебуває у компетенції регулятора. Законопроект №8626 – це спроба народних депутатів підмінити собою незалежного регулятора НКРЕКП. Адже за умови необхідності лише НКРЕКП може переглядати ці дані. Малоймовірно, що регулятору буде легко працювати в умовах, коли йому будуть задавати тон та очікувати певні дії. А якщо таки дій не буде, то це буде приводом для звинувачень.

Скоріше за все, активність депутатів можна пояснити початком виборчого періоду, оскільки очікувані президентські вибори стануть тренувальним майданчиком для багатьох політиків, партій і нових політичних сил. І розмови про Роттердам+ вже неодноразово апробовані політиками як хороша спекулятивна тема для отримання політичного рейтингу.

До речі, законопроект №8626 Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо здешевлення електричної енергії – це, скоріше за все, "продовження" останнього судового звернення також групи народних депутатів щодо скасування постанови НКРЕКП від 28 грудня 2017 року Про затвердження прогнозованої оптової ринкової ціни на 2018 рік.

Другим суперечливим моментом законопроекту є те, що зміни передбачені до старого закону Про електроенергетику від 1998 року, який втратив свою чинність. І фактично вже заміщений законом "Про ринок електричної енергії". Скоріше за все це є наслідком поспіху, відсутності координації між усіма зацікавленими сторонами, які готували документи, та низького рівня компетенції самих народних депутатів, які поставили підписи під цим законопроектом. Впевнений, що більшість авторів просто поставили підпис під "гарною ідеєю" знизити ціну на електроенергію, навіть не розуміючи наслідків.

Третій важливий фактор із технічної сфери – законопроект приведе до проблем із імпортом вугілля. Фактично запропонований депутатами "Роттердам мінус" робить збитковим імпорт палива для ТЕС. Теплова генерація буде змушена шукати дешеве вугілля в Україні. Але, наприклад, собівартість видобутку на державних шахтах набагато вища від Роттердам+. І за такого підходу постачання вугілля у необхідному обсязі будуть неможливі. Як наслідок, підготовка до опалювального сезону 2018-2019 рр. і накопичення вугілля на складах буде під загрозою.

Четвертий фактор стосується приватизації та загального інвестиційного фону в Україні. Законопроект №8626 може вплинути на приватизацію компанії Центренерго. Очікування уряду продати Центренерго іноземному інвестору можуть не здійснитися через законодавчу ініціативу депутатів. Адже потенційний покупець повинен мати гарантовану можливість забезпечувати Центренерго імпортним вугіллям і навряд чи захоче доплачувати за нього за формулою 0,9 х Роттердам.

Варто також зазначити, що законопроект йде у розріз із державною лінією розвитку вугільної галузі. Адже пропозиція звільнити від сплати ренти до 2025 року збиткові державні шахти не враховує намірів уряду України вже протягом 2019-2020 рр. закрити збиткові шахти. Класичний випадок української політики – "права рука не знає, що робить ліва".

Іще одне оманливе твердження в обґрунтуванні законопроекту стосується оцінки вугілля, яке видобувають приватні шахти. І хоча у тексті такі шахти названо "високоприбутковими", але жодних даних народні депутати не наводять.

Нарешті головне завдання законопроекту – це здешевлення вартості електроенергії. Здешевлення для кого? Для народу? Так, зараз електроенергія і так для населення має нижчі показники як всередині країни, так і в порівнянні із країнами ЄС. Зокрема з найближчими сусідами, які мають схожу економічну ситуацію низького розвитку – Болгарія, Румунія, країни Прибалтики.

До речі, ще одним передвиборчим і популістичним твердженням в обґрунтуванні є повторення думки, що чотири етапи підвищення вартості електроенергії для населення у 2015-2017 рр. пов’язані із методикою Роттердам+. На той момент і зараз також в Україні ще не діє ринок електроенергії, а функціонує оптовий ринок електроенергії (Енергоринок). Це не передбачає розмежування електроенергії, яку виробляють АЕС, ТЕС, ТЕЦ, ГЕС чи ВДЕ. А тому з таким самим успіхом можна стверджувати, що ціна електроенергії для населення зросла через подорожчання тарифу для АЕС і ГЕС.

Із смішного у законопроекті варто виокремити формулювання "здешевлення вартості електроенергії", яке суперечить принципам ліберальної економіки. А саме принципи ринкової економіки, формування ліберального ринку енергетики в Україні, встановлення ринкових, економічно обґрунтованих тарифів як для населення, так і промисловості – усе це задекларовано і "вилито в бронзі" в коаліційній угоді, яку підтримували народні депутати, що подали законопроект №8626 Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо здешевлення електричної енергії. А лідери фракцій БПП, Самопомочі і Народного фронту поставили підпис під коаліційною угодою. А тепер, виходить, ці самі депутати виступають проти коаліційної угоди та ринкових реформ.

Насамкінець можна дозволити собі трішки іронії та вимагати від цієї ж групи народних депутатів аналогічного законопроекту про "здешевлення вартості природного газу". Адже методика розрахунку вартості газу для населення також прив’язана до принципу "біржа плюс доставка" і отримала навіть назву Дюссельдорф+. А як відомо, 90% природного газу, який споживачі оплачують за ринковою ціною, видобувається в Україні і лише 10% для потреб населення і ТКЕ Україна імпортує. Тоді як методика Роттердам+ не впливає на вартість електроенергії для населення, а імпортувати доводиться 20% вугілля для потреб ТЕС.

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

poster
Картина ділового тижня

Щотижнева розсилка головних новин бізнесу і фінансів

Розсилка відправляється по суботах

Показати ще новини
Радіо НВ
X